Учора, 5 серпня, в українських вишах розпочалася друга хвиля зарахування вступників. Тож сьогодні і завтра всі абітурієнти, рекомендовані на бюджетну форму навчання, повинні принести оригінали документів до обраного ВНЗ. 

Вступників, які були рекомендовані на місця бюджетної форми навчання 1 серпня і які протягом чотирьох днів не подали оригіналів документів, вилучили зі списків! Замість них до зарахування рекомендували абітурієнтів, що були наступними в списках. Остання, третя хвиля зарахування розпочнеться в четвер, 8 серпня. 

Однак перелік вступників на деякі спеціальності популярних вишів суттєво не змінився. До таких ВНЗ, як Львівський національний університет ім. І. Франка чи Національний університет “Львівська політехніка”, абітурієнти подавали здебільшого оригінали документів.

Прохідні бали на певні напрямки свідчать про те, що вчитися на них буде справді талановита молодь. Однак чимало вступників, не менш обдарованих, стати студентами деяких популярних ВНЗ не зможуть через великі конкурси. Ті, кому дозволяє гаманець, навчатимуться на контрактній формі. Списки зарахованих на платне навчання виші оголосять 11 серпня. У 2013/2014 навчальному році вартість “контракту” більшість ВНЗ не підвищили, а деякі, навпаки, знизили ціну року навчання.

Вищі навчальні заклади вперше заморозили розцінки на навчання через Закон України “Про вищу освіту”, повідомляє “Педпреса”. Адже в законодавчому документі чітко сказано: вартість навчання може бути збільшена на відсоток інфляції. Та оскільки цього року росту інфляції не спостерігається, радше спад, то й підвищувати  розцінки нема сенсу. Ще однією причиною є демографічна ситуація. 

“Цього року менше абітурієнтів, багато з них можуть вступити на “бюджет”, тому виші й не підвищують вартість навчання, бо ризикують взагалі не набрати першокурсників-контрактників”, – вважає керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

До теми

Яку інформацію шукали жителі Західного регіону під час вступної кампанії у пошукових системах Українські користувачі Яндексу почали активно цікавитися вступом до вишів ще під час випускних іспитів. Із початку травня вони задали пошуку Яндексу понад 300 тисяч запитів, так чи інакше пов’язаних зі вступом. Найпопулярнішими серед них були “вступ інфо”, “система конкурс”, “абітпошук” і питання про те, які документи потрібні для вступу до ВНЗ. Крім того, значно збільшився інтерес до Донецького національного університету, Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Національного університету “Львівська політехніка” та інших вишів. Шукали інформацію і про зарубіжні ВНЗ, наприклад, Краківський економічний та Оксфордський університети. Найчастіше у запитах траплялися назви факультетів, а не конкретних спеціальностей. В Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Тернополі, Хмельницькому та Чернівцях попит мав юридичний факультет, у Рівному педагогічний, а в Ужгороді медичний. Топ-10 факультетів, інформацію про які жителі Західної України найчастіше шукали у Яндексі: 1. Юридичний 2. Педагогічний 3. Медичний 4. Економічний 5. Біологічний 6. Історичний 7. Журналістики 8. Географічний 9. Міжнародних відносин 10. Психології. (Назви факультетів подані у тому вигляді, в якому найчастіше фігурували в запитах. Серед запитів із назвами факультетів були й такі: культурний факультет, факультет вокалістів, факультет транспорту).

Але таким суттєвим зменшенням кількості абітурієнтів виші – лідери рейтингу за кількістю поданих заяв не переймаються. У десяти ВНЗ конкурс не те що на “бюджет”, а й на “конт­ракт” великий. Кардинально протилежна ситуація з меншими приватними навчальними закладами. Цього року Міносвіти зафіксувало п’ять вишів, до яких не подали жодної  заяви. Ще кілька можуть похвалитися одиничними. Аби “втримати” вступників, їм доведеться злитися з іншими ВНЗ. На такий вимушений крок університети, інститути і коледжі підуть з огляду на прогнозовану демографічну ситуацію.

“Якщо в 1990-му рівень народжуваності становив 657,2 тисячі осіб, то в 1995-му – вже 492,9 тисячі, а народжених в 1998-му ще менше – всього 419,2 тисячі. Саме вони становитимуть більшість абітурієнтів у наступній вступній кампанії. І ця кількість зменшуватиметься рік за роком, адже рівень народжуваності знижувався аж до 2001-го, коли поставили національний антирекорд”, – веде далі Інна Совсун. 

Проте в Міносвіти кажуть: в Україні багато вишів – 823, тоді як вистачило б сотні. Але там не здатні вплинути на ситуацію – можуть тільки закрити ті ВНЗ, до яких не надійшло жодної заяви, пишуть “Вести.ua”. “Виші, що з року в рік залишаються без студентів, врешті-решт самі відсіються. Думаю, проблему з відсутністю абітурієнтів відчуватимемо ще років десять. У 2011-му в нас припинили існування 23 ВНЗ, замість них з’явилося 10 об’єднаних. Така тенденція збережеться”, – пояснює заступник директора Департаменту вищої освіти Микола Фоменко. На його думку, потрібно скорочувати величезну кількість вишів І і ІІ рівнів акредитації.

“З наступного року хочемо запустити проект, щоби в ПТУ і технікуми випуск­ники 9-х класів теж вступали за результатами тестів, а не іспитів. Тоді вони не зможуть набирати всіх, адже буде встановлений мінімальний бал”, – каже Микола Фоменко. У МОН склали список популярних у цьому році серед абітурієнтів спеціальностей. Серед них традиційні медицина, фінанси та право, розробка програмного забезпечення, обслуговування комп’ютерних систем, а також ремонт автівок і туризм.