Сьогодні Церква вшановує пам'ять усікновення чесної голови Предтечі Господнього Івана Хрестителя

Святий пророк Іван у церкві – другий після Богородиці найшанованіший святий. Його називають Предтечею – попередником Христа, він “готував дорогу у пустелі”; він є останнім старозавітним пророком і першим новозавітним святим. Він сподобився хрестити у Йордані й самого Ісуса.

Про нього Ісус Христос казав: “Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя”. Іван Хреститель прославляється Церквою, як “янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і світильник, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас”.

У своїй проповіді правди й покаяння Іван не зважав на особи й сміливо виявляв гріхи самого царя Ірода, який одружився на жінці свого брата, Іродіаді. За це Іродіада зненавиділа Івана й умовила Ірода вкинути пророка до в’язниці. У день народження Ірода її дочка так добре танцювала перед царем, що той перед гостями пообіцяв для дівчини зробити все, чого б та не зажадала. Іродіада ж намовила доньку попросити принести їй на таці голову Івана Хрестителя. Цар виконання свого слова поставив вище за життя пророка й наказав стратити Івана…

У день Усікновення голови Івана Хрестителя для християн строгий піст – не можна вживати м’яса, молока, риби, веселитися. 

Що ж до народного звичаю, не розрізати цього дня нічого круглого, чевоного, не їсти з плаского посуду тощо то, за словами священнослужителів, не має під собою жодних богословських підстав, тож дотримуватися цього не потрібно.