Попри революційні рухи і протестні настрої Львів традиційно залишається чи не найбажанішим містом для святкування Різдва та інших зимових свят в Україні. Як і минулими роками до Львова на свята приїхали десятки тисяч гостей. 

Особливо багато цьогоріч гостей зі сходу України. Вони зачаровані різдвяним Львовом: декораціями, ярмарком, численними заходами, атмосферою свята. Особливо їх вражають львівські шопки, яких щороку то більше не тільки в церквах, а й на вулицях і площах нашого міста. Та й самі львів’яни, для яких шопки вже не є дивиною, ніколи не проходять байдуже повз них, адже кожна – особлива, оригінальна.

Церква Матері Божої Неустанної Помочі (колишній костел Марії Сніжної), вул. Сніжна, 2 (фото: Андрій Польовий)

Традиція встановлювати шопку на час свят прийшла до нас із далекої теплої Італії. Святий Франциск Асизький, який дуже глибоко переживав таїнство Божого воплочення, після своєї подорожі до Святої Pемлі у 1223 році з благословення папи Гонорія ІІІ встановив першу шопку, аби змістити акцент від світського святкування Різдва (ярмарків і частування) до внутрішнього переживання цього свята. 

Він спорудив ясла, поклав у них сіна, привів вола й віслюка, запросив до печери людей, проспівав фрагмент із Євангелія про Христове Різдво. Так святий Франциск хотів показати велику любов Ісуса до людини, вбогість, у якій Він народився, та упокорення, якого зазнав новонароджений Месія.  

Прості люди, захоплені ідеєю святого, почали встановлювати у храмах, на міських площах і у себе вдома невеличкі шопки – макет печери чи стаєнки, де за переданням народився Месія, уміщували фігурки gресвятої Богородиці з дитятком Ісусом, святого обручника і опікуна Йосифа, вола, осла. Також там могло бути і більше персонажів – царі, що принесли дарунки новонародженому, пастушки, які першими прийшли привітати Спасителя, вівці з ягнятками…

Архикатедральний собор св. Юра, пл. святого Юра, 5 (фото: Андрій Польовий)

Вже через століття різдвяні шопки встановлювали по всій Італії, згодом ця традиція поширилася на всю Європу, а також інші континенти. Прийшла вона і в Україну. Сьогодні чи не в кожному храмі Львова, а іноді і на площі перед ними, є оригінальна шопка. Напевне, найстаршою у нашому місті є шопка у Львівському катедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії. Їй майже сім десятків років. 

Традиційно її влаштовують у ніші собору праворуч від головного вівтаря. Сорок пофарбованих гіпсових фігурок у шопці повернуті одна до одної обличчям. Найбільші мають півметра заввишки, а найменшими є п’ятисантиметрові ягнята. Найбільша радість для дітей – кинути монетку в півметрову скульптурку ангела. Коли монети падають усередину, голова фігури схиляється, ангел дякує за пожертву. Дорослі ж мають особливий пієтет до цієї шопки, адже приходили до неї ще маленькими дітьми, коли більшість храмів у нашому місті були закриті.

Коло шопки, де б вона не була, майже завжди є діти, яких надзвичайно манить до себе дитятко Ісусик, якого вони навіть іноді намагаються зігріти у своїх долоньках. Вони просять у нього здоров’ячка для мами і тата, братика чи сетрички, звіряють Йому свої мрії і бажання. Та і нас, дорослих, ця мініатюра Христового Різдва завжди зворушує, змушує замислитися, застановитися – а що я приніс у дар Новонародженому Цареві, яким я приходжу до нього у ці дні, через 2000 років.

“Пошта” презентує деякі з львівських шопок. Традиційно шопки у храмах стоятимуть до свята Стрітення Господнього, яке припадає в римо-католицьких храмах на 2 лютого, а в греко-католицьких на 15 лютого.