“Пошта” дізнавалася, як заохотити дитину до вивчення та закріплення шкільного матеріалу

Виконання домашнього завдання дуже часто перетворюється на щоденну каторгу. До чого тільки не вдаються батьки, щоб заохотити свого школяра до виконання уроків – і просять, і вмовляють, і сваряться. Зрештою, після виснажливої боротьби з батьками діти неохоче виконують завдання. 

Як же ж зробити так, щоб школярі навчилися самостійно і без постійних нагадувань робити уроки? Отже, для початку потрібно зрозуміти, що підготовка домашніх завдань – це важлива і серйозна справа для школяра. І вона потрібна для того, щоб дитина розібралася з новою темою, закріпила свої знання та потренувалася у вирішенні завдань.

Пропонуємо батькам декілька порад від дитячих психологів, як можна заохотити школяра до виконання домашнього завдання.

Робоче місце

Велике значення для успішного виконання домашнього завдання має робоче місце школяра. Воно повинно бути максимально безпечним та комфортним для дитини. Стіл та стілець – відрегульовані відповідно до зросту. На столі – лампа та усе необхідне канцелярське приладдя. Також на парті, під столом, на полиці, в шафі розмістіть побільше коробочок, скриньок, всіляких роздільників, у які можна розкладати речі. Якщо все розкладено по своїх місцях, то й у голові теж буде порядок. Мобільний телефон, радіо і телевізор повинні бути в іншій кімнаті і не відволікати. Адже чим менше школяр буде відволікатися, тим швидше вивчить уроки. 

Завдання – для школяра, а не мами

Раз і назавжди потрібно батькам визнати для себе – домашні завдання даються саме школярам, а не мамі чи татові! Тому в жодному разі не потрібно виконувати завдання заміть своєї дитини. Сину чи доньці потрібно допомогти, підказати, наштовхнути на розв’язок. Самостійно виконуючи домашнє завдання, школяр вчиться організованості, самодисципліни, вирішенню проблем. І всі ці якості стануть у нагоді в майбутньому житті. 

Одним із варіантів підвищення самоповаги у дитини є самостійно виконана робота. Якщо батьки забагато допомагають, то таким чином вони позбавляють школяра відчуття гордості за виконане власноруч завдання, адже у дитячій голові залишиться думка: “Мама зробила це за мене”.

Похвала і підтримка

Кожній людині, а тим паче, дитині потрібна підтримка близьких. Тому батькам варто хвалити не тільки результати виконаної роботи, а й докладені до цього зусилля. Варто й викинути весь негатив, який не просто засмучує та сповільнює будь-яку діяльність, але й може погіршувати розумову діяльність. Якщо ж батьки вважають, що вони витрачають свій “дорогоцінний” час на допомогу дитині і постійно наголошують на цьому, у неї розвинеться комплекс неповноцінності та відчуття непотрібності. 

Тому такі фрази, як – “Невже це не можна було зробити за п’ять хвилин!”, “Я б за цей час…”, необхідно раз і назавжди викинути з лексикону батьків. У жодному разі не можна вживати так звані “формули прямого навіювання”, де використовуються слова “ніколи”, “завжди”, “постійно”, “знову” або негативні характеристики дитини: ледачий, неуважний і т.д. Адже постійне повторювання таких формул показує дитині, наскільки мало вона може і наскільки негативним може бути її майбутнє.

Навантаження та відпочинок

Варто зазначити, якщо завдання поділити на дрібні етапи, то це допоможе зосередитися та долати труднощі різного характеру. Тому навчання потрібно чергувати із відпочинком. Діти молодшого шкільного віку можуть сконцентруватися на вивченні предмета лише на 15–20 хвилин, після чого краще зробити перерву на 10 хвилин. Старші діти можуть концентрувати увагу протягом 45 хвилин, але їм потрібна регулярна зміна діяльності.

Запропонуйте дитині поділити час, відведений для виконання завдань на частини та самій себе контро­лювати за допомогою будильника. І після тривалого навантаження зробіть перерву. Але під відпочинком зовсім не мається на увазі гра за комп’ютером чи перегляд телевізора. Для перерви підходить:

– перекус (чай з лимоном, мед, банан, цитрусові, горіхи, цукати). Не годиться випічка, здоба, бутерброди;

– гімнастика, просто пробіжка;

– допомога по господарству;

– гра. 

Правильний порядок завдань

Коли дитина сіла до виконання домашніх завдань, спочатку краще братися за письмові роботи. Для початку оберіть легші уроки, а після них можна братися за складніші. У результаті мозок втягується у навчання і підвищується розумова продуктивність. Закінчувати можна улюбленими предметами. 

Підготовку усних предметів та підготовку до контрольної роботи потрібно починати у кінці, після невеликого відпочинку. Чи то параграф з історії, чи вірш з літератури, його неодмінно потрібно розбити на 3-4 рівні частини. Тут закладено один з принципів, на основі яких працює пам’ять людини: мозок краще запам’ятовує малі обсяги інформації, ніж великі. Тобто краще запам’ятовуються уривки тексту, ніж текст у цілому.

Не перевантажуйте школяра додатковими завданнями. Вдома потрібно робити тільки те, що задано в школі. Адже життя дитини не може складатися тільки з розумової діяльності. 

ДО ТЕМИ

Пам’ятка для батьків

1. Виховуйте звичку виконувати домашні завдання систематично.

2. Починати виконувати завдання можна через півтора-дві години пiсля шкiльних занять. Найкращий час – з 15.00 до 17.00.

3. Привчайте дитину сідати до роботи без нагадувань.

4. Навчіть дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.

5. Нагадуйте школяреві повторити правила, якi вивчали на уроках.

6. Виховуйте у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб – порiвнювати сьогоднiшній рівень виконання з учорашнiм. Акцентуйте увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.

7. Не порiвнюйте результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!

8. На початку навчального року корисно проконтролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ – контроль можна зменшити до двох-трьох разiв на тиждень.

9. Перевiряти – не означає “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових відповідей та рішень.