Спільне приготування їжі допомагає дитині зблизитися із батьками та освоїти нові навички, які їй стануть у пригоді в майбутньому 

І хлопчики, і дівчатка, коли батьки куховарять, зазвичай дуже люблять втручатися у процес: запитувати що і чому та всіляко допомагати. Іноді через їхню “допомогу” приготування вечері розтягується чи не удвічі, а іноді, відволікшись на помічника, можна й проґавити що-небудь на плиті. Однак психологи застерігають – велику помилку роблять ті батьки, які намагаються позбутися такої “допомоги”, адже дуже швидко запал маленького кухаря може прости зникнути. Натомість краще зайняти дитину відповідною для її віку роботою.

“Природне бажання дитини допомогти вам на кухні потрібно всіляко підтримувати. Незважаючи на те, що саме готуватимете – чи це буде складна та насичена інгредієнтами страва, чи звичайна вечеря із макаронів та сосисок – для синочка чи донечки завжди знайдеться доступне завдання: помити овочі, почистити варені яйця чи картоплю, прикрасити салат чи бутерброди, помішати страву”, – каже дитячий психолог Ірина Балюк. 

Та й приготування вечері чи обіду можна перетворити на захопливу гру. І забруднений мукою одяг, пролитий на підлогу крем чи невдало заліплений вареник не можуть затьмарити радості, яку принесе дитині спільне приготування їжі. А батьки таким нехитрим способом виховають у дитині бажання готувати смачно і красиво. 

“Привчаючи донечку чи синочка до процесу готування, окрім бажання виростити собі гідного помічника і підготувати до майбутнього дорослого життя, батьки ще додатково розвивають у свого чада безліч корисних навичок. По-перше, допомога на кухні – важливий для дитини крок, адже вона починає усвідомлювати свою потрібність і значущість. Оскільки тепер їй довіряють як дорослому, – розповідає дитячий психолог. – По-друге, дитина набуває безліч нових навичок, навчається самостійності та відповідальності. По-третє, юний кухар під час процесу готування ще й вчиться на практиці математики та логіки (рахує кількість яєць, ложок цукру, крапель лимонного соку), вчиться рахувати час”. 

Також таким чином, на думку психолога, можна збільшити в дитини апетит, адже приготоване власноруч значно смачніше. До того ж, кулінарія – процес творчий, і готуючи що-небудь смачненьке на вечерю, дитина розвиватиме і свій творчий потенціал.

На старт!

Для початку заздалегідь приготуйте зручне робоче місце для себе і дитини. Якщо роботу виконуєте на високому столі, подбайте, щоб для донечки чи синочка було зручне крісло, з якого вони могли б дотягнутися до робочого місця.

Поясніть дитині прості правила поведінки на кухні. Це не місце для біганини та пустощів, адже тут є багато небезпечних предметів. Подбайте і про фартушок для юного кулінара. Попередньо визначте, що саме готуватимете сьогодні із малечею. Якщо кулінарія – це щось новеньке для вашого чада, оберіть прості рецепти, які згодом можна ускладнити та вдосконалити. Можна спробувати приготувати улюблені страви дитини, і тоді вона із ще більшим задоволенням наминатиме їх під час обіду. 

Увага!

Перед початком готування варто відкрити кулінарну книгу з рецептом, за яким готуватимете. Разом із синочком чи донечкою ознайомтесь із ним. А напередодні можна погортати разом кулінарну книгу, подивитися ілюстрації з готовими стравами. Це допоможе дитині усвідомити, що книжки можуть допомогти у приготуванні смачних страв (і принесе розуміння того, як класно вміти читати!). Також у такий спосіб батьки можуть додатково зацікавити дитину до готування. Згодом синочок чи донечка зможуть самі обирати страви і з допомогою дорослих їх готувати. 

Перед самою роботою треба підготувати усі необхідні для страви складники, щоб під час самого робочого процесу не відволікатися на додаткові пошуки. І, звичайно ж, не забудьте помити руки!

Почали!

Основні вказівки залежатимуть від рецепту, за яким готується страва. Та під час приготування можна притримуватися і своїх правил. Перш за все, називайте усі складники, які потрібно використати та покажіть їх дитині.

“Можливо, на перший погляд батькам видасться, що це надто просто. Але діти іноді не знають, що таке борошно чи перець, як виглядають різноманітні приправи, що таке лавровий листок. Тож варто давати дитині спробувати на дотик різні складники, понюхати їх, порівняти між собою. Покажіть схожі продукти, наприклад, сіль і цукор, запропонуйте спробувати те й інше і описати їх”, – каже Ірина Балюк. 

Під час приготування дайте можливість дитині самій покласти якнайбільше складників у страву. Наприклад, наріжте окремо моркву, а синок чи донечка хай їх вкинуть до посудини. Також діти можуть помішувати страву, куштувати та визначати, що ще варто додати до неї (звичайно, під пильним наглядом мами чи тата). І в кінці можна разом поставити страву на плиту, в духовку чи холодильник.

Останні вказівки

Коли обід уже от-от буде готовим, варто прибрати своє робоче місце. Дайте дитині зрозуміти, що правило “прибери, коли закінчив” стосується як дорослих, так і дітей. Тож разом сховайте невикористані продукти, протріть стіл та підметіть підлогу. 

Під час спільної трапези можете пригадати, з чого був приготований обід, чи смачний він удався, і чи справді сподобалося вашій дитині готувати. 

ДО ТЕМИ

Як зазначають педагоги та психологи, деякі порання на кухні значно допоможуть вашій дитині у подальшому навчанні. Так, наприклад, перебирання круп стимулює розвиток дрібної моторики рук та тактильних відчуттів, а це дуже важливо для успішного навчання у школі. До того ж, такі заняття допомагають вчитися концентрувати увагу. Проте не варто давати дитині відразу кілограм крупи. Нехай це буде невелика кількість, аби не відбити охоту до куховарства.

цікаві рецепти для юних кухарів

Бісквітний яблучний пиріг

Складники: 6 яблук, 3 склянки муки, 4 яйця.

Яблука помийте, очистіть та наріжте невеличкими дольками. Опісля посипте цукром та перемішайте. Чотири білки відокремте від жовтків та збийте їх у круту піну. Поступово додавайте склянку цукру під час збивання білків. Опісля вилийте білки та обережно. Маленькими порціями додавайте борошна. Тісто акуратно помішуйте ложкою. 

На дно змащеної маргарином тортівниці покладіть нарізані яблука, зверху обережно вилийте тісто. Поставте у духовку (вона має бути вже розігрітою). Випікаємо на середньому вогні 15 – 20 хвилин. Тісто має стати золотистого відтінку. Один з головних критеріїв готової страви – приголомшливий запах. 

Фігурне пісочне печиво

Складники: 250 г розплавленого маргарину, дві склянки цукру, три яйця, пакетик ванільного цукру, дві чайних ложки розпушувача для тіста, три склянки борошна.

Маргарин, цукор, яйця та ванільний цукор добре перемішати. Після цього додати борошно та вимішати тісто. Воно повинно бути еластичним. Розкачайте його і тут розпочнеться найцікавіше. Дайте дитині форми – нехай вона сама витискає з тіста печиво й перекладає його на заздалегідь приготоване деко.

Випікати до золотистого кольору на середньому вогні. З обрізків тіста можна зліпити самостійно придуманих чарівних звірів. 

Лимонад

Складники: 1 лимон, 1 л води, 1 ст. л. цукру.

У переварену холодну воду (або в мінеральну з газом, несолону) вичавіть сік половини лимона, покладіть цукор і гарненько розмішайте, щоб цукор розчинився, а потім частину лимона, що залишилася, поріжте на шматочки, які плаватимуть в лимонаді, і додайте лід. Напій готовий. 

 “Їстівні жучки” (суп із фрикадельками)

Складники: невеличка цибулька, середня морква, 5 – 6 картоплин, корінь петрушки, 300 гр м’ясного фаршу. 

Поки дитина миє овочі, нагрійте 2 л води. Дрібно поріжте цибулину, моркву натріть, картоплю наріжте кубиками. Все це з коренем петрушки покладіть у воду. Посолити суп може дитина, якщо ви перед тим відміряєте потрібну кількість солі. Через 10 хв після овочів опускаємо в воду фрикадельки. До речі, їх може зробити дитина – треба лише проконтролювати процес. Ще 5 – 7 хв і суп готовий. Лишилося лише додати шматок вершкового масла та дрібно нарізану зелень. 

“Курчатка”

Складники: 5 яєць, 100 г сиру, 20 г вершкового масла, майонез, відварена морква.

Зваріть 5 яєць, дайте охолонути. Нехай дитина їх очистить, а ви акуратно розріжете навпіл. Половинки білків відкладіть в сторону. До жовтків додайте 100 г натертого сиру, 20 г вершкового масла і трошки майонезу. Старанно розімніть виделкою та добре перемішайте. На тарілку викладіть половинки білків. В них покласти скатані зі сирної маси кульки – це тулуби курчат. Скатати голівки й покласти зверху тулубів – і те, і інше може зробити дитина. Для дзьобиків підійде відварена морква, для очей – шматочки чорного хліба чи маслин. До речі, пташок можна посадити в гнізда з відвареної чи обсмаженої в яйці цвітної капусти.