– Власник або уповноважений ним орган (роботодавець) зобов’язаний у день звільнення видати працівникові трудову книжку і провести з ним розрахунок. Якщо працівника звільняють з ініціативи власника або роботодавця, йому повинні у день звільнення видати копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. 

Кодексом законів про працю України (КЗпПУ) встановлені чіткі терміни, впродовж яких роботодавець повинен провести розрахунок з працівником, що звільняється. Відповідно до ст. 116 КЗпП, виплата всіх сум, що належать працівникові від роботодавця, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нарахування сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою. У разі спору про розмір сум роботодавець в будь-якому випадку повинен у вищезазначений строк виплатити неоспорювану ним суму. За затримку проведення розрахунку з працівником роботодавець несе відповідальність. У разі невиплати або несвоєчасної виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, роботодавець повинен виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець має сплатити відшкодування в розмірі середнього заробітку працівника в тому випадку, коли спір буде вирішений на користь працівника. Якщо спір вирішений на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.