Освіта в Україні, незважаючи на позитивні заяви чиновників, перебуває в кризовій ситуації. Зокрема, у бюджеті на 2014 рік  знову спостерігається недофінансування галузі. 

Голова Громадської організації освітян і науковців України, екс-міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко під час круглого столу “Українська освіта 2013: підсумки та прогнози”, що відбувся наприкінці минулого тижня, повідомив: торік галузі недодали до передбачених Законом України “Про освіту” майже 30 мільярдів гривень, внаслідок чого закриватимуть школи, а поточні витрати на навчальні заклади перекладатимуть на плечі батьків. 

Голова комітету Верховної Ради України з питань нау­ки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що така тенденція збільшує розрив між освітніми можливостями дітей із сімей з різним матеріальним становищем. 

В проекті Держбюджету-2014 уряд запланував заощадити на школярах. Зокрема, як зазначила Лілія Гриневич, в бюджеті передбачили 8 800 гривень на рік для навчання одного учня, хоча органам місцевого самоврядування доводиться на це витрачати залежно від регіону від 9,5 до 15 тисяч гривень.

“Закладаючи такий норматив на одного учня, ми закладаємо проблеми місцевих бюджетів та перекладання значної кількості фінансування на батьківську кишеню. Відповідно школи, в яких навчаються діти більш забезпечених батьків, мають зовсім інші умови, аніж ті, до яких мають доступ всі жителі мікрорайону чи заклади в маленьких містечках і селах”, – сказала вона. 

Міністерство фінансів на запит Лілії Гриневич про те, як саме розраховували необхідну суму на утримання одного учня і де саме на утримання вистачить 8 800 гривень на одну дитину, відповіло, що насправді нічого не розраховували, а взяли кількість коштів, виділених на освіту, і поділили на кількість учнів. 

Логічного обґрунтування цієї цифри немає. Вона дозволяє покрити частину витрат, тоді як ремонтні роботи, мийні засоби та інше батьки змушені купувати самі, адже і в місцевих бюд­жетах грошей не вистачає.

Уряд вдало економить і на вчителях. “Нині маємо маніпуляції з тарифною сіткою викладачів, а саме з розривом між мінімальною зарплатою та першим тарифним розрядом. Цей розрив нині становить 366 гривень. 

У результаті педагоги залежно від рівня кваліфікації недоотримують щомісяця від 300 до 2 000 гривень. Але є ще один прецедент, який стався 2013 року і триває дотепер: не було вчасно поквартально підвищено перший тарифний розряд. Це планують зробити аж з 1 липня, зменшивши розрив… на 6 гривень! І лише до виборів, 1 жовтня, збираються скоротити розрив на 290 гривень. Таке ставлення до вчителів неприпустиме! Торік нічого не зробили для підвищення їх матеріального становища. Середня оплата праці в промисловості становить 3 836 гривень (за жовтень), а в освіті – 2 616 гривень!” – наголосила депутат.

Окрім цього, Лілія Гриневич зазначила, що недофінансування галузі освіти є “вродженою вадою” бюджетної політики. Фінансування освіти відносно ВВП не змінилося (6,4%) порівняно з минулим роком, в той час як частка витрат на силові відомства збільшилася. 

Ще одним прикладом пріоритетів влади є її ставлення до науки. “Якщо 2009 року на Генпрокуратуру виділили 966 мільйонів гривень, а на науку – 1,8 мільярда, то 2014 року пропорція змінилася: на Генпрокуратуру – 3,2 мільярда, на науку – 2,7 мільярда гривень”, – сказала голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Як відомо, центральний комітет Профспілки працівників освіти і нау­ки звернувся до спікера парламенту Володимира Рибака з проханням під час розгляду і прийняття Держбюджету-2014 передбачити видатки на освіту і науку в обсягах, які відповідають державним гарантіям, визначеним законодавством. 

Та, незважаючи на заяви прем’єра Миколи Азарова, проект Держбюджету-2014, підготовлений урядом, не передбачає підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС та збільшення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2014 року.