У наш побут щільно увійшли пластикові пляшки, одноразові склянки, тарілки та виделки, контейнери для їжі та інший пластик. Особливої популярності такий посуд набув у літню пору, адже так хочеться і на пікнік поїхати, і зручно посидіти без зайвого клопоту.
На пластикову тарілку покладемо шашлик, у стаканчик – дорослим наллємо оковиту, а дітям чай з термоса. Здавалося б дешево та практично… але й не безпечно.
За словами завідувача токсикологічної лабораторії Львівської обласної санепідемстанції Анатолія Артеменка, пластиковий посуд виготовляють з додаванням полістиролу або поліпропілену, які дозволені для контакту з продуктами харчування. Перш ніж товар потрапить на ринок, він проходить випробовування у лабораторіях, чи не виділяє він більше хімічних речовин, ніж є встановлено санітарними нормами.
“Якщо технологія виготовлення пластикових виробів дотримана, а людина використовує виріб за призначенням – такий виріб не завдасть шкоди здоров’ю”, – зазначає токсиколог.
Найкраще, за словами співрозмовника, вибирати запакований пластиковий посуд. Тоді на упакуванні можна побачити гігієнічний висновок МОЗ, також маркування, тобто температурні умови використання виробу.
Якщо у склянки, призначені для холодних напоїв, налити гарячий чай чи каву, з них виділятимуться такі шкідливі речовини, як наприклад стирол. Ця речовина має здатність накопичуватися у печінці та нирках і може призвести до серйозних захворювань, зокрема до цирозу. Крім того, стирол може бути причиною загострення алергії і захворювань нервової системи.
ДО ТЕМИ Пластикова абетка для споживача Для спрощення сортування пластику розробили спеціальне міжнародне маркування – трикутники з цифрою всередині. Цифра вказує тип пластику. Замість цифри або під трикутником одночасно з цифрою можна знайти буквений код пластику:
• Трикутник з трьох стрілок Ознака вторинної переробки сировини, тобто посуд придатний для подальшої переробки. Всередині трикутника зазвичай одна або дві цифри, які свідчать про тип матеріалу
• PET Поліетілентерфталат: пляшки для газованих напоїв, води, соків, молочних продуктів, рослинних олій, косметичної продукції та ін.
• HDP Поліетилен високої щільності: фасувальні пакети, мішки для сміття • PVC Полівінілхлорид: будівельні та оздоблювальні матеріали, меблі , взуття, медична продукція, пляшки для води, пакувальна харчова плівка
• LDP Поліетилен низької щільності: пляшки для миючих засобів, іграшки, труби
• PP Поліпропілен: медична продукція, посуд для гарячих страв, пакувальна плівка харчова
• PS Полістирол: одноразовий посуд, стаканчики для молочних продуктів, йогурту, електроізоляційна плівка • Інші види пластику: багатошарова упаковка або комбінований пластик
• “Келих-вилка” Для контакту з продуктами. Якщо значок перекреслений – пластикові вироби не призначені для їжі |
Ще небезпечнішим є повторне використання пластикових виробів.
Як розповів “Пошті” завідувач гігієни харчування Львівської обласної СЕС Мирослав Гушул, одноразовий посуд тому так і називається, що повинен використовуватися лише один раз.
“Придбавши газовану воду у пластиковій пляшці та випивши її, тару слід відразу викинути у сміття, – зазначив він. – Не варто використовувати її як посуд для компоту, а тим паче молока. Адже висока температура, повітря, тривалий контакт з харчовими продуктами та ультрафіолетові промені сприяють “старінню” полімерних матеріалів, через що шкідливі та токсичні речовини потрапляють у харчові продукти”.
Лікар радить зберігати домашні соки, компоти та молоко у скляному посуді, адже той не вбирає та не виділяє шкідливих речовин. Так само він не радить повторно використовувати і пластикові контейнери, в які працівники супермаркетів запаковують готові кулінарні вироби.
Багато львів’ян, відпочивши на природі, вважають за правильне використану пластикову тару спалити, а не викинути на смітник. За словами співрозмовників, так робити у жодному разі не можна, адже це дуже шкідливо для здоров’я. За словами токсиколога Анатолія Артеменка, при спалюванні пластику виділяється монооксид вуглецю, тобто чадний газ, а також формальдегід, хлор та органічні сполуки, які можуть накопичуватись в організмі. Відтак, “букет” хімічних сполук шкодить людині та забруднює атмосферу.