Чому в школах різні букварі?!
У середніх школах Львова батьків змушують докуповувати “правильні” букварі за свої гроші. “Пошта” з’ясовувала, чому склалася така ситуація
фото: Андрій Польовий
Ще задовго перед початком нового навчального року керівники управлінь освіти Львова та області звітували про повну забезпеченість шкіл підручниками. Поза тим, уже з перших днів навчання виявилося: ситуація з книжками досить дивна – школи отримали підручники різних авторів. Тож одні класи навчаються за книжками одних авторів, а решта – за іншими. Натомість навчальна програма для усіх однакова.
На жаль, говорити про цю проблему відкрито вчителі початкових класів Львова відмовляються, побоюючись… за своє місце праці. Усі наші співрозмовники воліли не вказувати номер школи! У свою чергу педагоги між собою наголошують: ситуація з підручниками вкрай критична, бо вони не відповідають належному санітарному рівню (передусім мова про якість паперу), тексти надруковані замалим шрифтом, інформації, яку потрібно подавати дітям, вкрай мало, тож доводиться використовувати додаткову літературу, старі підручники.
Та чи не найдивніша ситуація склалася з першим підручником школярів – Букварем. Міністерство освіти і науки України затвердило до використання Буквар за редакцією Мар’яни Захарійчук і Віри Науменко та Буквар за редакцією Миколи Вашуленка. Як виявилося, ці дві навчальні книжки відрізняються методикою викладання матеріалу.
Не всі вчителі готові викладати матеріал за інноваційною методикою, та й батьки достатньо не поінформовані про новий Буквар
“Видання за редакцією Миколи Вашуленка є більш традиційним, спочатку діти вивчають звуки, букви, а уже після цього складають слова та починають читати, – розповідає “Пошті” Ольга Зелінська, методист Львівського навчально-методичного центру освіти. – Натомість Буквар автора Мар’яни Захарійчук є дещо інноваційним. Тут використано нестандартні та нетрадиційні підходи навчання, до яких вчителі та батьки не звикли. Він орієнтований на трирівневу диференціацію, тобто на роботу з дітьми, які мають різний рівень підготовки. І більше орієнтований на тих учнів, які більш підготовлені до школи”.
Не всі вчителі готові викладати матеріал за інноваційною методикою, та й батьки достатньо не поінформовані про новий Буквар. “У нашій школі вчителі початкових класів вирішили вчити дітей по одному Букварю. Проте в школі не один початковий клас, тож книжок одного автора всім не стало. Тому дирекція запропонувала батькам докупити підручники, аби не робити різниці між навчанням дітей”, – розповідає мама першокласника Софія.
Зі слів вчителів початкової школи, така ситуація триває уже другий рік. Тож доводиться виходити зі ситуації по-різному. “Буває так, що в одній школі один клас вчиться за Букварем Миколи Вашуленка, а другий – за підручником Мар’яни Захарійчук. Але такої ситуації, де б діти вчилися з різних підручників в одному класі – немає. Є вчителі, які не бояться іти за новою програмою, а є й такі, що просто не мають іншого виходу, – розповідає “Пошті” вчитель початкових класів Наталія. – Тож доводиться самому вчитися викладати по-новому. Іноді, як підмогу, використовуємо старі букварі. Та частіше, аби встигати за програмою, мусимо співпрацювати із батьками, показувати, як можна працювати з дитиною вдома. Або вдаватися до більш радикальних кроків та просити батьків купити букварі за свої гроші”.
Говорити про цю проблему відкрито вчителі початкових класів Львова відмовляються, побоюючись за своє місце праці
Методист Ольга Зелінська вважає, що в ідеалі ситуація мала б виглядати зовсім по-іншому. Вибирати, за якою методикою викладати матеріал і який підручник використовувати, мали б самі вчителі. “Якщо педагог в силі працювати за новою методикою, якщо рівень підготовки першокласників відповідає високим вимогам – він би мав використовувати Буквар за редакцією Мар’яни Захарійчук. Та, на жаль, вчителів ставляють у такі умови, де вибирати просто немає можливості. Тому стараємося знайти правильний вихід із ситуації”, – говорить співрозмовниця.
У Львові діє педагогічна майстерня “Школа вчителя 1 класу”, де педагоги міста обговорюють нову методику викладання, консультуються, як проводити уроки за новими підручниками. Цього року і далі влаштовуватимуть різноманітні круглі столи стосовно новацій.
“Ще минулого року в періодичній пресі друкувалися методичні планування для вчителів. Мар’яною Захарійчук розроблена спеціальна методичка, де вона описує, як саме проводити уроки за Букварем, – пояснює Ольга Зелінська. – Більша частина книжки розрахована на такий вид роботи, як аудіювання – сприйняття тексту на слух. Тому в ній чи не на перших сторінках надруковані невеликі розповіді, які на уроці має читати вчитель. Аби дитина краще засвоювала матеріал, має бути співпраця педагога й батьків дитини. Тобто вдома мама чи тато теж повинні читати тексти вголос та обговорювати їх з дитиною”.
Та, з іншого боку, вчителям початкової школи заборонено давати будь-які домашні завдання, а весь матеріал потрібно пройти на уроці. Як поєднати таку практику, важко сказати. Тому й вчителі дають перевагу більш традиційним методам викладання, й батьків переконують, що краще купити підручник, аніж мучити дитину за новими методами. А в Міністерстві освіти й надалі придумують нововведення та експериментують над школярами.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
У Львові є школи, де дітей уже давно не вчать по букварях. Натомість навчають за спеціально розробленою методикою “Від тексту до літери”. Один з моїх синів вчився за такою методикою. Школярі відразу читали казочки, де слова були розбиті на різнокольорові склади. Ми незчулися, як син почав читати...
Та небажання вчителів навчати за новою методикою зрозуміле. Навчання та освіта мають бути справою консервативною. Попри те, потрібно розуміти, що результат залежить більше від того, як вчитель зацікавить дитину до навчання. Можна і за традиційним Букварем навчити дитину читати так, що вона гортатиме все нові і нові книжки. А можна і за інноваційним букварем так навчити, що школярик взагалі не захоче брати книжку до рук. Але в одному класі не може бути такого, що в учнів різні букварі. Тому має бути домовленість між адміністрацією школи та батьками щодо того, за яким підручником навчатиметься клас. Якщо вчитель почуває себе комфортніше з тим чи іншим букварем, то треба йти назустріч вчителю.
З іншого боку, щороку впродовж канікул проводяться курси для педагогів початкових класів, де їх навчають інноваційним системам освіти. Але вчителів є дуже багато, і одні швидко вчаться, інші ж більш консервативні. Тому ми мусимо дуже повільно еволюціонувати до того, щоб вчитель відповідав за якість навчання, а не вчити дітей за одним стандартом.