Перша: відчуття комфорту і безпеки. Дитина може довго лежати з розплющеними очима, виглядаючи маму. Її лякають чудовиська, що живуть у шафі, під ліжком, і вона боїться заснути… У такому випадку можна дати дитині улюблену м’яку іграшку. Як один із варіантів – поставити в дитячій невеличкий акваріум. Малюка заспокоїть присутність в кімнаті живих рибок, тож він не почуватиметься самотнім. 

Друга: приготування до сну.Створіть з цього цілий обряд: нехай дитина похлюпочеться в теплій ванні, почистить зубки, послухає розказану вами казку чи колискову. І коли звикне до всього цього, не боятиметься спати сама в кімнаті. Така послідовність психологічно підготує дитину до сну та знизить імовірність появи нічних страхів. Малюкові буде цікаво щовечора повторювати цей обряд і за потреби нагадувати мамі про те, що вона щось пропустила у ньому.

Третя: заберіть із кімнати усе, що відволікає. Багато батьків задумуються над тим, як привчити дитину спати окремо, а самі допізна засиджуються перед телевізором або працюють за комп’ютером, що стоїть у дитячій кімнаті. Мамі чи татові навіть на гадку не спадає, що світло і випромінювання моніторів заважають малюкові заснути. Не привчайте дитину засинати під час перегляду телевізійних програм чи мультфільмів. Якщо вона не може заснути у темряві, залиште увімкненим світильник. 

Четверта: мінімум батьківської присутності та уваги. Іноді батьки замість того, щоб залишити дитину саму під час засинання, лягають поруч, розмовляють із нею. Варто вийти з кімнати і дати дитині можливість заснути самотужки, без вашої присутності. Та якщо немає такої можливості, то хоч не вмощуйтеся поруч, не спілкуйтеся з дитиною перед сном. 

П’ята: витримуйте інтервал. Деякі матусі, вкладаючи малюків у ліжечка, обіцяють, що заходитимуть до кімнати час від часу. Звісно, обіцянки треба виконувати, але при цьому важливо витримувати щораз більші інтервали між такими “візитами”. Як результат – дитина засне під час одного з них. Починайте з п’яти хвилин і поступово перейдіть до десятихвилинного періоду очікування. Якщо ж змусите дитину чекати вас надто довго, вона почне хвилюватися, і тоді про спокійне засинання доведеться забути.

Шоста: більше наполегливості. Якщо дитина посеред ночі приходить до батьківської спальні та лягає у ліжко, важливо кожного разу повертати її назад до своєї кімнати. Просто скажіть: “Ти повинна спати у своєму ліжечку”. Лише так зможете привчити її спати окремо. Якщо ж не будете в цьому питанні наполегливими, дитина цим скористається і не дасть вам спокійно спати. 

Сьома: заохочуйте хорошу поведінку. Перед тим як вкладати дитину спати, дозвольте їй вибрати вбрання, яке вона одягне наступного дня, або ж запитайте, що вона хотіла б на сніданок. Це допоможе їй зрозуміти, що за хорошу поведінку можна отримати певну винагороду. І якщо малюк гарно поводитиметься перед сном, не капризуватиме, то вранці на нього чекатиме сюрприз.