1. Материнське молоко – ідеальна їжа для немовляти. Воно чудово пристосоване до всіх особливостей травлення і обміну речовин новонародженого. Білковий, жировий і вуглеводний компоненти материнського молока, вітаміни, мінеральні речовини  повністю відповідають потребам дитини, а деякі взагалі унікальні. Це таурин, поліаміни, карнітин, інозітол, жирні кислоти. Вони незамінні для розвитку і формування центральної нервової системи, фоторецепторів сітківки ока тощо.

2. Захисну функцію материнського молока забезпечує вміст у ньому та в молозиві цілої низки специфічних і неспецифічних антиінфекційних факторів: секретного імуноглобуліну А у великій концентрації, живих клітинних елементів (нейтрофіли, макрофаги – клітини, що здатні знищувати бактерії і токсини та переробляти залишки мертвих клітин), лактоферину (антибактеріальний і противірусний захист, запобігання пліснявці), лізоциму (фермент, що руйнує клітинну стінку бактерій), біфідус-факторів, параамінобензойної кислоти (захист від малярії), антистафілококового фактора та інших, які сприяють формуванню власної повноцінної імунної системи. Крім того, грудне вигодовування відіграє велику роль й у профілактиці харчової алергії.

3. Регуляторна функція материнського молока пов’язана з наявністю в ньому різних гормонів, ферментів, факторів росту.

4. Годування грудьми – це могутній емоційний стимул для становлення психічних функцій дитини.

Безпосередні:

– зменшення ризику кишкових інфекцій, профілактика дисбактеріозу;
– зменшення ризику респіраторно-вірусних захворювань, наприклад, отиту;
– зменшення ризику алергічних захворювань (особливо з гіпо­алергенною дієтою мами, у випадках схильності дитини до алергії);
– переваги фізичного розвитку дітей;
– переваги нервово-психічного розвитку дітей: малюки активніші – і емоційно, і фізично.

Віддалені:

– нервово-психічний розвиток, інтелект, соціальна адаптація (грудне вигодовування сприяє формуванню почуття впевненості у собі, захищеності, що, своєю чергою, зменшує агресивність у старшому віці; щодо інтелекту – існують дослідження, які встановили більш високий рівень IQ у дітей, вигодуваних грудьми);
– зниження ризику ожиріння, атеросклерозу і захворювання на діабет;
– повноцінність репродуктивної функції (особливо у дівчаток, зниження ймовірності непліддя і невиношування);
– формування щелепно-лицьового скелета, мови та слуху (профілактика неправильного прикусу, зниження ризику порушень мови і слуху).

Грудне вигодовування забезпечить:

– фізичний контакт та емоційне спілкування з дитиною;
– зменшить імовірність виникнення неврозів, онкологічних захворювань молочних залоз і репродуктивних органів;
– прискорить скорочення матки після пологів, зменшить ризик запальних процесів у ній;
– нормалізує рівень холестерину, зменшить ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби і остеопорозу;
– зекономить гроші та час;
– забезпечить неабияку зручність для активного життя з дитиною (їжа завжди з собою, в потрібній кількості та необхідної температури).

1. Для щонайшвидшого становлення лактації дуже важливими є раннє прикладання дитини до грудей (в перші 30 хвилин – 2 години після пологів) і відсутність догрудного вигодовування.

2. Дуже важливо якнайшвидше навчитися правильно прикладати дитину до грудей. Це забезпечить ефективне смоктання і вироблення потрібної кількості молока, а також вбереже від утворення тріщин на сосках.

3. Годування на вимогу, а не за режимом. У перші дні життя дитини необхідні щонайменше 12 прикладань на добу, що допоможе уникнути набрякання грудей, дитина швидше набиратиме вагу, швидше збільшуватиметься кількість молока і посилюватиметься молоковіддача, легше формуватимуться у немовляти навички грудного вигодовування.

4. Обов’язкові нічні годування. Вони є умовою достатньою і тривалої лактації, бо найбільша кількість пролактину – гормону, що відповідає за лактацію – виробляється з 3 до 8 ранку.

5. Перші півроку немовля, що перебуває на природному вигодовуванні, не потребує нічого, крім материнського молока: ані соків, ані пригодовування, ані водички. 

6. При годуванні на вимогу молоко не потрібно зціджувати. 

7. Не варто обмежувати малюка в смоктанні. Більшість діток насичуються за 10-20 хвилин, але є й такі, що смокчуть груди півгодини, годину, навіть більше. Адже процес смоктання для немовляти – це не тільки насичення, а й спілкування з мамою. При правильному прикладанні тривалість годування не впливає на утворення тріщин і саден на сосках. Коли дитина наїлася і задовольнила свою потребу в спілкуванні з мамою, то відпустить груди сама. 

8. Чергування грудей. На одне годування – одна грудь. За недостатньої лактації, а також якщо дитина велика і вимагає ще, можна давати обидві за одне годування. Тоді біля одної груді дитина повинна перебувати не менш ніж 15-20 хвилин, аби вона максимально спорожнилася, а наступне годування потрібно почати з тієї, яка була останньою у попередньому.

9. Дитина не потребує смоктунця. Його використання  – це шкідлива звичка, яка призводить до плутання сосків, неефективного смоктання, зменшення кількості молока. Використаннясмоктунця виправдане за відсутності мами; якщо дитині більш ніж три місяці; за умови достатньої лактації та відсутності проблем із прикладанням. Якщо дитина потребує догодовування або пиття (тільки за медичними показаннями!), то догодовування і додаткову рідину треба давати тільки з ложечки, шприца або піпетки. Не використовувати пляшечки із соскою, бо це може призвести до відмови від грудей!

10. На вимогу мами: якщо маля ледаче і рідко просить їсти, необхідно його прикладати не рідше ніж раз на 2 години (в перші місяці).