“Гігантське око” для вивчення Молочного Шляху

Gaia – унікальна космічна обсерваторія Європейського космічного агентства, яка проведе перепис мільярдів зірок Молочного Шляху. Це “гігантське око” досліджуватиме нашу галактику і складатиме детальну карту її зірок. Європейське космічне агентство вважає розширення Gaia таким великим, що, якщо встановити камеру на земній поверхні, вона могла б зафіксувати палець людини, яка стоїть на поверхні Місяця. Місію планують запустити у 2013-му році із космодрому у французькій Гвіані. Наукове товариство очікує, що цей гігантський телескоп допоможе відкрити сотні тисяч нових небесних тіл: від планет до субзоряних об’єктів – так званих бурих карликів. Це дозволить перевірити загальну теорію відносності Ейнштейна. Камера Gaia може точно визначати розмір, місцеположення, дистанцію всіх астрономічних об’єктів, які потраплять у її об’єктив, здійснюючи майже 70 спостережень за кожним із них упродовж п’яти років. На основі цих даних до 2021 року можна буде створити трьохвимірну карту нашої галактики.

Американці, араби та гумор

Наявність почуття гумору є обов’язковою у Великобританії та Сполучених Штатах. Посміятися над собою, визнати свої помилки, продемонструвати власну скромність і готовність вчитися – таких правил мають дотримуватися всі. Цими днями Обама та Ромні брали участь у телевізійних дебатах. Вони обмінювалися дотепними жартами, які невідомо хто для них підготував. Але це точно були професіонали. Успіх був на боці того, хто частіше, ніж суперник, змушував аудиторію сміятися, а не на боці того, хто викликав більший страх.

Чи бувають чесні вибори?

Чи можуть взагалі вибори бути чесними? Досвід деяких країн показує, що таке буває. І тут хочеться згадати не Америку, і навіть не Монголію, яку впродовж багатьох років світові політологи називають “азіатською демократичною аномалією”… Але, щоб вибори щоразу відбувалися чесно, в країні водночас мають співпасти надто багато факторів. Традиції, система устрою влади, прийнята в суспільстві мораль і, нарешті, непохитна воля населення не допустити маніпуляцій за згоди еліти виконувати таку волю, не зважаючи на можливу поразку. А ще – впевненість політичного класу, що, віддавши владу на виборах одного разу, її можна буде повернути згодом таким же способом. Без усього цього владі дуже важко уникнути спокуси втрутитися у процес та результати народного волевиявлення… Чи закликаю я не ходити на вибори? Ні, якраз навпаки! І не тому, що, “якщо ви не підете, ваш голос може бути використаний”. На жаль, інколи його можуть використати інші навіть якщо ви проголосували самостійно. Але впевнений, дожити до чесних виборів можна лише у тій країні, де на вибори таки ходять.

Як інтернет врятував жанр роману 

Люди, чиє життя захопила цифрова хвиля електронної пошти, текстових повідомлень і соціальних мереж, усе частіше зацікавлюються протилежними речами: у США та Британії щорічно публікують рекордну кількість нових романів – понад 100 тисяч. Упродовж багатьох років неодноразово переконували, що жанр роману помер. Ще у 1902 році Жюль Верн передбачав, що романи витіснять щоденні газети, які настільки “прикрашатимуть буденні події”, що читачі не потребуватимуть високохудожньої прози, яка б збуджувала їх уяву. Але пройшло століття, а жанр роману залишається живим... Що більше часу люди витрачатимуть на розглядання пікселів на цифрових моніторах, то більше вони сумуватимуть за чимось іншим. Саме тому якісний роман сьогодні, як ніколи, живий.