Саме у серпні маємо змогу насолодитися п’янким ароматом стиглого літа. А яке літо без жоржин, без їх різнобарв’я та вишуканості? Хто б не хотів мати таку красу на своєму городі! Однак треба знати деякі секрети їх вирощування.

Ґрунт повинен бути легким і поживним водночас. На важких чорноземах і глинистих ґрунтах бульби жоржин можуть загнити ще до збирання. Бульби або живці цих квітів треба садити в добре перекопаний і підготовлений ґрунт. У посадкову яму розміром 40х40 см вносять 1/3 відра перегною, 1 ст. л. нітрофоски та жменю деревного попелу.

Не завадить компост або підстилка із хвої сосни. При садінні кореневу шийку заглиблюють на 5-6 см. Рослини в ряду садять на відстані від 60 см до метра. Між рядами залишають не менш ніж 100 см. Позаяк жоржинам потрібна велика площа живлення, загущувати насадження не варто.

Високорослі жоржини відразу ж підв’язують до кілків у 2-х або 3-х місцях. У міру росту підв’язування продовжують. Крім того, в дуже розвинених квітів (незалежно від висоти) видаляють частину нижнього листя, аби воно не закривало кореневої шийки. Тоді жоржини краще провітрюватимуться, гниль, пліснява та інші хвороби менше розвиватимуться, а коренебульби краще формуватимуться. 

Ці розкішні квіти дуже чутливі до підживлення, кількість і доза добрив залежать від родючості ґрунту, погодних умов і стану самих рослин. Із середини серпня потрібно відмовитися від азотних добрив, бо вони стимулюють ріст листя на шкоду цвітінню. В цей час варто збільшити кількість калійних і фосфорних, які сприяють квітуванню, хорошому визріванню та зберіганню бульб.

Наприкінці серпня кущики потрібно обгорнути на висоту 10-15 см. Це сприятиме визріванню бульб та убезпечить від підмерзання не лише їх, а й кореневу шийку та нижні частини стебел

 Однак варто пам’ятати, що від надмірного внесення добрив бульби стають більшими, але гірше зберігаються. Наприкінці серпня кущики потрібно обгорнути на висоту 10-15 см. Це сприятиме визріванню бульб та убезпечить від підмерзання не лише їх, а й кореневу шийку та нижні частини стебел.

Найбільш небезпечні для жоржин вірусна мозаї­ка і кільцева плямистість. Із грибкових захворювань – чорна ніжка на живцях, борошниста роса, біла гниль (склеротиніоз), фузаріозне в’янення та суха гниль коренебульб. Зі шкідників – сисні комахи, що є переносниками вірусних захворювань  (бобової та оранжерейної попелиці, трипси). Небезпечні й гусениці совок, які об’їдають усі частини рослин.

Проти грибкових хвороб, таких як борошниста роса, квіти обробляють препаратом “Топаз” (4 мл на 10 л води). Проти гнилей використовують препарат “Хом” (хлорокис міді) – 40 г на 10 л води. Проти шкідників на 10 л води розводять 1 таблетку препарату “Іскра”. Розчини як проти хвороб, так і проти шкідників витрачають з розрахунку 1 л на 8 м кв.

На зрізування в садах вирощують сорти з міцними довгими квітконосами. Вони тривалий час стоять у воді – від 3 до 7 днів залежно від сорту, температури і вологості повітря в приміщенні. У прохолодній кімнаті жоржини стоять у воді від 9 до 12 днів. На осонні чи перетягові в’януть за 2-3 години. Щоб суцвіття не в’янули, їх двічі-тричі на день обприскують водою. Для зрізування вибирають квіти середньої величини, на довгих міцних квітконосах і з бутонами, що розпустились. Рослини ліпше зрізувати вранці або в кінці дня за сухої погоди.

Для кращого проходження води всередину квітконоса над міжвузлям гострим ножем роблять довгий скісний зріз і квіти одразу ж ставлять у воду на всю довжину квітконоса. За можливості на кілька годин залишають у прохолодному місці. Воду у вазі, де стоять квіти, змінюють щодня. В жарку погоду додають кубики льоду або воду у вазі змінюють двічі-тричі на день.