Кожен єврей, незалежно від покоління, має відчувати себе так, ніби він сам особисто вийшов з Єгипту – такий зміст головного юдейського свята Песах. Євреї прийшли в Єгипет однією родиною, а вийшли з нього народом. Саме під час Виходу євреї усвідомили себе як народ. Народ, про який Бог пам’ятає і має для нього особливе призначення.

Саме цей вихід з неволі та те, що передувало йому, події описані у біблійній книзі Вихід, святкують євреї вісім днів.

Перед святом ретельно прибирають помешкання, щоб десь не залишилися крихти заквашеного тіста, адже приписи визначають не лише не вживати його впродовж свята, а й не зберігати вдома, тому його необхідно спалити або продати іновірцеві. 

Початок святкування – вечірня трапеза седер (з євр. – “порядок). Її визначений порядок символізує внутрішню логіку, на перший погляд, ніяк не пов’язаних історичних подій, викладених у Торі. Процес позбавлення від рабства, Виходу з Єгипту, був не випадковим, і саме це пояснює хагада – збірник молитов, благословень, коментарів до Біблії і пісень, пов’язаних з темою Виходу з Єгипту і ритуалом свята Песах. Читання її в ніч свята Песах – неодмінна частина седеру.

На столі обов’язково присутні символічні страви, розкладені на кеарі (спеціальний посуд, що використовується тільки для пасхального седеру). 

Мацу їдять на згадку, що під час виходу ізраїльтяни пекли прісні коржики, оскільки не могли чекати. Гірка і терта зелень (марор і хазерет) символізує гіркоту єгипетського рабства. Її прийнято умочувати в солону воду, яка символізує сльози, пролиті ізраїльтянами в Єгипті, і море, яке вони перетнули під час виходу. Суміш із тертих яблук, фініків, горіхів і вина (харосет) нагадує своїм кольором глину, з якої поневолені євреї робили цеглу. 

На кеару кладуть ще три символічні страви, які не їдять: шматок смаженої баранини з кісточкою (зроа) – нагадування про пасхального агнця, якого не приносили в жертву з часів руйнування Єрусалимського Храму, круте яйце (бейца) – символ народження нового життя народу, що вийшов з рабства, і весняний овоч (карпас). 

За трапезою випивають чотири келихи червоного вина. За традицією прийнято наповнювати ще п’ятий келих для пророка Ілії, який повернеться на землю, щоб сповістити про прихід очікуваного юдеями Машиаха (месії) і настання “дня Господнього, великого і страшного”. Його очікування особливе напружене в цю святкову “ніч пильнування”, тому в кінці седеру на знак “неспання духу” відчиняють вхідні двері. 

Однією з обов’язкових умов седеру є запрошення до участі в трапезі тих євреїв, які не можуть відзначити свято в колі своєї сім’ї. Трапезу закінчують словами: “Наступного року – в Єрусалимі!”. 

Святкування триватимуть до наступної суботи.