Завтра, у неділю, християни східного обряду вшановують усіх святих

Восьму неділю після Пасхи, а першу після Зіслання Святого Духа Церква святкує як неділю Всіх святих. Вона завершує коло рухомих свят. Цього дня наша Східна Церква віддає особливу почесть усім тим людям, які є плодом дарів Святого Духа.

Традиція почитання святих зародилася ще серед перших християн – вони поминали своїх братів і сестер  у Христі, які мученицькою смертю засвідчили свою віру. Кожен день у церковному календарі ми звершуємо пам’ять тих чи тих святих. 

Хто є святі

“Є люди, про яких ми напевне знаємо, що вони – святі, Церква їх проголосила святими, – розповідає “Пошті” парох храму святої Софії отець-доктор Сергій Олійнічук. – Вони прожили своє життя, сповнені Святим Духом, котрий їх освячував і уподібнював до Бога. Особливим свідченням їхньої святості є те, що після їх смерті за їх посередництва та заступництва були вислухані прохання інших людей до Бога, наприклад, про оздоровлення та іншу допомогу”.

Однак, щоб проголосити когось святим, у Церкві мусить відбутися беатифікаційний процес, який ретельно аналізує всі обставини цієї справи. Церква досліджує життя людини і свідчення людей, які отримали від Бога те, про що просили через неї, та після докладного і тривалого процесу оголошує, що людина ця перебуває в Небі з Богом. Але ніколи Церква не стверджує у відношенні до навіть найбільших грішників, що вони в пеклі, бо Боже милосердя  завжди більше від гріха, якщо людина хоче Його прийняти.

“А окрім загальновизнаних святих, є дуже багато таких, котрі освячуються щирою любов’ю до Бога та людей, живучи звичайним, часто непомітним, але добрим і сумлінним християнським життям. Вони по смерті перебувають із Богом і також є святими, але часто невідомими, невизнаними, а по смерті забутими. Тож у цей день в особливий спосіб Церква згадує і тих святих, яких ми не знаємо, чиї імена не вписані у календар, але які також є на небі та моляться за нас”, – зазначає священик. 

З його слів, у цей день в нашій традиції ми літургійно згадуємо всіх людей, які свято прожили своє життя. У нас на Галичині день усіх святих асоціюється радше з 1 листопада, коли їх вшановує західна церковна традиція. Цього дня прийнято також іти на цвинтар та поминати померлих. У нашій східній традиції ми маємо також окремі поминальні дні (наприклад, задушну суботу перед Зеленими святами), коли згадуємо всіх померлих.

Бог діє через святих

 Христос дав своїм апостолам завдання, місію закликати всіх людей до святості. Сповнені Духа Святого, вони йшли у світ і діяли в імені Божому. Бог через них діє і нині повсюди, у вселенському вимірі, саме через людей, які з Ним з’єднані і які через те стають святими.

“Бо святості людина досягає, коли єднається з Богом, котрий у ній живе та перемінює її”, – пояснює отець Сергій. 

Цей день нагадує нам, що всі ми покликані до святості, кожна людина, інакше не зможемо увійти до Царства Божого.

“Бажання Бога – щоб ми були святими і подібними до нього, бо ми є створені на Його образ і подобу. І навіть коли відходимо від Нього через свої гріхи, Він нас кличе і чекає нашого навернення. Звичайно, святими люди стають не лише завдяки власним зусиллям, а з Божою допомогою, Його ласкою. Бог діє в нас, перемінює нас, очищає від гріхів, робить нас святими. Ми зі свого боку можемо тільки більше відкриватися на Нього, звертатися до Нього та відмовлятися від того, що нас від Бога віддаляє. Бог не ставить перед нами неможливих завдань – те, що Він просить і вимагає, зрозуміле навіть малій дитині, але часто є неприйнятним для людей, які надто практичні та самовпевнені”, – каже священик.

Вікно до неба

Слід пам’ятати, що ми поклоняємося єдиному Богові у Пресвятій Тройці сущому, а святих вшановуємо, почитаємо. Дуже часто просимо їх заступництва, звертаємося зі своїми проханнями, аби через них Господь уділив нам ласки. 

“Усі святі, як і Пресвята Богородиця, є посередниками перед Богом. Бог є тим, до кого звертаємося. Він єдиний, кому можемо поклонятися. Він – джерело усяких ласк. А святі, через те що з Богом перебувають та в особливий спосіб з’єднані з Ним, можуть Його ласки випрошувати для інших, ставати немовби нашим вікном до неба, через яке і Бога можемо бачити, і він може промовляти до нас. Попри те що, звичайно, молимося до Бога безпосередньо, звертання до Нього через святих дозволене і заохочується Церквою. Так само, як часто ми у своїх людських стосунках, полагоджуючи певні нелегкі справи, заручаємося підтримкою поважаних товаришів або “знайомих” і звертаємося до когось через них, щоби наші прохання були вислухані, так і через близьких до Бога, його “знайомих” святих, можемо отримати те, про що просимо”, – зазначає отець Сергій.