Аби виховати свою дитину ввічливою до інших, потрібно самому шанобливо ставитися до неї

Чи не кожна мама хоче бачити свою дитину ввічливою та уважною до інших. Тому хороші манери у своєї дитини потрібно виховувати змалечку. Найбільш відповідний вік для науки – 3,5-4 роки. Адже саме у цей період розвитку дитина найбільше цікавиться усім новим. 

Починаємо із себе

Щоби привчити свого малюка до хороших манер, потрібно самим їх дотримуватись. І не тільки у ставленні до дорослих, а й до дітей. Адже хлопчики і дівчатка, до яких завжди звертаються шанобливо, виростають з почуттям впевненості та поваги до себе, яке дозволяє їм бути доброзичливими і ввічливими до оточуючих. 

“Аби виховати у своєї дитини ввічливе ставлення до навколишніх, потрібно самими бути привітними до свого синочка чи донечки. Наприклад, коли дитина простягає улюблену іграшку, варто обов’язково подякувати за неї та усміхнутися. А якщо ж мама чи тато зробили приємність дитині, і вона намагається виразити свою вдячність, обов’язково зафіксуйте цей момент посмішкою, жестом чи словом. Скажіть йому: “будь ласка”, “на здоров’я”, – радить дитячий психолог Ірина Балюк.

Діти копіюють поведінку дорослих, не вміючи відрізнити погане від хорошого. Часто вони, не зважаючи на повчання та заборони, повторюють за дорослими їхні погані манери. Тому варто хоча б при дитині навчитися контролювати свої дії та слова.

Вчимось тримати виделку

Почати навчання можна з правил використання столових предметів. Але не варто намагатися за один день навчити всього.

“Для початку, покажіть дитині, як правильно тримати виделку та як нею потрібно їсти. Наступною хай буде ложка, поясніть, що нею можна їсти тільки рідкі страви. Опісля поясніть, як правильно користуватися столовим ножем. Зробіть акцент на тому, що при користуванні ножем і виделкою, ніж потрібно тримати в правій руці, а виделку –  в лівій”, – каже Ірина Балюк.

За її словами, варто показати дитині, як краще столовим ножем різати м’ясо, а як овочі. При цьому варто пояснити, що не потрібно усю страву одразу ж різати на шматки, адже таким чином вона швидше остигає. Не можна брати ніж в рот, їсти з нього, а тим паче облизувати його, адже так можна порізати губи і язик.

Їмо правильно!

Коли урок із столовими предметами уже завчений, можна переходити до правил порядку за столом. 

“Перш за все потрібно виробити звичку у дитини їсти тільки за столом. Це ж стосується й інших членів родини. Поясніть донечці чи синочку, що під час спільної трапези потрібно сидіти спокійно і рівно, не можна гратися столовими предметами та посудом, напихати повний рот їжі водночас розмовляючи, а слід старанно прожовувати”, – радить дитячий психолог. 

Щоб повчання не були сухими, можна разом із дитиною пограти в ігри, які б допомагали завчити хороші манери. Розташуйте улюблені іграшки за столом і на їхньому прикладі у формі забави розкажіть, як потрібно правильно обідати. 

Окрім цього, потрібно змалку привчати дитину шанобливо ставитися до результатів людської праці, виховувати дбайливе ставлення до хліба та інших продуктів, привчати не кидати його недоїденим.

Стримуємо почуття

Дуже важливо, щоб ще з ранніх років у синочка та донечки формувалася культура почуттів. Тому, як радить дитячий психолог, при кожній нагоді слід вчити їх стримувати гнів, проявляти співчуття, прагнути надати допомогу, мати власне почуття гідності та вміти вільно вступати в контакт із іншими дітьми та дорослими. 

“Діти чутливо реагують на моральну атмосферу в сім’ї, сприймають стиль емоційних реакцій дорослих, відтінки їх поведінки. Свідоме управління своїми почуттями у них починається з наслідування батьків. Тому мамусям і татусям ніколи не слід забувати, що їхні вчинки, дії, висловлювання, інтонації відбиваються на емоційному вихованні дітей і саме їх дітки відтворюватимуть у своєму житті”, – каже Ірина Балюк. 

У дитини потрібно виховувати повагу до старших, адже це є головним постулатом етикету. Її потрібно виховувати скрізь – на вулиці, у магазині, в транспорті. І якщо вона змалечку опанує основні ази етикету, то в подальшому не задумуватиметься чи потрібно давати місце старшим людям у транспорті, чи варто допомогти своєму другу і чи належить свій гнів виливати на оточуючих. 

Щоб навчити дитину хороших манер потрібен час та неабияке терпіння батьків. Також забудьте про часточку “не”, яка при постійних повчаннях може призвести до протилежного ефекту. 

Головне пам’ятати, у майбутньому за такі прості на перший погляд повчання ваша дитина буде вам вдячна.