“Львівська Пошта” і ТМ “Мої корівки” нагородили учасників конкурсу “За що я хочу подякувати своїй матусі”

  У редакції “Львівської Пошти” відбулося нагородження учасників конкурсу “За що я хочу подякувати своїй матусі”, який організували до Дня матері наше видання і торгова марка “Мої корівки”. Передусім дякуємо учасникам за теплі листи, малюнки та фотографії матусь, а спонсору – торговій марці “Мої корівки” – за подарунки! 

 

Як ми обіцяли, всі учасники конкурсу отримали набір смачних та корисних гостинців – йогурти, сметану, молоко і кефір. Тішилися подарунками не лише діти, але й батьки, адже якісна молочна продукція ТМ “Мої корівки” завжди доречна!

До конкурсу долучалися як окремими сім’ями, так і цілими гуртками. На адресу редакції надійшло близько 70 листів із теплими словами для найдорожчих матусь. У чотирьох попередніх номерах “Пошта” надрукувала всі листи, малюнки та фотографії учасників конкурсу. 

 

  

 

  

 

  

  

 

 

  

 

 

 

 

 

Людмила Пуляєва, куратор літературної студії “Джерельце” при Львівській обласній бібліотеці для дітей активно долучала своїх вихованців до конкурсу: 

“Такий конкурс на сторінках газети – чудова ідея! Нині майже немає періодичних видань (окрім спеціалізованих), які надавали б свою площу для того, аби діти могли проявити себе. “Львівська Пошта” це зробила.

У нашій бібліотеці діє літературна студія “Джерельце”. Студійці беруть участь у різноманітних літературних конкурсах і зазвичай посідають перші місця, – каже Людмила Пуляєва. – І ось вони з’явилися й на сторінках “Львівської Пошти”. Для дітей це неймовірна радість і стимул творити далі, адже вони знають, що їхню творчість визнають і оцінюють належним чином. Хотілося б, щоб таких конкурсів, де юні таланти можуть себе проявити, було якомога більше у різних виданнях! А ваша газета робить велику й благородну справу, надаючи сторінку для творчості дітей”.

 

 

“Дуже рада, що взяла участь разом зі своїми друзями з літературної студії “Джерельце” у вашому конкурсі. Тішуся, що наші роботи опублікували та ще й вручили за це подарунки. Я раніше “Львівську Пошту” читала не так часто, а  ті два числа, де були наші роботи, прочитала від а до я.  Вона мені сподобалася різноманітністю тем і рубрик, цікавими коментарями! Як не дивно, найбільше люблю читати про політику, але цікавлюся різними темами, бо звертаю увагу не так на те, про що йдеться у статті, як на те, як це написано, як розкривається тема і проблема, які думки висловлюють автори, як їх формулюють. Що більше конкурсів у газеті, то більше у неї друзів. Особливо це стосується дитячих конкурсів”.

Богдана Синякевич, 15 р. 

 “Тішимося, що стали учасниками  конкурсу “Львівської Пошти”. Дуже любимо малювати, особливо маму! Надзвичайно приємно бачити свої малюнки у газеті”.

Данило та Вікторія Задоровські

“Моя донька любить брати участь у різноманітних конкурсах. Про цей  вона довідалася від товаришки і написала листа у редакцію. Дуже тішилася, коли опублікували її листа і фото. Їй також дуже сподобався подарунок від партнерів. Загалом, “Львівська Пошта” мені сподобалася не лише тому, що у ній  був доньчин лист і наше з нею фото, а й за цікаву змістовну інформацію”.

Леся Ших, жителька Перемишлян 

 

“Нам дуже подобається брати участь у конкурсі, особ­ливо малювати! Стараємося, аби наші роботи були оригінальними і красивими, адже потім їх друкують у газеті. Ми із сестрою не раз брали участь у конкурсах “Львівської Пошти” і  чекатимемо з нетерпінням інших завдань!”

Кароліна і Вероніка Кунгурові 

 

“Газету “Львівська Пошта” читаємо всією сім’єю. Навіть наш тато грузин полюбляє читати українську періодику! А цього разу вирішили спробувати взяти участь у конкурсі. Нам дуже сподобалося, адже побачили свої малюнки в газеті. Дякуємо!” 

Алік і Алінка Турашвілі 

 “Я вдячна вашій газеті, що, беручи участь у цьому конкурсі, мала можливість висловити свою вдячність найдорожчій людині. Такі акції, на мою думку, роблять видання ближчим до читачів, воно – як добрий знайомий, якого радо зустрічаєш на вулиці. Так само, побачивши в кіоску газету, одразу впізнаєш її. А ще вони згуртовують читачів, спонукають до регулярного читання видання і долучають нових друзів. Тепер знайомі запитують мене, чому я нічого їм не розповіла про конкурс – вони б також  взяли участь. Багато моїх знайомих і знайомих моєї мами купили газету, і  вона їм сподобалась”.

Зоряна Гаргас

 

“Я часто беру участь у конкурсах газети “Львівська Пошта” і люблю читати це видання, адже в ньому можна знайти цікаві статті на різні теми. Подобається малювати, робити красиві вироби для різноманітних конкурсів, які оголошує  газета. Подобається, що роботи потім з’являються у номерах, і тоді твої старання бачать не лише однолітки, а й інші читачі. Дякую за гарний конкурс!”

Аня Дмитрук 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моя мама красуня і я її дуже люблю! Хочу, щоб вона завжди була поруч.

До Дня матері я вивчила пісні про маму:

 

Кращої від рідної мами я не знаю,

Я тобі, матусенько, пісню заспіваю.

Намалюю сонечко, квіточок багато, 

Дорогу матусеньку привітаю з святом.

Зірочки і квіточки гарно намалюю, 

Дорогій матусенці все це подарую!!!

Анна-Марія та Андрійчик Заневичі

Сива волосина

Маленька Настунька побачила у косі материнській три сиві волосинки.

– Мамо, у тебе в косі три сиві волосинки, – сказала дівчинка.

Мама усміхнулася і нічого не відповіла.

Через кілька днів доня глянула на косу материнську і побачила у ній чотири сиві волосинки.

– Мамо, – сказала Анастасія здивовано, – у тебе в косі чотири сиві волосинки… А було ж три. Чому посивіла ще одна волосинка?

– Від болю, – відповіла мама. – Коли болить серце материнське, тоді й волосинка сивіє.

– А від чого у тебе серце боліло?

– Пам’ятаєш, ти полізла на високе-високе дерево… Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, і волосинка посивіла…

Настунька довго сиділа задумана, мовчазна. Потім підійшла до мами, обійняла її і тихо запитала:

– Мамо, якщо я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?..

 

Давайте постараємося, щоб у маминій косі було менше сивих волосинок.

Зі святом, мамо. Я тебе дуже люблю і дякую, що ти мене завжди підтримуєш.

 

Алла Шкрабан

Моя мама

 

Минають дні, біжать години,

Кудись зникають і роки, 

А все ж немає для дитини

Дорожчого, аніж  батьки.

 

Татів не будем ображати,

Вони нам також дорогі, 

Та найрідніша в світі – мати.

Тож їй і оди, і пісні.

 

Вона, як квітка в день негожий,

І райдуга в сльотавий день, 

Вона й порадить й допоможе

І на ніч заспіва пісень.

 

Коли в душі бурхливе море, 

Й сльозами очі налились,

Ти розкажи про своє горе

І на плече її схились.

 

Її душа – мов кришталева,

І чиста, мов гірська ріка.

Хоч воля в неї металева

Та, мов пір’їночка, рука.

 

Коли ідем в світи далекі

І покидаєм рідний дім,

За нами вслід летять лелеки,

Бо так сказала мати їм.

 

Щоб із шляху, бува, не збились

Й не заблудили у світах,

Вона буде за нас  молитись

Та наставляти нас у снах.

 

Соломія Яремко, м. Львів 

Я  хочу подякувати своїй матусі не за щось, а тільки за те, що вона у мене є! Але за це вже, напевно, я маю дякувати самому Господу Богу. Бо те, що я є на світі, що я здорова і весела – я завдячую лише моїй мамусі. Вона, як та бджілка, постійно трудиться і клопочеться, щоб мені було добре, щоб я добре вчилася, займалася улюбленим плетінням з бісеру, багато читала. 

А також вчить поважати діда з бабою, татка, цінити їх працю і старання. І я намагаюся їй помагати в усьому і не засмучувати. Бо діти в інтернатах та сиротинцях не знають тої безкінечної мамусиної ласки і доброти, яку я маю щоденно і завжди. Кожного вечора у молитві я прошу у Бога здоров’я і сили для моєї мамусі.

Уляна Хлібкевич, 8 клас, м. Турка

 

Мама! Мама! – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

“Мамо, кашки!” – кашка є.

“Мамо, чаю!” – чай наллє.

“Мамо, спатки!” – вже роздітий,

І у ліжку, і укритий.

“Мамо, ніжку зав’яжи!”

“Мамо, казку розкажи!”

Мама! Мама! – гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

Анастасія Шкрабан, 5 р.

 

  Усі ми з теплотою в серці згадуємо ті безтурботні роки дитинства. Матуся метушиться на кухні, готуючи смачненькі млинці. Солодкий аромат вільно прогулюється квартирою, оминаючи розкидані іграшки. Здається, що увесь світ сповнюється теплом родинного затишку та турботи.

   Матуся мелодійно наспівує колисанку, а в мої сни навшпиньках заходить котик-муркотик , тихенько вловлюючи акорди пісні та пролітаючи  над моїми мріями.

Траплялося, що забавляючись, не помічала, як підступна хвороба пробиралася до мене і забирала усі сили. Тоді моя матуся мужньо відвойовувала своє чадо, лікувала та втішала.

   Згадуючи дитинство, мимоволі усміхаєшся. Хіба ж можна стримати усміх при згадці про дитячі образи, помилки та дивацтва? Увесь цей шлях я подолала разом з мамою, вона міцно тримала мене за руку, не даючи впасти чи зневіритися.

  Усі згадують недоспані ночі матерів, а я хочу подякувати матусі за те, що вона віддала мені усю себе, залишивши позаду амбіції та мрії. Моя матуся виховувала та терпіла мій характер, створювала навколо мене різнобарвний світ і втілювала мої мрії в реальність. Моя мама допомагала мені пізнавати світ, розрізняти правду та брехню, добро та втілення злого. Я зростала в атмосфері любові та краси, а матуся раділа усім моїм маленьким досягненням.

  Тепер, я прагну, аби мої діти виростали щасливими, аби навчалися розуміти світ так, як цього мене вчить моя матуся. 

   Я оглянулася, аби пригадати минуле та розумію, що воно іще тут, у серці – вічне та незабутнє.

Богдана Синякевич, учениця 9-Б класу ЛНВК ім. В. Стуса, учасниця літературної студії “Джерельце”, що діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей

Чим я завдячую своїй мамі

Мама – найрідніша людина для кожного. Тільки мама все життя носить нас у собі – спочатку під серцем, а потім – в серці. Вона виховала нас такими, які ми є. Вона завжди поруч, завжди допоможе. Вона знає, що нам потрібно. Вона одна з тих, хто щиро радіє нашим успіхам, переживає за нас та завжди вірить у нас. Мама віддає все найкраще для нас, щоб ми були здорові, робить усе, щоб ми були щасливі, турбується про нас, як може, тому що вона – наша мама, яка завжди з нами.

Володя і Саша Полякови, м. Львів 

Ми всі троє дружимо. Дружать і наші мами. Вони співають у хорі і нас теж навчили любити українську пісню. Якби не наші мами, то ми би нікуди не їздили виступати на фестивалях. Як добре мати таких чудових матусь!

Люба та Віра Балко, Юля Добринська

с. Нагірне Самбірського району

З великою радістю наша родина зустріла звістку, що до Вашого конкурсу до Дня матері, можуть долучатися охочі без обмеження віку.

Згідно з біблійною легендою, дитині, яка мала ось-ось народитися, Господь Бог сказав, що зразу після народження у неї з’явиться янгол-охоронець. “Як же я знатиму, хто це буде?”, – запитало дитятко. “Цього янгола будуть звати мамою!” – почуло у відповідь.

На жаль, мій янгол-охоронець оберігає мене з небес, моє звання “мама” плавно і закономірно, згідно з законами природи, переросло у почесне звання “бабуся”, і я радію своїм трьом онучкам – квіточкам, яким від 3 до 5 років.

У вірші Іванни Блажкевич, який я надсилаю Вам, кожний рядок оспівує нелегкий материнський шлях, цілодобову працю, тривалістю у життя.

 

Чи є у світі що світліше,

як мамині очі,

що все зорять за дітками,

як вдень, так і вночі?

 

Чи є у світі що миліше,

як мамині руки,

що працюють для дитини,

щиро, без принуки?

 

Чи є в світі що рідніше,

як серденько мами,

яке б’ється для дитини

днями і ночами?

 

Чи є в світі що щиріше,

як мама кохана,

що трудиться для дитини

до ночі від рання?

 

Це вірш-гімн нашим наймилішим, найріднішим, і найщирішим матерям, які заслуговують від нас – дітей, щирої любові і поваги. А хто живе далеко від домівки, зателефонуйте і запитайте: “Матусю, як ти?!..”

З повагою, Євгенія Стріжик

Мамочка – мамуля,

як тебе люблю я.

Як я рада, коли вдвох,

ми з тобою гуляти ідем!

Або щось майструєм,

або просто розмовляєм.

І як шкода тебе знову,

на роботу відпускати!

Вікторія Мисяк, “Школа радості”, 2-А клас

 

Про бабусю

Скільки в бабусеньки з нами турбот,

 Варить бабуся нам добрий компот.

 Треба і шапочки теплі зв’язати,

 Казку веселу нам всім розказати.

 

Скільки в трудах її різних умінь.

 Рідна бабусенько, сядь, відпочинь!

 Ми тобі пісеньку зараз почнем... 

 Дружно з бабусею всі ми живем!

 

Про матусю

Ще в колисці немовля,

слово “мама” промовля.

Найдорожче в світі слово

це звучить на рідній мові:

Мамо, Мамочко, Матусю,

Називаю тебе я, рідна ненечко моя.

 

Наталія  Романівна 

Дубчук,  6 років

 

  

На фото: Оля (справа) з мамою, сестричкою і братиком.  

Оля Попко, учениця 5-го класу школи № 5 м. Городок, учасниця літературної студії “Джерельце”, яка діє при Львівській обласній бібліотеці для дітей. 

Я  люблю  свою  маму  рідненьку,

вона  щодня  встає  раненько.

І  готує  все  для  нас –

наша  мама  просто  клас.

 

Скрізь  помітна  мамина  турбота,

любов’ю  наповнена   кожна  робота.

Матуся  навчає  і  ніжно  голубить,

бо  діточок  своїх  дуже  любить.

 

Її  усмішка,  як  квітка  привітна,

і  тепла,  неначе  пора  літня.

Коли  вона  щиро  серцем  радіє,

нашу  душу  сонечком  зігріє.

 

Якщо  у  нас  труднощі  є  на  шляху,

вона  звеселяє  нашу  журбу.

У  радості  й  смутку  вона  завжди  з  нами,

на  світі  немає  кращої  мами!

 

В  день  матері  я  її  привітаю,

міцного  здоров’я  їй  побажаю.

Принесу  для  неї  квіти –

буде  матінка  радіти!

Дякую Вам за гарний конкурс, який змушує нас подивитися на реальні речі у іншому світлі: у простій людині – мамі, розгледіти Людину, від якої ми залежимо.

Мене звати Полінка. Мені 4,5 рочки. Писати цього листа мені допомагає мама, я лиш озвучую свої думки. Хоч я ще маленька, але я вже розумію, як багато робить мама для того, щоб мені було добре і затишно, як вдома, так і на вулиці. Кожного дня вона раненько встає, готує мені сніданок і відводить мене в садок. 

Після довгого робочого дня, що мама проводить на роботі, в неї вистачає сили вдома приготувати смачну вечерю, прибрати іграшки, розкласти все зайве на свої місця, і ввечері розказати мені цікаву казочку перед сном.

У моєї мами багато роботи, за виконання якої я їй дуже вдячна. Мамуся завжди турбується про мене, лікує мене, купляє мені гарні речі для того, щоб я виглядала найкраще і була маленькою принцесою.

Коли я виросту і буду великою, я допомагатиму мамі, робитиму всю її роботу. А за те, що я зараз маленька і безтурботна дівчинка, я хочу подякувати своїй мамі, адже на даний час єдиними моїми проблемами залишається бути чемною, відвідувати дитячий садок і не ображати молодшу сестричку.

 

Вірш про маму

Моя рідна ненька,

на личку гарненька.

А очка, як зорі,

на небі прозорім.

 

Вуста, мов ті маки,

на полі рум’яні.

А руки, мов крила птаха,

що в небі крилатім.

 

Руками-крильми огортає,

від смутку ховає.

Гостинці дарує,

і ніжно цілує.

Поліна Руднєва, 4,5 р. 

Допомагаючи дітям писати листи на конкурс, я й собі вирішила розмислити: “Що для мене означає мама, за що я їй можу бути вдячною?”.

Думок приходить багато і всі вони сходяться до того, що мама – оплот мого життя.

Мама подарувала мені життя, і в перші несвідомі і несамостійні роки мого життя була незамінним помічником. Перші хвороби, недоспані ночі, перші сиві волосини – це все, що їй доводилося терпіти через мене. 

Мама – завжди перший помічник, який прийде на допомогу без вагань, вірний і мудрий порадник у всіх справах, мама – взірець для наслідування того, як виховувати вже власних дітей.

Без батьків, а особливо без мами, світ стає жорстким і незрозумілим. Батьки беруть на себе всі проблеми і негаразди, залишаючи дитині лиш світлі і щасливі моменти, батьки пояснюють, як треба вести себе у дорослому житті, щоб не накоїти необдуманих вчинків.

Я вдячна своїй мамі за подароване мені життя, за безхмарне щасливе дитинство, за ту життєву мудрість, яку вона передала мені. А ще за те, що незважаючи на вік, вона допомагає мені виховувати вже моїх діток, вчить їх розуму, добра і терпіння.

Марія Руднєва 

Мама вишила мені

квітами сорочку.

Квіти гарні весняні,

на, вдягай, синочку.

В нитці – сонце “золоте”,

пелюстки багряні.

 

Ласка мамина цвіте

в тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

швидко одягнуся.

Підійду і обніму

я свою матусю.

 

Мамине свято я зустрічаю,

я для матусі віршика знаю.

Я подарунок матусі роблю,

я свою маму дуже люблю.

 

Данило Задоровський

Намалюю маму,

намалюю сонце.

Далі наш садочок,

а в садочку – хата.

Біля хати квіти –

мальви і жоржини.

Й ніби сонце сходить,

соняшник за тином.

 

Гарна ти, матусю,

люба, дуже мила!

Ти мене ще змалку

звичаю навчила.

І щодня навчаєш,

як любить родину.

Мову нашу гарну,

рідну Україну.

Буду Українка,

як і ти, матусю.

І за ту науку

я тобі вклонюся.

Вікторія Задоровська

Пишуть Вам Ваші постійні читачі. Дякуємо за те, що Ви вкотре влаштовуєте перевірку наших талантів і умінь.

Пише Вам Соломійка. Мені мало рочків, тому мені допомагає мама. На запитання: “За що я можу бути вдячна мамі?” Соломійка розумних слів не скаже, а відповість просто і лаконічно: “За те, що мамуся будить мене кожного ранку, годує смачною кашею, бавиться зі мною, терпить усі мої капризи, складає мої іграшки, балує шоколадками та іншими смаколиками.

Мама завжди поруч, коли треба. А коли стається біда, наприклад, здерте колінко або синець на нозі, то мама, як ніхто краще, знає, чим зарадити горю своєї дитини.

Мама інколи буває строга і сувора, але це ненадовго. Після того, як я попрошу у неї пробачення, вона перестає хмуритися і її очка знову блищать радістю.

Я люблю свою маму, і я хочу подякувати їй за кожен день, прожитий мною, в якому вона мене оберігає від усіх негараздів і створює мені комфортне життя”.

 

Вірш про маму

Моя мама, мов те сонце,

що блищить з височини.

Моя мама, мов та зірка,

що сіяє лиш мені.

 

Моя мама, мов та птаха,

що мене оберіга.

Від незгод і всього лиха,

що тихенько спочива.

Соломія Руднєва, 2,5 р.

  

  Я дякую своїй матусі за те, що вона дала мені життя. За те, що втішає, коли мені сумно, допомагає, коли мені важко, зігріває своєю любов’ю і піклується про мене щодня.

Я дуже люблю свою матусю і вітаю її зі святом!

Ірина Політовська, 7 р., школа №36, 2-Б клас

Вітаю усіх мамів з їхнім святом! Хочу написати не тільки, як я сильно люблю свою маму, але і як сильно люблю свою бабусю, адже це також її свято. Я хочу побажати своїй бабусі усього найкращого, а також міцного здоров’я, тому що вона недавно перенесла складну операцію. Хоча вона мене інколи сварить, я її все одно дуже люблю.

Анна Дмитрук, 14 р. 

  

За можливість ходити по цій землі, дихати на повні груди і радіти життю. За вміння розрізняти добре від поганого, справжнє від фальшивого, прекрасне від жахливого. За здатність мислити, робити висновки і не повторювати помилок минулого. За безсмертну материнську любов, теплоту і турботу. За рідну домівку, де нас завжди чекають. За всесильне материнське терпіння та бажання вкласти у наші голови найнеобхідніше. За розуміння, якому насправді багато хто може позаздрити. За вміння допомогти, підказати, скерувати на вірний шлях. За впевненість у тому, що, що б не сталося, ми завжди можемо розраховувати на материнську підтримку! Ось за що ми хочемо подякувати нашій матусі! З Днем матері!

Юрко та Сергійко Якимовичі

Для кожної дитини її мама – найкраща у світі. Моя мама дійсно найкраща з усіх мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї двоє хлопчиків. Мама іноді, жартуючи, говорить: “Не двоє хлопців у родині, а троє”. Це вона має на увазі і тата, коли він пустує разом з нами. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.

Ми дуже люблю свою маму. За те, що вона піклується про нас, якщо щось не виходить, вона підтримує, дає поради, іноді сварить. Вона дуже лагідна та турботлива матуся. Ми іноді на неї ображаємося, але все одно не можемо, щоб з нею не помиритися.

Вона – найкраща мама у світі. Вона нас годує, виховує, вчить на майбутнє життя. Мама вранці розбудить, скаже щось лагідне, поцілує у щічку, і настрій одразу стає кращим.

Матері люблять нас просто за те, що ми є. Тому для кожного з нас мама – це стимул стати кращим, розумнішим, добрішим, робити все так, щоб вона пишалася своїми дітьми.

Мамо, ти стала нашим однодумцем, розумієш і поважаєш наші інтереси. Ти завжди прислухаєшся до того, що підказує тобі  твоє серце, і даєш правильну пораду. Спасибі тобі, мамо, за те, що ти є і що твоє серце завжди готове любити й прощати!

Не цурайтеся своєї матері, бо вона ваша найрідніша людина!

Люблю, коли мама

Для мене співає.

Із мамою вдвох

Сумно нам не буває.

Люблю свою маму.

Ви, певне, так само.

Люблю вже за те,

Що вона – моя мама!

Михайло та Богдан Матвіїви, 3 та 10 р.

Перш ніж написати, за що я вдячна своїй Матері, я хочу сказати, як сильно люблю її, і попросити пробачення за те, що нечасто їй це говорю. А вдячна я своїй Матусі за ВСЕ! Насамперед за те, що вона подарувала мені життя! За спокійне, забезпечене та щасливе дитинство, тепло і розуміння! За те, що моя Матуся вміла та вміє побачити, вказати та пробачити мої помилки, хочу подякувати за її терпіння.

 Мамо, Ти в мене єдина, незамінна, вірна серцем і душею, готова прийти мені на допомогу в будь-яку хвилину. Я вдячна за любов і допомогу у вихованні моїх діточок – Твоїх онуків, за хвилювання, яке, буває, я не розумію. Ми всі дуже любимо Тебе. Цьомаємо міцно і великий уклін Тобі, Мамо, і подяка!!! Бажаємо здоров’я міцного, сили, довголіття, усміхайся частіше, хай береже Тебе Господь Бог!

Зоряна Гаргас 

Моїй матусі!

 

Мамо, це Ти подарувала мені перший подих, перший удар мого серця. Лише Тобі дякую за недоспані ночі, за любов Твою, що не знає перешкод. Мамо, я пам’ятаю завжди, що немає ріднішої за Тебе на землі!

У цю урочисту неповторну мить підношу Тобі ніжні квіти, а ласкава доля хай Тебе благословить на щасливі многії літа!

Юлія Процайло

 

Я дуже люблю свою матусю Роксоляну, вона найкраща у світі. Тому присвячую їй свій вірш.

Люба матусю, дорога моя нене,

прийми вітання щирі від мене.

Хочу теплі слова від серця сказати

і всього найкращого тобі побажати:

здоров’я міцного, гарного настрою,

неба блакитного, сонечка ясного.

Тебе я люблю найдужче у світі,

тому подарую букет гарних квітів.

За щоденну турботу, терпіння і ласку,

прийми уклін мій низький, будь ласка.

Оленка Гелей, 12 р., учениця 6-го класу львівської школи №90

Чорнобривці 

 

Посадив я чорнобривці біля хати,

Щоб матусі радість дарувати.

Ще мальви розцвітають веселково –

Наче мами ніжна колискова,

Бо серед усіх барвистих квітів

Лиш очі мами найніжніші.

Миколка Рудик, 5-А клас Городоцького НВК №2 “Загальноосвітня школа  І ступеня-гімназія”

Матусенько, мамо моя,

тобі я цю пісню співаю.

Мамо, мамо моя,

слова я твої пам’ятаю.

 

Матусенько, мамо моя,

ти сонечко ясне у хаті.

Мамо, мамо моя,

нічки твої недоспані.

 

Матусенько, мамо моя,

для мене ти все приготуєш.

Мамо, мамо моя,

ти пестиш мене і цілуєш.

 

Матусенько, мамо моя,

тобі за науку я вдячна.

Мамо, мамо моя,

до тебе я буду обачна.

 

Матусенько, мамо моя,

моє серце тобою зігріте.

Мамо, мамо моя,

ти крила дала, щоб злетіти.

 

Вікторія Стасів, учениця 6-го класу гімназії “Престиж”, учасниця літературної студії “Джерельце” при Львівській обласній бібліотеці для дітей

 

Моїй мамі!

 

Мамо, люба, добра, мила,

як іще тебе назвать?

Це ж для мене ти пошила

з шовку плаття голубе.

 

Ти ж мені читаєш книжку,

хочеш розуму навчить.

Ляжу спати – ходиш нишком,

все боїшся розбудить.

 

Захворію хоч злегенька –

цілу ніч не будеш спать.

Тож дозволь тебе, рідненька,

за це поцілувать.

 

Наталія Мамчук, 7 р.

Хто тебе так щиро любить,

і вбирає, і голубить,

і вкладає в постіль спати?

Мати!

Хто стеріг тебе від злого,

відмовляв собі усього,

щоб тобі віддати?

Мати!

 

Хто тебе узяв за руку

і до школи на науку

вів, щоб розуму навчити?

Мати!

 

Цілу ніч не буду спати,

тож дозволь тебе, рідненька,

за усе поцілувати.

Мати!

 

Марта Панчишин, 12 р.

  

Дякуємо своїй мамі за її турботу, ласку, любов до нас, за те, що вона дбає, опікується нами, возить на конкурси та змагання.

Ми її дуже любимо. Вона найкраща у світі.

Павло та Іра Дорошуки, 12 та 10 р.

Мама – моя найкраща подруга. У нас завжди були і досі є відкриті, щирі стосунки. Звичайно, протягом життя виникали якісь непорозуміння, але мама завжди старалась і старається мене зрозуміти, підтримати. Дякую тобі, мамо, що любиш, підтримуєш і терпиш мене. Хочу, щоб ти знала, що я дуже-дуже тебе люблю і вдячна за все, що ти для мене робила і робиш. Я написала вірш, який присвячую усім матерям… Вітаю з Днем матері свою маму і всіх жінок. Прийміть щирі вітання і побажання здоров’я, щастя і любові.

 

У всьому світі є одне чарівне, найцінніше і величне,

Тепле, знаменне, святе і таємниче слово – мама.

У нього вкладається усе чудове, прекрасне і хороше,

Присутні у ньому ніжність і ласка, трепет і тиха слава.

 

Бути мамою – найбільший скарб, що може бути,

Адже його не знайдеш, не купиш і не програєш.

Любити, виховати і сміх своєї дитини чути –

Радість, яку ти не відразу зрозумієш чи пізнаєш.

 

Мама… Любить і скільки ж ночей недосипає…

Думає, хвилюється, старається від усього вберегти,

Усе дитині – на свої потреби рідко коли зважає…

І вчить чадо усьому – ходити, жити, дійти до мети…

 

Божий дар… Святість… Цінність… Любов… Розуміння…

Це все вкладається у широке поняття “материнство”.

Бути мамою – не робота, не хобі і не навчене уміння...

Цінуймо ж те, що нам дають матері і наше дитинство.

 

Кажімо ж частіше матерям, що ми їх сильно любимо,

Вони дали нам життя, любов і ніжність – дари безцінні.

Давайте про це пам’ятати і завжди радо їх підтримаємо,

Нехай наше “Дякую тобі, Мамо” буде щире й емоційне!

Оксана Гупало, 24 р.

Хочемо розповісти про нашу маму. Її звуть Оксана. Ми її дуже любимо і дякуємо за те, що вона найкраща у світі, найлагідніша, найтурботливіша і найуважніша, ніколи не залишить без допомоги, завжди розрадить, прочитає казки, побавиться у цікаві ігри, розповість різні повчальні історії. Мама – наш найкращий друг.

Коля і Настя Подвисоцькі, 10 і 3 р.

Мама – найдорожче, що є в людини. Мамина любов – найсильніша та найсвітліша. Вона може творити чудеса. Я вдячна мамі за те, що вона подарувала мені життя. Я живу на цьому світі, радіючи сонячному дню, першому снігу, весняній квітці, саме завдяки їй. Своїми успіхами я також завдячую своїй мамі. Вона зажди підтримує мене. Мама допомагає мені переборювати усі труднощі та негаразди. Моя матуся поруч зі мною у важкі хвилини мого життя, це допомагає мені виходити з них. Я вдячна своїй мамі за те, що живу на цьому світі. Свою матусю я люблю найбільше.

Вікторія Бондар, 13 р., м. Перемишляни

Дорога мамо, безмежно вам вдячний за обійми, які завжди переді мною відкривались у найпотрібніший момент. Дякую за підтримку та за ваше серце, яке завжди розуміло, що мені потрібна порада. Дякую за ваші очі, які з тривогою дивились на мене, коли мені необхідний був урок. Дякую за вашу любов, яка скеровувала мене протягом життя та надавала крила.

Ви – єдина людина у світі, яка завжди поруч без жодних умов. А якщо я вам відмовляю, ви мене пробачаєте, і якщо я помиляюсь – ви мене приймаєте без жодних дорікань. Якщо інші вже не здатні мене терпіти, ви єдина, хто відкриває двері. Якщо я щасливий, ви святкуєте зі мною. Якщо я сумний – ви усміхаєтесь доти, поки почну сміятись я. Ви – єдина близька людина, яка не ставить мені жодних умов. Дякую за те, що ви є!

Володимир Лесько

Мене звати Алік Турашвілі, мені 10 років, а моїй сестричці Алінці 6 років. Цього року вона піде у перший клас. Ми дуже любимо свою маму Лесю.

Я дякую мамі за те, що вона є, що дала нам життя. Моя матуся найкраща, найдобріша та наймиліша. Мама нас любить понад усе, віддає нам усю свою любов, сили  і терпіння. Мама – це життя, розум і вміння. Вона вчить нас любити усіх, природу, звіряток, комашок, щоб ми виростали хорошими людьми і стали для наших батьків опорою у житті.

Алік та Алінка Турашвілі, 10 та 6 р.

Я дякую своїй мамі за те, що навчила мене жити правильно. Роблячи в житті якісь вчинки, я спочатку подумаю: а чи не буде мамі соромно за мене, коли вона про це почує? Вона ж стільки зусиль і терпіння вклала, щоб я виросла і стала Людиною. Тому й намагаюся жити так, щоб рідні мною пишалися.

Мама навчила бути відповідальною. Мама навчила дивитися у майбутнє. Мама навчила бути чесною з тими, хто поруч. Я завжди буду для неї маленькою принцесою. Навіть тоді, коли мені буде 40 чи 50.

Іра Мещерякова, 25 р.

 

Я люблю свою маму за те, що вона добра і красива, що вона завжди поруч і любить мене. 

Я люблю ходити з мамою на її роботу. Мама за професією вихователька. У мами на роботі весело і цікаво, я дуже щасливий, коли мама бере мене зі собою. А ще ми часто проводимо час разом, удвох удома. Ми бавимося в різні ігри, робимо разом аплікації, малюємо. Мама вчить мене читати, писати і рахувати.

Моя мамочка найкраща у світі!

Олександр Якимів, 4 р.

Люба матусю!

Якби зібрати всі слова землі,

ми б вибрали прості і невисокі,

щоб Ваші дні трояндами цвіли,

і не приходила самотність.

 

Хай тільки радість прикрашає дім,

хай ладиться і на роботі, й вдома,

хай Вам завжди щастить в усім

і обминають горе, сум і втома…

 

О, Боже! Ти живеш над нами,

Тебе благаємо в цей час:

пошли здоров’я нашій мамі,

і збережи її для нас!!!

 

Матінко люба, зозуленько мила,

щирі вітання тобі!

Зичу я щастя, здоров’я і миру

в домі твоєму завжди!

Галина Поліщак, СЗШ №18

  

 

Цей подарунок – мамі коханій! Мамо, ми тебе дуже любимо! 

Від Назара і Христинки Шпаків

 

 

Мамо!

Квітує травень, одягнувши білі шати ,

І сонце з неба зігріва .

Святіше з слів це слово – Мати,

Що промовляють всі вуста!

Складаємо у серці вдячність і пошану,

Схиляєм голову з любов’ю до всіх Вас.

Як добре й радісно на світі мати маму,

Яка на світ цей привела всіх нас!

Спасибі за ласку, за щире тепло,

Недоспані ночі, турботу й добро.

Матерям здоров’я зичимо щиро,

Любові і радості, злагоди й миру.

За все, що ми маємо й будемо мати,

Вдячні ми тій, яку звемо – Мати!!!

 

Вітаю з Днем матері маму Мар’яну, хрещену Оксану, бабусю Віру Йосипівну та Катерину Григорівну!

Ярослав Поліщак, 13 років, СЗШ №18

У ці травневі дні складаю подяку своїй мамі - Стефі Дацій. Дякую за її переживання і клопоти, за її неспокій та невтомну працю. Знаючи, наскільки близько бере вона до серця всі наші з сестрою невдачі, ми не завжди розповідаємо їй про ті негаразди, які трапляються нам на життєвій дорозі. Проте вона все знає і відчуває, телефонує і запитує: “Що сталося? Як внуки?” 

Вибачайте, що через щоденні клопоти не так часто до Вас телефоную, рідко приїжджаю. А часто трапляється так, що у відповідь на думку “треба поговорити з мамою” задзвонить телефон. Тоді точно знаю, що це вона. 

Також хочу подякувати сьогодні своїй бабі, Марії Оленчин, що проживає у с. Кореличі. Торік восени їй виповнилося 85 років. З ранку і до пізньої ночі працювала вона щодень з молодості, і сьогодні вона не може всидіти на місці. Вона опікувалася нами, коли мама була на роботі, до села ми їхали на канікули, і цей час ми завжди дуже любили. Дідо був більше зайнятий, тож усі клопоти падали на бабу, однак вона завжди була спокійна. Я не пам’ятаю, щоб вона колись сварила когось, хоча завжди за всіх дуже переживала і молилася. Дякую сьогодні від усіх онуків і правнуків за її любов і турботу, переживання і молитви.

Вітаю Вас із Днем матері, здоров’я, радості, миру та усіх Вам благ на многії літа!

Ольга Дацій

Моя мамуся – найгарніша! Вона вміє працювати, завжди стримана і досвідчена. 

Ми разом із нею гуляємо та доглядаємо за маленькою сестричкою – Юстиночкою. Коли вона підросте, то також буде гарною мамою. 

Я дуже люблю, коли моя мамуся мене цілує. Я, тато і моя сестричка бажаємо мамі завжди бути з нами. Коли я виросту і зароблю гроші, то куплю мамі багато квітів. 

Цілую, моя найрідніша! 

Максим Жеребецький, 5 р.

Люба наша матусю, ми вітаємо Тебе зі святом. Від щирого серця бажаємо Тобі здоров’я, Божої ласки і терпіння! Хоч іноді ми буваємо нечемні, але ми дуже любимо тебе. Ти найрідніша людина у світі!

Марічка та Мар’янка Муранець (8 та 3 р.), смт Добротвір

Ти даруєш йому своє тепло і турботу. Завжди стоїш поруч, непомітно підтримуючи у найважливіші та найважчі хвилини, немов ангел-охоронець. Радієш його успіхам, переживаєш через його поразки. Можливо, він не завжди правильно розуміє твої почуття, можливо, хоче втекти від твоєї ненав’язливої турботи. Проте, не зважаючи на непорозуміння, завжди прислухається до твоїх порад. Ти хочеш йому тільки добра, тільки щастя. Відчуваєш найменші перепади його настрою, розумієш, як ніхто інший. Можливо, не завжди говориш про свої почуття, але я знаю, що вони щирі і такі прості.

Ви стільки разом пережили – від нестерпного плачу до лагідної усмішки, від першого слова до сумного мовчання, від непевного кроку до сміливого походу у життя. І де б він не був, твоя любов завжди поруч, завжди оберігає, згладжує найважчі хвилини. Ти так переживаєш за нього, адже це найцінніше, що є в твоєму житті. Кожного разу хочеш давати мудрі поради, хочеш бачити його тільки щасливим, боїшся, що цей незрозумілий світ занадто боляче буде виявляти свою сутність. В цей же момент радієш усім його перемогам, підтримуєш як тільки можеш. Завжди розумієш, що для нього найважливіше, найкраще. І непомітно підштовхуєш до щастя.

Я не так уже й багато знаю про тебе, але розумію, що саме завдяки твоїй турботі зараз можу насолоджуватись своїм щастям. І я вдячна тобі усім серцем. Іноді мені не вистачає твоєї мудрості, твоєї розсудливості, твого розуміння. Я ще занадто молода та емоційна, не завжди вмію пробачати. А ти уже з досвідом, знаєш найпотаємніші куточки його серця, розумієш з одного погляду, що ж коїться у нього на душі.

Я вдячна, що, не знаючи мене, довірила найдорожче і найрідніше – свого сина. Тепер ми ділимо його, порівну даруємо свою любов. І я таки старатимусь виражати свою кожного разу із ще більшою силою, намагатимусь зрозуміти у важкі хвилини, розрадити. Вчитимусь твоєї терпеливості і відданості, щоб бути поруч, щоб бути опорою у його житті. 

Я просто вдячна Вам, пані Оксано, за цей подарунок, за вашого сина...

Вікторія Листопадська

Віршик для мами

Мамо, зіронько ясна, 

Нині Ваше свято!

Цілий рік у Вас, матусю,

Праці так багато!

Мамочко, ми Тебе любимо і дякуємо Тобі за те, що Ти в нас є!!!

Данилко і Тарасик Курії (7 та 3 р.), м. Кам’янка-Бузька

 

Дорога мамо, вітаємо Тебе зі святом! Матусю, сьогодні ми будемо виконувати за Вас всю хатню роботу, даруватимемо Вам квіти, подарунки і гарний настрій. Бажаємо Вам здоров’я, успіху, гарного настрою і Божого благословення! 

Мамо, Ви найкраща!

Максим і Катерина Ткаченки (8 та 5 р.), м. Кам’янка-Бузька

Бабусенько моя рідненька!

Хоч ти бабуся, але зовсім не старенька.

Ми Богу дякуємо: тато, я і ненька – 

За те, що є у нас бабусенька рідненька.

Дорога бабусю Любо, вітаємо Тебе з Днем матері і бажаємо міцного здоров’я і щастя. Ми Тебе дуже-дуже любимо. 

Юстинка і Аня Левицькі, смт Щирець  

 

Так склалося життя, що своєї мами я не знаю. Мені та сестрі Оксані її замінила бабця – Дарія Андріївна Бедрило, або, як її більше знали у Винниках,  пані Дарця Бедрилова. На жаль, її вже нема з нами. Але з її відходом вдячність за її доброту, любов та відданість аж ніяк не зменшилась, а навпаки, тепер ще гостріше відчуваю, ким вона для нас була, що означала в нашому житті. Переживши 15 років заслання, подолавши важку недугу, вона взяла на себе клопіт опіки над нами з сестрою. Щоб підняти нас на ноги, вона працювала у дві, а іноді й більше змін, брала додаткову роботу: була господинею на весіллях та інших подіях, іноді за тиждень випікала близько сотні “пляцків”. І це без міксерів, комбайнів і всіляких пристосувань! А крім того, ще город та домашнє господарство – на той час у нас на подвір’ї було кілька десятків курей та до півсотні кролів. 

Вона вчила нас бути добрими, справедливими, сповненими розуміння та працьовитими. Щира дяка їй за це і вічна пам’ять. Хай з Богом спочиває у мирі.

Оскільки бабця була змушена якось нас прилаштовувати, то у садочку ми були у групі цілодобового перебування, там я зустрів свою другу бабцю – Олену Леонтіївну Кузьміну, нічну няню дитячого садочка №76 (садочка тютюнової фабрики), яку ми від того часу і до сьогодні називаємо “баба Лєна”, “Лєонтєвна”. Приїхавши у Винники після війни з Хмельниччини, як усі, хто пережив голод, вона старалася усіх нагодувати, пильнувала, аби ніхто з дітей не був голодний. Баба Лєна читала нам на ніч книжки, допитувалася, чому хтось плаче, втішала, розраджувала, завжди старалася вислухати і зрозуміти. У багатьох саме вона відкривала схильності та таланти, навіть не батьки. Також завжди радо опікувалася тими дітьми із денної групи, кого батьки не мали змоги вчасно забрати – коли вона була на зміні, вони були спокійні за дітей. До сьогодні баба Лєна душею вболіває за всіх своїх дітей, тішиться за тих, у кого все склалося вдало, і переживає за тих, у кого є проблеми. Вона завжди поспішала допомогти у важку хвилину, навіть збирала гроші на складки. Коли я служив у війську, то також отримував від неї такі передачі.  

І сьогодні до неї йдемо з радощами і турботами, вона завжди радо зустрічає своїх дітей. Низький уклін Вам від усіх Ваших дітей, здоров’я, радості, миру, любові на многії літа.

Андрій Хворостовський