Усі батьки хочуть, аби їхні діти були щасливими, а голов­не здоровими. Та через різноманітні чинники – соціальні, фізичні, емоційні – у малюків може бути порушений розвиток. 

В такому випадку не варто впадати у депресію і нарікати на долю. Ліпше одразу звернутися до  фахівців із раннього втручання, які подадуть комплексну допомогу. У Львові батьки таких дітей можуть прийти у навчально-реабілітаційний центр “Джерело”, в якому функціонує відділення розвитку дитини.   

“Раннє втручання – це комплексна система послуг допомоги дітям з порушеннями розвитку чи ризиком їх виникнення. Якщо малюки з групи ризику вчасно отримають певну реабілітацію, то в подальшому зможуть розвиватися нормально. Звичайно, є діти, яким відразу ж після народження поставили невтішний діагноз. Ми не установа, яка обіцяє чудодійне лікування, нашою метою в такій ситуації є допомога з адаптації сім’ї та максимальний розвиток усіх можливостей малюка”, – розповідає завідувачка програми раннього втручання Сусанна Качмар. 

Щороку в цій установі таку послугу отримують понад чотири сотні сімей. Близько двохсот потребують постійного супроводу. Реабілітація безкоштовна!

Фахівці з програми раннього втручання допомагають сім’ям, які опинилися в кризовій ситуації. Тут використовують комплексний підхід не лише до дитини, а й до батьків. Звертатися можна з перших днів життя немовляти.

“Раннього втручання потребують діти, що народилися передчасно, мають екстремально низьку вагу (від 500 грамів) чи генетичне захворювання (синдром Дауна). Якщо ж у мами були важкі пологи, її дитя також перебуває в групі ризику. Однак сюди можуть входити й вчасно народжені немовлята, які живуть у неналежних умовах, чи діти з порушенням психомоторного розвитку – наприклад, у вісім місяців не можуть сидіти”, – пояснює завідувачка відділення.

Окрім цього, на програму можуть звертатися й батьки, діти яких мають гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи, ДЦП, мікроцефалію, спинномозкову килу, спадково-дегенеративні захворювання нервової системи, аутичні розлади.  

“До нас може звернутися будь-яка мама, що зауважила відхилення в розвитку своєї дитини. То необов’язково мають бути важкі захворювання. Разом із батьками ми обговоримо проблему і знайдемо шляхи її вирішення”, – наголошує Сусанна Качмар. 

Першим і обов’язковим пунктом є знайомство педіатра і невропатолога з сім’єю, обговорення проблеми, з якою вона звернулася на програму раннього втручання. 

“Ми не розглядаємо тільки медичного діагнозу – дивимося на всі сфери розвитку, на оточення, соціальні фактори. Для нас важливий сімейно-центрований підхід, коли в центрі уваги перебуває вся сім’я, адже мама і тато – це найближче оточення дитини. І часом, впливаючи на це оточення, можемо допомогти й самій дитині”, – розповідає завідувачка відділення.

Після знайомства і складання загальної картини долучаються й інші фахівці, аби повністю продіагностувати малюка. Дитячий психолог, логопед, фізичний реабілітолог з допомогою різноманітних тестів та інструментів визначають рівень розвитку малюка.

“Часто до нас звертаються батьки, які не розуміють, чого хоче їхня дитина. Тоді наш логопед дивиться, яким способом маля спілкується з батьками, які подає знаки, і допомагає порозумітися. Фізичний реабілітолог показує батькам, як за допомоги звичайної гри можна розвинути фізичні навички дитини: сидіти, перевертатися або тримати голову”, – веде далі Сусанна Качмар. 

Після діагностичного періоду фахівці сідають за круглий стіл та обговорюють результати з батьками, визначають, над якою проблемою потрібно працювати, і ставлять перед собою певні цілі. Наприклад, через три місяці дитина повинна самостійно сидіти. І тоді фізичний реабілітолог працює над цим завданням. 

“Після круглого столу кожен пацієнт отримує індивідуальний план лікування. Звичайно, існують певні принципи щодо поставлених діагнозів, але до кожної дитини є окремий підхід. Все залежить від запиту сім’ї”, – каже фахівець.

Малюки з порушенням розвитку народжуються не тільки у Львові. Іноді такі сім’ї мають доступ лише до медикаментозного лікування, що не завжди ефективне. 

“Дітям, які не мають можливості довший час перебувати під спостереженням фахівців нашого центру, пропонуємо інтенсивні курси допомоги. Тиждень або два сім’ї отримують максимальну допомогу, консультуємо батьків, як поводитися, що робити. 

Звичайно, це не вихід, бо іноді спостерігати дитину потрібно не один рік, але це хоч щось із того, що можемо запропонувати таким родинам”, – пояснює завідувачка відділення. 

Благополуччя дитини залежить від того, наскільки добре її мамі, наскільки батьки щасливі. 

“Коли в сім’ї народжується неповносправна дитина чи дитина з групи ризику, важливо допомогти матері і батькові, навчити, що потрібно робити, які методи необґрунтовані. В нас є соціальний працівник, який супроводжує батьків під час реабілітації дитини, розповідає, де можна отримати допомогу, підтримку, з ким обговорити ситуацію”, – зазначає Сусанна Качмар. 

Є безліч проблем, з якими стикаються батьки: як сказати про хворобу рідним, друзям, як пояснити своїм старшим чи молодшим дітям, що їхній братик чи сестричка мають особливі потреби. Часто батьки хочуть приховати хворобу, замикаються в собі, цураються інших. Психолог допомагає таким родинам знайти взаєморозуміння з оточенням, подолати внутрішні бар’єри і жити повноцінним життям. Окрім цього, вчать батьків, як пристосуватися до особливих потреб дитини, як не звертати уваги на докори. 

“У нас функціонує батьківський клуб, в якому збираються сім’ї, що зіткнулися з проблемами розвитку своїх дітей. Найкращим порадником для мами в такій кризовій ситуації буде інша мама, яка вже пройшла цей складний етап. Тож гуртуємо батьків, бо розуміємо, що вони – наша рушійна сила!” – наголошує завідувачка відділення.