Знову в підпілля?..
Міністерство культури звернулося до Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука з листом, у якому погрожує позбавити через суд реєстрації за начебто незаконну активну діяльність представників УГКЦ на Майдані
фото: Владислав Мусієнко
Цього року Українська греко-католицька церква відзначає 25-річчя виходу з підпілля. До того майже півстоліття вірні та душпастирі цієї Церкви були змушені провадити нелегальне віросповідання та служіння. Значна частина нинішніх єпископів УГКЦ були підпільними священиками і добре пам’ятають часи, коли влада переслідувала за віру.
Так учора, 13 січня, розпочав свою прес-конференцію Глава УГКЦ Патріарх Святослав Шевчук. Під час зустрічі Блаженніший оприлюднив та прокоментував лист від Міністерства культури України, у віданні якого перебуває регулювання відносин між державою та релігійними організаціями, про можливе припинення діяльності релігійних організацій на підставі їх активності на майдані Незалежності.
Пастир і стадо
У листі від 03.01.2014 №1/3/13-14 за підписом першого заступника міністра Тимофія Кохана йдеться про “систематичне ігнорування законодавства з боку окремих ієреїв на майдані Незалежності, що нібито підтримується священноначаллям УГКЦ”. За даними Мінкульту, представники УГКЦ порушували вимоги законодавства про свободу совісті та релігійних організацій, здійснюючи релігійну діяльність на Майдані в грудні 2013 року та на початку нового 2014 року.
На переконання чиновників духовенство не має права звершувати богослужіння без дозволу відповідних органів за межами культових споруд, прилеглих територій та місць паломництва. Незаконним, на їхню думку, є й встановлення переносного храму-намету.
У відповідь Блаженніший Святослав наголосив, що Церква не є учасницею політичних подій, однак “не може стояти осторонь, коли її вірні просять про духовну опіку”, а тому присутня на Майдані. Він пригадав настанову з пастирського листа Папи Франциска, що пастух має мати запах стада, своїх овечок. То чим, як не вогнями Майдану, мають пахнути сьогодні пастирі УГКЦ, якщо тут їхнє стадо?! І сьогодні Церква не має права відступити. Адже “Церквою є народ, ієрархія не є окремою кастою, відділеною від своїх вірних. І бути зі своїми вірними – це безпосередня Божа заповідь, яка уприсутнює місію Церкви”.
“Цій місії, яку доручив їй сам Христос Спаситель, наша Церква завжди була вірною і такою залишиться, незважаючи на всі погрози. Ми думали, що час репресій вже минув, однак подібні листи змушують задуматись. Ми не соромимось своєї присутності на Майдані і будемо залишатись там!” – наголосив Глава УГКЦ.
Молитва за мир не потребує дозволу влади
 |
| фото: ITAR-TASS |
Крім того, Глава УГКЦ сказав, що від початку подій Церква молиться за мир. І де ж вона має за нього молитися, як не там, де найбільша загроза?! На це не потрібен якийсь особливий дозвіл влади. Кожна парафія УГКЦ зареєстрована як окрема релігійна організація, тому наразі незрозуміло, яким чином буде здійснена ця загроза, “чи будуть вони перевіряти кожну парафію – була вона на Майдані чи ні, незрозуміло”. Натомість, якби існувала єдина зареєстрована юридично релігійна організація УГКЦ, “для Церкви існувала б справжня загроза”.
Не забарилася й реакція
“Складається враження, що люди, які працюють у Міністерстві культури, не розуміють, що таке місія Церкви. І це нерозуміння, приголомшливе, засвідчує, що ми й надалі маємо квазірадянську систему управління в державі”, – так прокоментував лист Міністерства культури України на адресу Глави УГКЦ проректор УКУ Мирослав Маринович.
Він зазначив, що місія Церкви – служити своїм вірним і бути там, де є потреба в молитві та душпастирстві. І якщо для цього треба бути на Майдані, то Церква має право відгукнутися на цю потребу. Мирослав Маринович наголосив, що згаданий лист містить негативні історичні стереотипи з переслідування Церкви в радянські часи.
“Припускаю, що ініціатори такого звернення хотіли саме цього ефекту. Вони хотіли, щоб у душах греко-католиків зародився страх. Це є так само звичний стиль нинішнього уряду – посилати сигнали суспільству, які покликані регенерувати і відновити той страх, який панував у радянський час”, – зазначив проректор УКУ. Однак нагадав, що свого часу історія все поставила на свої місця. “Якщо сталінській машині величезного глобального терору не вдалося знищити УГКЦ, то як можна очікувати, що Церква змінить свою поставу через подібні листи від міністерства”, – додав він (повідомляє прес-служба УКУ).
Церква не є учасницею політичних подій, однак “не може стояти осторонь, коли її вірні просять про духовну опіку”, а тому присутня на Майдані
Міністерство культури не має права вимагати припинення богослужіння на Майдані, вважає Дмитро Степовик, професор Київської духовної академії УПЦ (КП), доктор богослов’я. Про це він сказав у коментарі Gazeta.ua. “Скоріше Міністерство культури викинуть з України, – веде далі він. – Російська “попса” постійно звучить у найкращих концертних залах. Кошти від квитків не доходять до бюджету. Це що, не перед керівництвом міністерства? І тепер воно погрожує церкві-мучениці”.
Професор вважає, що богослужіння на Майдані тільки стримує агресивні наміри, які там можуть виникнути. “Міністерство, навпаки, має подякувати священикам. Це що, реставрація атеїстичної влади, коли дозволяли богослужіння тільки в межах храму?” Доктор богослов’я каже, що міністерство неправильно трактує закон: “Церква має обслуговувати скрізь. Якщо в тюрмі помирає тяжко хворий в’язень, невже священик не може до нього прийти? Церква у нас відділена від держави. Всі свої дії, спрямовані на благочинну діяльність, на допомогу і правим, і винним людям, вона має право здійснювати”.
Президент Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський назвав лист абсолютно абсурдним, хамським. У коментарі РІСУ він зазначив, що це намагання влади, яка не знає інших форм діалогу з суспільством, окрім як залякати священиків і вірних. “Лист є наступом і атакою на релігійну свободу. На нього в нормальних умовах мала б реагувати прокуратура. Йдеться про перешкоджання релігійній діяльності, за що передбачена відповідальність згідно зі статтями Кримінального кодексу”, – певен Віктор Єленський. Експерт каже, що в Мінкульті не знають українського законодавства: “З юридичної точки зору незрозуміло, яку саме юридичну організацію вони намагаються зняти з реєстрації. Відомо, що УГКЦ і всі Церкви не є юридичними особами.
Юридичними особами є тільки окремі управління та релігійні громади”. Віктор Єленський наголосив, що УГКЦ – не єдина релігійна інституція, яка отримує погрози. Чинили тиск і на єпископів інших Церков, від яких вимагали не надавати молитовної та душпастирської підтримки мітингувальникам. “Люди, які видають такі накази і чинять тиск на релігійну свободу, повинні бути покарані. Суспільство і політикум мали б довести, що такі речі не повинні залишатися безкарними. Вони мали б відреагувати більш жорстко, тому що релігійна свобода є однією зі свобод, якою дійсно втішалося українське суспільство протягом двадцяти років. Ця свобода далася нам недешево!” – наголосив релігієзнавець.
Вони хотіли, щоб у душах греко-католиків зародився страх. Це є так само звичний стиль нинішнього уряду – посилати сигнали суспільству, які покликані регенерувати і відновити той страх, який панував у радянський час
Тарас Чорновіл, колишній народний депутат, у погрозах Мінкульту УГКЦ за “релігійну діяльність” на Майдані звинуватив Росію. Про це він заявив у інтерв’ю Еспресо.TV. З його слів, таким чином Росія намагається підкорити Україну, а тиск на Греко-католицьку церкву є частиною “великого плану”.
“Насправді в Москві чудово розуміють, що без Галичини підкорити Україну не вдасться, тому робляться спроби тиску на Греко-католицьку церкву, яка на цій території України має величезний вплив”, – запевнив Тарас Чорновіл. Колишній народний депутат звернув увагу на те, що лист, який отримала УГКЦ від Мінкульту, був підписаний Тимофієм Коханом, першим заступником міністра культури.
“Цей документ датований саме тим числом, коли Кохан був на похороні батька і фізично не міг бути присутній на роботі. Тобто цей факт свідчить про те, що документ підганяли під потрібну дату і він не є політичною волею Мінкульту”, – сказав Тарас Чорновіл. Він прогнозує більш жорсткі дії, скеровані проти УГКЦ. В першу чергу вони стосуватимуться священнослужителів. “Напевно, для цього будуть задіяні загони “тітушок”, будуть проводитися дискредитаційні дії, напади”, – прогнозує він.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
На мій погляд, ця спроба не могла і в принципі не досягла свого результату, бо в умовах ліберального вільного суспільства будь-які обмеження чи погрози обмежити активність громадян або громадських організацій (а Церкви є громадськими організаціями) навряд чи можуть бути реалізовані.
Мені видається, що ніхто в Мінкульті не намагався передбачити ті наслідки, які матиме цей лист. Але для самого відділу в справах релігій і національностей та для міністерства в цілому вони можуть бути дуже неоднозначні та набагато трагічніші, ніж для самої Церкви.
Вже багато хто сказав, що УГКЦ, яка пройшла період підпілля, має стійкий імунітет проти такого втручання. Крім того, УГКЦ – структура дуже динамічна, медіа-ангажована, яка через прямих і непрямих речників доведе до своєї дуже активної, політично зрілої спільноти те, що відбулося, і в такий спосіб засвідчить свою політичну лінію та позицію. Фактично цей лист вже почав жити своїм життям, і не тільки як чинник, який може до чогось призвести, а як медіапривід, який УГКЦ дуже ефективно використає, аби засвідчити свою громадянську позицію. І це дуже позитивно вплине на її імідж, її реноме у власному середовищі та в загальному суспільному контексті.
В документі йдеться про припинення діяльності релігійних організацій. Гадаю, автори листа розуміли, що на практиці втілити погрози неможливо. На Майдані не присутня якась інституйована, визнана державою релігійна організація, а окремі священики, які неформально групуються і стихійно проводять служіння. Тож покарати задіяне духовенство можна лише на персональному рівні, певних осіб. Якщо ж ідеться про організацію, то нема механізму для реалізації погроз.
Думаю, жоден прагматичний реалістичний політик ніколи навіть не намагатиметься втілювати їх у життя, бо усвідомлюватиме, що позбавлення легітимної діяльності будь-якої Церкви, в тому числі УГКЦ, вірні якої дуже активні та свідомі і в релігійному, і політичному сенсі, тільки призведе до нової напруженості в суспільстві та до протистояння між державою і Церквою. І я не вірю, що хтось на такі кроки піде.