Ці квіти ми звикли вважати весняними. Наприкінці квітня – на початку травня  в парку чи найближчому ліску можна побачити цілі галявинки ніжних білих квіточок з ажурними пелюстками. Це анемона дібровна. Її варто посадити і в своєму садку чи квітнику. Є й чимало інших сортів анемони: ніжна, корончата, японська, хубейська, повстяна…

І цвітуть вони не лише навесні, а й серед літа, восени (аж до приморозків) не тільки білим, а й жовтим, рожевим, червоним, темно-синім квітом. Ажурне листям анемон прикрашатиме квітник навіть після цвітіння, бо рослина довго зберігає яскраво-смарагдову зелень, а насіннєві зав’язки схожі на бутони.

Анемона ніжна й анемона дібровна закінчують вегетацію у липні, тож настав час їх розсадити, якщо насадженням більш ніж 4-5 років. Частину кореневища відсікають лопатою, не викопуючи рослину цілком. У суху погоду перед пересаджуванням кореневище належить потримати у воді або стимуляторі росту близько години. Глибина садіння – майже 3 см, відстань між рослинами – 10-12 см. Ділянка для садіння має бути злегка затіненою, із пухким та родючим, добре зволоженим ґрунтом.

У перший рік після садіння анемони ростуть повільно. Однак у подальші роки сильно розростаються і утворюють цілі колонії — один-два кущі за кілька років займають площу не менш ніж один квадратний метр. Тому при висаджуванні цих рослин необхідно залишати місце для розростання або видаляти при спушуванні порість, що утворюється.

У перший рік після садіння анемони ростуть повільно. Однак у подальші роки сильно розростаються і утворюють цілі колонії — один-два кущі за кілька років займають площу не менш ніж один квадратний метр

Із липня починається цвітіння ще одного виду анемони – корончатої. Її вважають найбільш вибагливою в догляді, бо погано переносить зимові холоди, тому її бульбочки викопують на початку вересня, просушують і зберігають у паперових пакетах до весни. А щойно зібране у вересні насіння сіють у ящики і підрощують до весни без пікірування.

В другій половині серпня починають цвісти осінні анемони – хубейська, японська, виноградолистяна і повстяна, а також їх садові гібриди. Це великі багатолітники з потужною розгалуженою кореневою системою, які цвітуть із кінця літа до середини осені. Стрункі міцні квітконоси від 80 до 150 см заввишки (залежно від сорту) мають по кілька десятків квіток – простих або напівмахрових, білого та різних відтінків рожевого і пурпурового кольорів.

Осінні анемони служитимуть окрасою будь-якого квітника. Дуже красиві поєднання з декоративними травами, рудбекіями, конопельниками, айстрами, аконітами. Добре розвинені кущі гармонійної форми дозволяють висаджувати осінні анемони групою чи поодинці. Посадивши анемони на тлі чагарників, можна одержати ефектну галявину, яка довго цвіте. Навіть легкі жовтневі приморозки не можуть згубити тремтливої краси анемони. Після перших заморозків в’януть хризантеми, чорнобривці та жоржини, а анемони єдині в саду й далі тішитимуть вас суцвіттями до пізньої осені.

На одному місці анемона здатна рости більш ніж п’ять років

Осінні анемони краще висаджувати на підвищених місцях із родючими та пухкими, в міру вологими ґрунтами. Рослини погано переносять підтоплення. Залежно від того, де ви їх посадите (на освітленому місці чи у напівтіні), вони й почнуть цвісти: в першому випадку – раніше, в другому – пізніше. У тіні анемона може взагалі не заквітнути. Але добре почуватиметься у напівтіні чагарників (на певній відстані від них), позаяк не витримує конкуренції коренів інших рослин.

На одному місці анемона здатна рости більш ніж п’ять років. Анемона японська стає розкішною красунею у віці трьох років. У прохолодну чи дощову погоду в липні – на початку серпня можна відділяти й укорінювати молоді розетки від дорослих кущів анемони японської. Вони легко приживуться на новому місці, навіть якщо їх відділити без коренів.

Із шкідників та хвороб для анемони японської небезпечні слимаки та гусениці, а також грибкові й нематодні захворювання, виникненню яких сприяє надмірне розростання плантацій. У боротьбі з грибками допомагає додавання невеликої кількості морської солі чи морського піску в ґрунт.

Та які б анемони ви не вподобали, догляд їх схожий. Свіжі насадження цих квітів мульчують опалим листям, що слугуватиме аналогом лісової підстилки, до якої анемони звикли в природі.