Буває, що діти починають бешкетувати: бігати помешканням, кричати, качатися по підлозі... В такі моменти вони абсолютно не звертають уваги на прохання матері чи батька заспокоїтися. Тож саме час зловити їх, міцно обійняти і запропонувати побавитися в заспокійливі ігри. 

1. Можна попросити дитину показати, як мукає корова, квакає жабка, гавкає собака. Дитині старшого віку запропонуйте полічити від одного до 20-ти, а потім від 20-ти до одного.

2. “Зупинись – рушай!” Варіантів цієї гри є дуже багато. Наприклад, за командою “День!” дитина стрибає, бігає. А за командою “Ніч” прикидається сплячою. Нехай ваші синочок чи донечка спробують уявити, що вони – мишенята, і мають бігати, доки дорослі не скажуть: “Кішка йде!” Замість словесної команди можна давати звукову – плескати в долоні або ж дзвонити у дзвоник. З дітьми старшого віку побавтеся в “Море хвилюється”.

3. “Шторм – штиль”. Це ще один варіант попередньої гри. Тільки після активної частини пасивна не вимагає цілковитого завмирання: “штиль” – це спокійні плавні рухи, шепіт. А що таке “шторм”, думаю, не варто пояснювати.

4. Домовтеся з дитиною, що як тільки натиснете на її носик, вона одразу ж “вимкнеться”. Можна розширити цю ідею, намалювавши пульт керування (або ж використати поламаний пульт від телевізора). Натискаєте кнопку на пульті і кажете: “Зменшую гучність!” (“Вимикаю звук!”, “Вмикаю сповільнення!”). Нехай малюк виконує команди.

5. Запропонуйте дитині уявити, що вона – тигр на полюванні, який повинен причаїтися і довго сидіти у засідці, а потім стрибати і когось ловити. Або ж разом намагайтеся спіймати уявних метеликів, до яких потрібно повільно й дуже тихо підкрадатися. Під будь-яким приводом сховайтеся під ковдрою і сидіть тихо-тихо.

6. Запропонуйте синочкові чи донечці уявити себе китом. Нехай дитина зробить глибокий вдих і пірнає “на глибину”. Китові можна давати доручення плавати до різних материків чи шукати чогось на дні.

7. Попросіть дитину заплющити очі (якщо вона погодиться, можна зав’язати їх хусткою) і сидіти тихо, че­каючи певного сигналу, – наприклад, коли втретє почує дзвіночок. Або попросіть дитину зробити щось  із заплющеними очима (скласти пірамідку, поставити машинку на підвіконня, позбирати з підлоги кубики).

8. Запропонуйте своєму малюкові виконати складний рух, що вимагає зосередженості. Наприклад, провести пальцем по намальованому лабіринту, провезти машинку на мотузочці між кеглями. І за вдале виконання цього завдання пообіцяйте приз.

9. Намагайтеся виконати вправу на напруження і розслаблення. Наприклад, можна уявно підіймати важкий диван, а потім падати на нього і відпочивати. Або ж уявити, що ваші долоньки – це сніжинки, які плавно і довго падають на землю. А потім набрати уявного снігу і сильно стиснути його в руках – нібито ліпите сніжку. 

10. Запропонуйте вербальну гру: кажіть слово, а дитина нехай намагається вимовити його голосніше за вас. Потім, навпаки, попросіть сказати його якомога тихіше.

11. Візьміть серветку або ж листочок із дерева та підкиньте його. Скажіть дитині, що, доки серветка падає, потрібно якнайголосніше сміятися. Але щойно впаде, слід одразу ж замовкнути. 

12. Пошийте невеличкий мішечок і насипте у нього 3-4 ложки піску чи крупи. Запропонуйте дитині бігати, стрибати і бешкетувати, тримаючи цей мішечок на голові. Обіцяйте малюкові за це якийсь гостинець, приз.

13. Краще змалечку привчати дитину до міцних та щирих обіймів. Щойно батьки простягнуть руки, як синок чи донька одразу ж бігтимуть обійматися. Якщо дитині це буде приємно, до п’яти років ця звичка залишиться. Тож коли малюк прибіжить до вас, міцно обніміть його і затримайте на кілька секунд.

14. Запропонуйте дитині побігати, пострибати, але при цьому постійно виконувати якийсь простий рух, наприклад, тримати з’єднаними вказівні пальці рук або ж обертати кисть.

Підготувала Вікторія Дворянин за матеріалами @mama.online