Багато хто, аби виростити добрий урожай без “хімії”, не хоче застосовувати на своєму городі мінеральні добрива, а бере для підживлення овочів тільки “органіку” – гній, перегній, компост, рослинні настої.

Варто зазначити, що рослинам байдуже, звідки одержувати азот, – з повітря, сечовини чи гною. Головне, щоб його було достатньо. Та багато городників вважають, що органічні добрива шкоди не завдадуть, хоча так само можуть стати причиною надлишкового накопичення нітратів.

Вносячи будь-які добрива, важливо робити це правильно. Останнім часом щораз більшої популярності серед дачників набуває застосування збродженого трав’яного настою. Часто для його приготування беруть будь-які трави та підживлюють ним усі без винятку овочі. Насправді ж можна використовувати тільки рослини, що не містять шкідливих для городніх культур речовин! Наприклад, кропиву, мокрець (зірочник), буркун білий і жовтий, тонконіг, мітлицю. Ці настої справді підходять для будь-яких овочів.

А ось настій із листя кульбаби, хоч і багатий на основні поживні речовини та мікроелементи, не можна використовувати для підживлення капусти і буряків. Капусту взагалі не варто підживлювати будь-яким рослинним настоєм, оскільки агрономи вважають, що таким чином на город заноситься кила. Не повинні потрапляти до рослинного настою кінський щавель, лобода, лобода біла, пирій, лопух, жовтець, позаяк, окрім поживних, вони містять і шкідливі речовини, які ослаблюють овочеві культури, пригнічують їх ріст.

Для приготування рослинного настою в посудину, на чверть заповнену щільно втрамбованою травою, наливають води, перемішують і нещільно закривають поліетиленовою плівкою. Під час бродіння трав’яний настій необхідно регулярно інтенсивно перемішувати, забезпечуючи доступ кисню і нормальний ступінь розкладання. Якщо настій не перемішувати, доступ кисню буде утруднений і почнеться процес гниття, що призведе до виділення токсичних речовин та зниження цінних властивостей рідкого добрива.

Через два, максимум три тижні процес бродіння припиняється, настій перестає пінитися, рідина із каламутної стає прозорою і темною. В цей час рідке трав’яне добриво можна вважати готовим. Настій, що перебродив, розводять у 4-5 разів (2-2,5 л настою в 10 л води) і поливають ним овочі під корінь, витрачаючи 10 л на 3-4 погонні метри грядки.

Трав’яний настій – це джерело мікроелементів, крім того, він розкислює ґрунт. Зрештою, допомагає економніше витрачати мінеральні добрива, якщо городники не відмовляються від їх застосування. Підживлення роблять через день упродовж 7-10 днів, чергуючи з поливанням водою. Довше підживлювати таким настоєм не варто, бо це призводить до залужування ґрунту.

Крім того, у нього є й інші недоліки: нестабільність складу – як хімічного, так і мікробного, який у міру настоювання і розкладання рослинних компонентів постійно змінюється. При бродінні настій виділяє дуже неприємний запах. Однак додавання до нього як закваски ЕМ-препаратів (“Сяйво”, “Байкал”, “Баксіб-Ф”) дозволяє його позбутися. Ще можна додати до настою екстракту валеріани або ж пригорщу пилоподібного кремнезему. Для покращення умов розмноження корисної мікрофлори при заквашуванні трави бажано всипати 1-3 л попелу. Варто внести й трохи коров’яку (1,5 кг) або пташиного посліду (0,5 кг). Іноді – кілька ложок повного добрива.