Коли у 2004 році довелося обирати між двома кандидатами у другому турі президентських виборів, найважче, напевне, було незрячим: бюлетені під трафаретом треба було рівняти по лівому нижньому кутку, в той час як інші це роблять по верхньому. От і виходило, що незрячі обирали зовсім не того президента…

Голова Львівської обласної організації УТОС Любов Кукурудза пригадує обурення з цього приводу самих незрячих. Та воно й виправдане: у ситуації, коли кожен голос на вагу золота, немає елементарних умов для того, аби цей голос був узятий до уваги, врахований. 

З її слів, тепер незрячим буде легше на виборах, адже, відповідно до законодавства, вони зможуть голосувати із супроводжувачем. У ситуації, коли держава не може дозволити собі організувати технічні умови для волевиявлення незрячих громадян, благом вже є те, що вони мають право прийти з тими, кому довіряють, на виборчі дільниці. 

Бюлетені – це добре, а як незрячі повинні дізнатися про кандидатські обіцянки? Юлія Сачук, віце-президент ВМГО “Генерація успішної дії”, представниця Коаліції з протидії дискримінації, має ІІ групу інвалідності по зору і не раз на голосуванні стикалася з тим, що не могла повноцінно реалізувати своє виборче право.

Днями Всеукраїнська громадська організація молоді з інвалідністю зору випустила аудіодиск та спеціальну пам’ятку, щоб допомогти людям із фізичними вадами зробити свій вибір 25 травня. “Зрячий вибір  – 2014”  – так назвали свій проект активісти з вадами зору. В аудіопосібнику вміщені законодавчі акти, які регулюють процес волевиявлення незрячих виборців. 

Нещодавно голова виборчої комісії Михайло Охендовський повідомив, що нинішні позачергові президентські вибори обійшлися трохи дешевше державі, та й самим кандидатам, ніж попередні. Проте гроші витрачаються, поліграфічна галузь процвітає, а держава вчергове “не бачить” тих, хто не бачить (даруйте за каламбур). Саме держава порушує виборчі права людей з інвалідністю, не створивши для них належних умов, переконана Юлія Сачук. 

Як запевняє експерт, в Україні майже 70 тисяч людей із порушеннями зору (тих, що мають офіційно підтверджену групу інвалідності по зору), з яких понад 50 тисяч мають право голосу. Проте зробити свідомий вибір, вибрати “свого” президента для них не так просто. Традиційним для незрячих шрифтом Брайля володіють лише ті, хто вчився у школах для сліпих або втратив зір у молодому віці. Натомість учні шкіл для слабозорих та люди, що втратили зір у пізньому віці, шрифтом Брайля переважно не володіють. Експерт розповіла “Пошті”, що навіть якщо людина хотіла проголосувати удома, їй все одно треба було власноруч написати заяву. А це важко…

Ще одна проблема – доступ до передвиборчих програм кандидатів у президенти. “В інтернеті, у газетах є достатньо інформації, але багато людей похилого віку майже не користуються всесвітньою мережею, та й молодь як активний користувач не може отримати інформацію через банальну причину – немає україномовного синтезатора мовлення. Причому це проблема незрячих не лише напередодні виборів – цей пристрій необхідний і для читання новин у ЗМІ, і для листування!” – наголошує Юлія Сачук.

Окрім програм кандидатів, аудіопосібник містить практичні юридичні поради. Зокрема, розказує, які права має виборець, як не допустити зловживання з боку представників дільничних виборчих комісій (ДВК), як людям з інвалідністю спростити процес голосування.

“На попередніх виборах державою були зроблені певні заходи, але всі вони мали недоліки. Так, робили трафарети зі шрифтом Брайля, які накладалися на бюлетень. Але трафарет міг легко “зсунутися” і зіпсувати бюлетень, відтак процедура голосування відбувалася за присутності членів ДВК, що вже було порушенням законодавства. Та навіть коли незряча людина приходить із супроводжувачем, якому довіряє, все одно її права виборця обмежуються”, – переконана експерт.

“Права виборців хоч і закріплені в українському законодавстві, але можна сказати, що воно дискримінаційне стосовно людей з інвалідністю, – каже Юлія Сачук. – Незряча людина в кабінці не має змоги ознайомитися з інформацією у бюлетені, тому що вона друкована. І взагалі у нас немає ні трафаретів зі шрифтом Брайля, ні підготовлених супроводжувачів на виборчій дільниці.

Хоч ставити галочки в бюлетені і дозволено супроводжувачу, та все ж це обмежує право людини на приватність, її прагнення бути незалежною, самостійною. В цивілізованих країнах так не роблять. У Європі вже давно передбачений аудіо­формат передвиборчих програм”.

Юлія Сачук нещодавно повернулася з Бостона (США), де дізнавалася, як там забезпечують права виборців-інвалідів. Виявляється, у США існує звід законів Americans with Disabilities Act (ADA), який на федеральному рівні регулює питання забезпечення дотримання прав людей з інвалідністю, а кожний закон базується на принципах самостійності, приватності, незалежності. ADA має декларативний характер, але кожний штат, спираючись на нього, пропонує своє вирішення питань доступності для інвалідів.

Зі слів Юлії, у Бостоні купили спеціальні машини для голосування AutoMARK. Обладнання зручне не лише для людей зі слабким зором, а й для тих, хто має проблеми з моторикою  рук і не може поставити галочку в бюлетені. У машину вставляється бюлетень, відтак аудіосупровід пояснює, як користуватися електрон­ною панеллю на екрані чи кнопками (можна обрати ту мову, якою простіше сприймаєш інформацію).

“Цей процес повністю прозорий: не треба заздалегідь писати якихось заяв – просто приходиш на виборчу дільницю і заходиш у кабінку з такою машиною (одного апарата на дільницю цілком вистачає)”, – веде далі експерт.

Юлія поцікавилася в американців вартістю такого дива техніки: на рік утримання цього обладнання та купівля чорнила для однієї машини обходиться у майже 500 доларів – саме стільки коштує виборче право людини з порушенням зору. “Певно, це перші вибори, коли я прочитала програми кожного з кандидатів у президенти”, – признається Юля. Про те саме “Пошті” сказали і в львівському УТОСі.

До новообраного президента люди з вадами зору мають велике прохання – полегшити їм процес волевиявлення. Серед варіантів, які пропонують, інтернет і телефонне голосування або ж спеціальне обладнання, як у США.

Аудіопосібник доступний на сайтах “Генерація успішної дії”, Youtube і  SoundCloud.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про вибори Президента України”, кожний виборець голосує на виборах президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 цього закону виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб.