Галина Слічна, начальник управління освіти м. Львова:
– Якщо батьки не хочуть віддавати до школи свою шестирічну дитину, то мають повне право добитися того, аби її ще на рік залишили в садку. У Законі України “Про дошкільну освіту” йдеться, що право на перебування в дошкільних навчальних закладах гарантоване дітям віком від двох місяців до шести (семи) років. Відповідно до норм закону, діти, яким станом на перше вересня поточного року виповнюється шість років, мають право на бажання батьків перебувати в дошкільних навчальних закладах до семи років.
Проте й завідувачку дошкільного закладу належить розуміти: вона керується лиш тим, що у Львові не вистачає садочкових місць. Згідно з даними статистики, торік у дошкільних навчальних закладах ще на рік залишилися 527 дітей шестирічного віку! Якщо цю кількість поділити на тридцять дітей у групі, то виходить чимало груп, які могли б бути вивільнені і в яких могли б перебувати діти. Але повторюю: ніхто не має права заборонити мамі чи татові залишити дитину в садочку ще на рік!
З якого віку віддавати дитину до школи – у шість чи сім років – однозначно відповісти не можу. Це все індивідуально. Краще за батьків про це ніхто не знає. До уваги повинні братися фізичний, моральний та психологічний стан дитини. Але якщо батьки засумнівалися в тому, чи віддавати цього року сина або доньку до школи, це вже про щось свідчить. В такому випадку я б порадила їм спитати поради психолога, лікаря. Насамперед потрібно визначити стан здоров’я дитини, як на неї впливатиме шкільне навантаження.
Олена Міндюк, дитячий психіатр, психотерапевт:– Гадаю, для дитини набагато краще йти до школи зі семи років. Шестирічки й семирічки – це як небо і земля. Природа подбала про те, що кора головного мозку для навчання дозріває в дівчаток у сім років, а в хлопчиків у сім з половиною.
Віддати дитину на навчання раніше – все одно що навчити її стояти на ногах і одразу ж посадити на двоколісний велосипед. Вона якщо не вб’ється, то скалічиться точно! Так само як дитина не зможе нормально вчитися, якщо ще не набавилася. Для неї сидіти за партою – справжнє випробування. Вона гірше сприйматиме навчальний матеріал, матиме проблеми зі здоров’ям (можуть розвинутися сколіоз, знизитися гострота зору, загостритися хронічні недуги). В такому віці діти можуть навіть почати маніпулювати батьками, розказувати їм, що у них болить живіт, голова, горло, аби лиш не йти до школи. А все через те, що їм нецікаво, занадто важко…
Звісно, є випадки, коли діти готові йти до школи вже у п’ять років. Але їх одиниці... Моя думка така: якщо тато і мама люблять свою дитину, то мусять дати їй час для дозрівання. Спочатку поводити її у розвивальні гуртки і тільки потім записувати в школу. І пам’ятайте: ніхто не має права заборонити вам перестати водити шестирічну дитину в садок! Можливо, про це багато говорять самі вихователі й завідувачі дошкільних закладів, але то маніпуляція. Що робити, вирішувати батькам!