Хтось напевно скаже, що я недобросовісна мама, що так узагалі робити не можна, але я рідко дотримувалась того, що “книжка пише”. Звичайно, як 15 років тому, так і тепер намагаюся прочитати якнайбільше інформації.
Але якщо 15-20 років тому хоча б у головних питаннях виховання і догляду дитини фахівці були одностайні, то сьогодні кожен автор дає своє трактування, свої поради. Тож доводиться більше орієнтуватися на власні відчуття, здоровий глузд, бо книжка – це щось із категорії “середньостатистичний”, як середня температура хворих у палаті. А кожна дитина розвивається по-своєму.
Навіть щодо початку пригодовування доводилося вислуховувати чимало порад від рідних і знайомих, які базувалися на “досвіді поколінь” та вказівках авторитетних авторів. Хтось настійливо радив кефірчик, хтось яєчко, хтось дивувався, що моїй дитині вже три місяці, а я до сих пір не даю їй сочку, а натомість зі своєї тарілки пригощаю її дрібкою дорослої їжі, якщо вона просить.
Потім дивувалися, що не дотримуюся режиму і не припрошую “за маму”, “за тата”… Насамперед було ніколи, та й, зрештою, сама не люблю, коли мене змушують чи припрошують до їжі: захочу – візьму. За винятком хвороби, не я дітей, а вони в мене просили їсти.
І якщо для двох старших я спочатку ще готувала кашки і зупки, то третя від грудей потроху “добиралася” до моєї тарілки. Просто, коли готувала для всіх, одна страва мала бути дієтичною – такою, щоб її можна було дати дитині. Потім вичитала, що це називається “педагогічне пригодовування”.
Педагогічне пригодовування
Це введення пригодовування мікродозами (мінімальна кількість їжі, яка поміщається між подушечками вказівного і великого пальців матері). Мама пропонує дитині те, що їсть сама, і маля поступово звикає до дорослої їжі.
Мета такого пригодовування – не нагодувати, а дати відчути смак нових продуктів. Материнське молоко залишається основною їжею малюка. Дуже важливо, що при такій схемі дитина вчиться їсти сама, не відчуваючи тиску з боку мами, не потребує перетирання їжі, поступово формує свої смакові вподобання і після року залюбки починає споживати дорослу їжу.
Основні засади
Все, що необхідне дитині для гармонійного росту і розвитку, є в материнському молоці – і поживні речовини, і вода, і вітаміни. Якщо немовля добре додає у вазі, мама не втомлена, то воно може перебувати на виключно грудному вигодовуванні навіть до року. Інша річ, що після дев’яти місяців привчити дитину їсти густі страви значно важче.
Мета пригодовування на першому році життя дитини полягає не в задоволенні її енергетичних і поживних потреб, а у вихованні, тобто підготовці шлунково-кишкового тракту, ротової порожнини, травних ферментів і смакових рецепторів до іншого виду продуктів і нових відчуттів. Завдання матері чи інших людей, які доглядають малюка, – навчити його їсти самостійно та правильно поводитися за столом.
Що і як
“Знайомити” дитину з дорослою їжею починають з фруктового чи овочевого пюре. Стануть у пригоді й печене яблуко, банан, персик, картоплина, кабачок, гарбуз, цвітна капуста, морквина. У пюре можна додати трішки олії чи масла. Варіть різні каші: рисову, гречану, кукурудзяну. Але не манну – вона не така корисна, як кажуть, може навіть спровокувати розлад травлення.
Дитині до року не радять давати незбиране коров’яче молоко, особливо якщо вона схильна до алергічних реакцій. Згодом до овочевого пюре можна додавати трішки м’яса. У раціоні дитини має бути некислий сир, жовток звареного на круто перепелиного або курячого яйця, сухарик або печиво, нежирна риба.
А ось щодо кефіру триває суперечка: на думку багатьох фахівців, він може негативно впливати на незрілі нирки дитини і порушувати кислотно-лужний баланс в організмі.
Коли розпочинати пригодовування
Дитина готова до пригодовування, якщо на більшість цих пунктів батьки відповідають “так”:
1. Вашому малюкові більш ніж півроку.
2. Ви помітили, що в дитини згасає рефлекс виштовхування і з’являється скоординованість рухів для переміщення їжі язиком та ковтання.
3. Поява жувальних рухів, коли до рота потрапляє густа їжа.
4. Малюк виявляє зацікавлення вашою їжею, намагається самостійно покласти її собі до рота.
5. Дитина самотужки сидить.
6. Може повертати голову, відвернутись від ложки, якщо пропонована їжа не подобається.
7. Достатня зрілість травного тракту, яка дає змогу нормально засвоювати невелику кількість продуктів пригодовування без розладів травлення та алергічних реакцій.
Правила безпеки
Не залишайте дитину саму під час їди. Не давайте страв і продуктів, якими вона може вдавитися (горіхи, тверді шматочки овочів, горошини, риба з кістками тощо). Іноді в малюка можуть виникати алергічні реакції на продукти пригодовування. Ось їх ознаки:
– висип, подразнення шкіри під підгузком;
– проблеми з диханням;
– закладення носа, симптоми, схожі на застуду;
– почервоніння та свербіж очей;
– дратівливість, кольки;
– розлад шлунка, блювання, діарея.
Якщо у малюка проявилася небажана реакція на новий продукт, доцільно на якийсь час відмовитись від нього, наприклад, на кілька тижнів. Але якщо знову виникнуть побічні реакції, треба вилучити цей продукт з меню на довший час.
Не забувайте мити руки з милом перед тим, як готувати їжу для дитини. Необхідно мити з милом і ручки малюка перед тим, як сісти з ним за стіл. Посуд, з якого їсть дитина, мийте гарячою водою. Страви пригодовування варто готувати зі свіжих і якісних продуктів.
Куштуйте страву, яку збираєтеся пропонувати малюкові. Вона повинна бути негарячою, не містити кісток або інших твердих частинок. Не додавайте до страви солі, цукру або приправ. Не залишайте залишки їжі в теплі, не розігрівайте їх удруге. Якщо купуєте пюре в баночках або готові каші, обов’язково звертайте увагу на термін придатності. Під час відкривання баночки з пюре кришка повинна “хлопнути”. Якщо не почули “хлопка” – баночка закрита негерметично, і годувати дитину тим, що в ній, небезпечно.
Чого не варто давати дітям першого року життя
Продуктів, які містять харчові добавки (стабілізатори, емульгатори тощо); консервів (м’ясних і рибних), не призначених для дитячого харчування; сосисок і вареної ковбаси; копчених м’ясних виробів; копченої риби; оселедця; рибних і м’ясних бульйонів; грибів; екзотичних фруктів (ананаси, ківі, цитрусові тощо); маринованих, квашених і солених овочів; соків, не пристосованих для дитячого харчування; меду, шоколаду, інших солодощів; жирних продуктів (свинячого м’яса, сала); смажених страв; кисломолочних продуктів (йогуртів, кефірів, сиркових мас), придбаних у звичайному магазині.
Корисні поради фахівців
– Пригодовування не замінить грудного вигодовування! Тому прикладатися до грудей дитина може до їди, під час їди і після їди.
– Починати пригодовування варто з невеличких порцій (в буквальному розумінні на кінчику пальця). Збільшення порцій повинно бути поступовим і неквапливим: пробна доза – пів чайної ложки – чайна ложка – столова ложка і т.д. Все залежить від реакції дитини, її апетиту, координації рухів язика та ковтання.
– Перша їжа дитини повинна складатися з одного інгредієнта, мати м’яку консистенцію, бути без солі чи цукру. Наприклад, яблучне або бананове пюре, м’яка, але густа рисова каша, картопляне пюре. У пюре або кашу для розм’якшення можна додавати материнського молока.
– Поступово переходьте від супоподібної до густої консистенції, а потім до грудочок і дрібних шматочків.
– Не годуйте дитину примусово. Голодний малюк їсть залюбки і саме стільки, скільки хоче. А примусове годування сформує у нього негативне ставлення до їжі.
– Заохочуйте самостійність під час їди, давайте дитині змогу самій брати шматочок чого-небудь з тарілки і їсти. Вчіть тримати ложку і горнятко. Звичайно, спочатку все буде де завгодно, але не в роті малюка. Та в міру вдосконалення рухових навичок він поступово вчитиметься їсти сам.
– Одноманітність шкідлива в усьому, особливо в їжі. Тому поступово розширюйте асортимент продуктів, які отримує дитина, чергуйте і комбінуйте їх.
– Діти їдять повільно, тож необхідно набратися терпцю і не забувати заохочувати, хвалити дитину. Пам’ятайте: ваш малюк всього вчиться у вас! Не забувайте самі отримувати задоволення під час їди і показувати це дитині.
Причини, через які з пригодовуванням варто зволікати
Не розпочинають пригодовування і не вводять нових продуктів:
– при гострих захворюваннях і в період одужання;
– під час прорізування зубів;
– якщо дитина не готова сприймати і засвоювати “чужорідну” їжу;
– три дні до і після щеплення;
– при алергічних захворюваннях;
– при проблемах із травленням;
– при алергічних захворюваннях у родичів;
– в спекотну пору та при різких змінах погоди;
– під час переїздів.
Грудне годування передусім!!!
Багато хто вважає безглуздим годувати дитину материнським молоком після року, мовляв, у цьому віці воно вже не є необхідним. Однак упродовж другого року життя материнське молоко залишається для малюка важливим джерелом енергії та високоякісних поживних речовин.
Доведено, що 448 мл материнського молока забезпечують потреби: 29% в енергії; 43% в білку; 36% в кальції; 75% у вітаміні А; 76% у фолатах; 94% у вітаміні B12; 60% у вітаміні C. Жирність материнського молока після року годування збільшується в два-три рази. Воно є основним “будівельним матеріалом” для центральної нервової системи, яка найінтенсивніше розвивається саме в перші три роки життя дитини.
Крім цього, в ньому міститься більше нуклеїнових кислот – основного носія генетичної інформації. Материнське молоко й далі відіграє незамінну роль у регуляції росту та розвитку дитини завдяки вмісту гормонів і захисну роль від інфекції та алергії завдяки великій кількості факторів захисту.