У неділю та понеділок християни східного обряду святкуватимуть Трійцю, а сьогодні – поминають померлих

На 50-й день після Воскресіння Христового апостоли перебували разом в одній світлиці у Єрусалимі. Так заповів їм Спаситель перед своїм вознесінням, коли, відходячи до Отця, пообіцяв дати Утішителя. Як розповідає книга Діянь, о третій годині за юдейським відліком часу (дев’ятій ранку по-теперішньому) зчинився шум, наче буря раптом зірвалася, і переповнив увесь той дім, де перебували апостоли. Вогненні язики з’явилися і спочили по одному на кожному з них. Всі сповнилися Духа Святого і стали славити Бога різними мовами, яких раніше не знали. 

Так Дух Святий, за обіт­ницею Спасителя, зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, на знак того, що Він дав апостолам здатність і силу для проповіді Христового вчення всім народам. Він зійшов у вигляді вогню на знак того, що має силу спалювати гріхи та очищати, освячувати й зігрівати душі. 

В Єрусалимі у цей час було багато євреїв, які прийшли з різних країв на свято. Апостоли вийшли до них і стали проповідувати воскреслого Христа на їх рідних мовах. Багато хто увірував тоді і охрестився. 

Так під проводом Святого Духа почала рости і розбудовуватись Христова Церква, тому прийнято вважати, що саме у цей день вона постала.

А сталося це у П’яти­десятницю, одне з трьох найбільших свят юдеїв, на яке вони сходилися до Єрусалима навіть із далеких країв. 

Назва його походить від того, що це був 50-й день після Пасхи – виходу з Єгипту, у який за переданням Мойсей на горі Синай отримав Скрижалі завіту, тобто Десять заповідей. Як і Пасха це свято існувало у євреїв і має давнішу традицію, первісно воно було святом жнив і подяки. У ті часи в П’ятиде­сят­ницю будинки і синагоги прикрашали зеленню в пам’ять про те, що при Синайській горі все цвіло і зеленіло в день, коли Мойсей отримував Скрижалі завіту. Тож і світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, за звичаєм теж була прикрашена гілками дерев і квітами. 

Апостоли й перші хри­стияни свято П’я­ти­де­сят­ниці, як і Пасхи перейняли зі Старого Завіту. Вони зберегли його назву, бо і для них це був 50-й день після Пасхи, але надали йому цілком нового змісту – зіслання Святого Духа на апостолів, почитання Святої Тройці. Сьогодні квітучі гілки нагадують нам про те, що під дією благодаті Святого Духа людські душі розцвітають плодами чеснот.

Це свято вважається одним із найбільших у християнському календарі. Вшановуючи його, ми дякуємо Богові за Святого Духа, Утішитетеля, який перебуває у Церкві Христовій. За традицією у неділю згадуємо саму подію – Зіслання Святого Духа, а у понеділок – Пресвяту Трійцю, і в особливий спосіб Святого Духа. 

Це свято називають по різному П’ятидесятниця, Зіслання Святого Духа, Трійця, а найчастіше у нас кажуть – Зелені свята. Адже звичай святкувати прихід літа існував на наших землях задовго до прийняття християнства. З хрещенням деякі традиції давніх святкувань збереглися, проте набули нового значення. Переддень Зелених свят, так звана зелена субота, є однією з поминальних. Вона належить до тих днів, коли у молитвах, творячи милостиню, згадуємо померлих.