Новонароджена дитина свої основні зусилля спрямовує на те, аби їсти і спати. Виконувати будь-які дії їй складно. Можна починати погладжувати малюка, робити легенький масаж, адже дотики ніжних і теплих маминих рук такі приємні і корисні.

А от першим досягненням немовляти буде піднімання голови. Згодом це переросте в уміння тримати її. Оскільки сил для цього в дитини ще немає, намагайтеся допомогти їй зміцнити трапецієподібний м’яз: поки немовля не спить, кладіть його на животик і привертайте увагу якоюсь забавкою (яскравою, великого розміру).

Плавно піднімайте її перед очима малюка. Не перестарайтеся – на початках досить кількох повторів (підняли-опустили, підняли-опустили). Далі – більше. Якщо робитимете все правильно, в два місяці дитина вже буде добре тримати голову.

У перший і другий місяці не забудьте приділити увагу фіксуванню погляду немовляти. Візьміть ту ж велику яскраву іграшку (дітки в такому віці ще погано бачать) і плавно водіть нею вліво-вправо, щоб дитина могла стежити за забавкою, а згодом і повертати голову вслід за нею.

Аби покращити видимість, частіше беріть малюка на руки.

Це той період, коли батькам потрібно допомогти малюкові тренувати рефлекси. Для цього виконуйте вправу “обніманнячка” – старайтеся зводити і розводити рученята дитини, схрещувати їх на животику. Тренуйте й рефлекси самозбереження, щоб немовля само простягало руки до вас, коли намагаєтеся наблизити його обличчя до свого. 

При цьому спершу тримайте маля на витягнутих руках. Добре робити вправи на згинання та розгинання ніжок, вправи з переворотами. При цьому в три місяці малюк вже добре тримає голову, а ніжками “їде на велосипеді”.

У 3-4 місяці дитина уже сама бере забавки, розвиваючи не тільки тактильні відчуття, а й смакові. Активно бавиться своїми рученятами, стає дуже цікавою. Регулярне виконання вправи з переворотами дозволить чотиримісячному немовляті самому намагатися перевертатися.

У віці 2-4 місяці малюка треба класти на животик. Бажано, аби він був без підгузка, на цераті, накритій пелюшкою. Розкладіть навколо різні предмети (не тільки іграшки), добре їх вимивши. Нехай дитина тягнеться до них, намагається розглянути.

В цьому віці дитина полюбляє, лежачи на животику, підніматися на випрямлених рученятах, відриваючи верхню частину тулуба. Як і раніше, зацікавлюйте її в такому положенні забавкою. Й далі робіть вправи з переворотами.

І звичайно, часто та довго розмовляйте з малюком. Хоча робити це потрібно завжди – не лише тоді, коли йому сповниться п’ять місяців. Саме зараз важливо допомогти сказати йому перше “слово”. Дивіться в очі немовляти і спілкуйтеся! Малюк – ваш найуважніший слухач.

У 6 місяців дитина виявляє досить великий інтерес до своїх ніжок – піднімає їх високо, куштує на смак. Щоб і надалі зміцнювати ніжки малюка, повісьте забавки над ліжечком так, аби він міг дістати до них ніжками. Немовлята в цьому віці щойно починають сідати. Хоча багатьом із них самотужки сісти вдається й пізніше – в шість з половиною, навіть сім місяців. 

Щоб зміцнити м’язи спини, потрібно робити вправу “стовпчик”: взявши дитину на руки, обхопіть її за ноги, ніби обіймаєте. При цьому малюкові доведеться самому завдяки м’язам спини тримати рівновагу свого тіла. Будьте готові підставити руку під животик дитини, коли вона “складеться”. Робіть цю вправу якнайчастіше, тоді м’язи спини дитини зміцніють, і їй легко  вдасться сісти. 

Малюк може сідати й за допомоги маминої руки, використовуючи її як опору. Не відразу, але потроху звільняйте дитину від своїх рук, щоб вона могла перебувати у вертикальному положенні. Не забувайте говорити з малюком, читати йому віршики.

У цьому віці немовля вже може піднімати голову в положенні лежачи на спині, може сідати, ставати на коліна, піднімати таз. Дитина готується повзати. І далі робіть всі ті вправи, які виконували раніше.

У 8 місяців дитина повзає, швидко перевертається, самостійно сидить, може якийсь час стояти, тримаючись за опору.

У 9 місяців добре стоїть, тримаючись за опору, і активно повзає. Зазвичай у цьому віці малюк починає ходити за руку. Приверніть його увагу іграшкою, щоб дитина намагалася підійти до неї. Частіше хваліть за кожне досягнення. Давайте малюкові час до часу відпочити, якщо він стомився.

Дитина хоче все побачити, помацати, відкрити. Не лякайтеся, якщо вона розкидає речі навколо себе. Малюк не має наміру розгнівати вас, просто руйнування і псування в цьому віці йому вкрай необхідні. 

І аби обійтися мінімальними втратами, можна дати дитині папір, щоб вона розривала його, чи збудувати велику пірамідку з кубиків, аби дитя розвалило її. Задовольніть цю потребу, щоб дитина швидше її переросла!

Як зробити розвивальний килимок для немовляти

Для цього знадобиться:

– пластмасовий обруч (≈20 грн);
– два відрізи яскравої тканини з дитячим малюнком – приблизно 90х90 см (≈30-40 грн);
– синтепон для м’якості й об’єму (на ≈12 грн);
– дві смужки тонкого поролону або того ж синтепону;
– кольорові клаптики тканини і трішки фантазії.

З двох видів тканини викроюємо 2 квадрати 90х90 см. Із синтепону – три квадрати 90х90 см. Складаємо тканину з дитячим малюнком лицьовим боком досередини. З будь-якого виворотного боку додаємо шари синтепону і зшиваємо по краях, залишаючи невелику ділянку відкритою. 

Вивертаємо килимок і, відступивши 1,5-2 см, робимо декоративний шов. Два декоративні шви робимо навхрест через середину килимка.

Розрізаємо обруч на дві рівні частини. З кожного виду тканини викроюємо стрічку 18х200 см. Із синтепону вирізаємо дві смуги 18х200 см (довжина дуги обруча + нижня частина опори). Зшиваємо по довжині. Вивертаємо і робимо машинний шов, відступаючи 1см від краю.

Робимо 14 стрічок 5х35 см для кріплення самого килимка і підвішування іграшок. Для цього беремо обрізки тканини, складаємо навпіл по довжині, зшиваємо, вивертаємо і робимо декоративний шов по краю. Потім розрізаємо на потрібну довжину. (Можна взяти готові стрічки чи шнурівки яскравих кольорів).

На кожну стрічку-дугу пришиваємо зав’язку по центру і ще по дві через кожні 15-18 см (пришиваємо їх по краю оздоблювального шва, зігнувши кожну навпіл). На кожен кут килимка пришиваємо по одній зав’язці.

У зшиті смуги вставляємо дуги так, щоб центральні зав’язки були посередині пластмасових півобручів. Потім стрічки із вдягнутими в них півобручами зшиваємо на кінцях – маємо дві дуги.

Центральними зав’язками зв’язуємо дуги навхрест. Зав’язками на килимку прив’язуємо дуги до основи килимка. Це займе близько двох годин. Килимок готовий!  Проте якщо у вас є час і трішки фантазії, можете прикрасити його різноманітними нашивками, створивши для дитини цілу країну Розвивандію.

Килимок можна зшити й у вигляді кола, квадрата, будь-якої іншої геометричної фігури. Ігровий розвивальний килимок дає немовляті  безліч можливостей пізнавати причину і наслідок проведених дій: якщо торкнутися висячої іграшки – вона розгойдається. Підвішені на арках забавки стимулюють малюка тягнутися, хапати і стукати по іграшках ручками або ніжками. Спочатку це буде випадково, а згодом навмисно – дитина удосконалює контроль над своїм тілом. Цікава й різноманітна структура іграшок допомагає розвивати дрібну моторику рук і тактильне сприйняття.

Підвісні іграшки сприяють розвитку фокусування погляду новонароджених, чорно-білі фрагменти стимулюють зорове сприйняття. Пізніше маля може простягнути руку і схопити забавку –  так розвивається злагодженість і точність рухів, зміцнюється мускулатура рук.