Реліквії Вічного міста
Журналіст “Пошти” побувала у соборі єпископа Рима, піднялася Святими сходами та вклонилася реліквіям у базиліці Святого Хреста
Рим – місто, яке зачаровує кожного, хто сюди потрапляє. Особливо, коли їдеш туди як паломник. Велич соборів вражає уяву, адже, попри те, що багато можна побачити в телепередачах, альбомах та інтернеті, це не зрівняється із живими враженнями.
А для віруючої людини побувати так близько біля реліквій християнства – це справжнє диво. Можна по-різному ставитися до їх автентичності, але “по вірі вашій…”. Як відомо, на Сході, де жив і навчав Христос, не надавали особливого значення матеріальним речам, тому період віднайдення і почитання реліквій почався від того часу, коли християнство стало релігією Рима. Рівноапостольна Олена, мати імператора Костянтина, прийнявши християнство, здійснила паломництво до Єрусалима, звідки до Рима привезла багато реліквій.
|
ДО ТЕМИ Паломницький центр “Рафаїл” запрошує охочих на прощу до Рима “Слідами Івана Павла ІІ” в часі Страсного тижня та Великодня за латинським календарем 4 – 11 квітня (Краків – Ченстохова – Венеція – Рим – Асиж – Відень). Інші паломництва святими місцями: – об’явлення Пречистої Діви Марії св. Бернадеті (Вроцлав – Франктфурт – Люрд (три дні) – Мюнхен); – православні монастирі Румунії, Болгарії, Греції (Сучава – Бухарест – Тесалоніки – Метеора – Афіни – Рильський монастир – Софія); – релігійно-культурний виїзд країнами Західної Європи (Вроцлав – Дрезден – Люксембург – Версаль – Париж – Прага) або (Величка – Потсдам – Берлін – Амстердам – Гаага – Гент – Брюссель – Дрезден); – в Європу на вихідні (Вроцлав – Дрезден – Прага – Відень) або (Познань – Потсдам – Берлін – Ерфурд); – велике паломництво до місць об’явлень Пречистої Діви Марії (Вроцлав – Ерфурд – Ля Салетт – Люрд – Ліссабон – Фатіма – Барселона – Мілан – Падуя). |
У той час головним храмом Рима був собор на площі Латерано, названий за іменем знатної римської родини, яка володіла цією частиною Рима. До початку XIV століття цей величний собор був осідком пап, тут відбулося п’ять Вселенських соборів і було обрано більше пап, ніж навіть у соборі св. Петра. Сьогодні цей храм називається “Патріарший собор всесвятого Спасителя, святого Івана Хрестителя та Святого апостола Івана в Латерано”, і він є головним храмом Рима, тобто кафедральним собором Папи як єпископа Рима. У Страсний четвер тут Папа звертається до вірних зі своєї ложі. В католицькій ієрархії храмів цей собор посідає особливе місце, про що свідчить напис, що перекладається як “Найсвятіша Латеранська церква, всіх церков міста і світу мати і глава”.
Уже перед входом до нього охоплює трепет, виникає бажання хоча б торкнутися великих кованих дверей, які відкриваються лише у Святий рік, адже, пройшовши крізь них з вірою, християнин отримує повний відпуст гріхів. Саме тут 1300 року Папа Боніфацій VIII вперше проголосив Святий рік, про що розповідає фреска Джотто при вході. Дивовижної краси візерунки з мармуру на підлозі, скульптурні постаті апостолів захоплюють, а дотик до мармурових колон пронизує наскрізь.
Погляд привертає надзвичайної краси балдахін, в якому в кришталевих посудинах зберігаються голови св. ап. Петра і Павла. Під ним – папська кафедра, за якою дверцята, де зберігається дошка, на якій звершував Євхаристію в катакомбах ап. Петро. Поряд ще одна реліквія – дошка зі столу, за яким, за переданням, відбувалася Тайна вечеря, обрамлена золотим барельєфом події. А по боках – чотири золочені колони, вважається, що їх імператор Тит привіз із Єрусалимського храму.
А над усім – суворий лик Христа з мозаїки в апсиді собору. Вже близько 17 століть він заглядає в душу кожного, хто заходить усередину. Мозаїка збереглася ще від найпершого храму, і є першим зображенням Христа, дозволеним у публічному місці.
Поряд із собором у папській капелі Сан-Лоренцо (або Санкта-Санкторум – Святая святих) є ще одна реліквія християнства – Святі сходи, привезені св. Оленою з Єрусалима з палацу Понтія Пилата. Ними піднімався і спускався Христос, коли приходив на суд до преторії. Усі 28 мармурових сходинок обшиті деревом. Через особливу святість реліквії віруючі піднімаються ними тільки навколішки, читаючи молитви на кожній сходинці. У тих місцях, де залишилися сліди крові Христа, зроблені спеціальні скляні віконця. Нагорі в самій каплиці – ікона, написана, за переданням, євангелістом Лукою. А на південній стіні капели привертає увагу дивовижна фреска з VIII ст., яка залишилася від папської трапезної Лева ІІІ.
Сповнені враженнями і переживаннями переходимо вздовж Аврелієвої стіни до базиліки Святого Хреста, перебудованої з домашньої церкви св. Олени. Вона стоїть на самому краю античного міста. Саме сюди
св. Олена привезла найдорогоцінніші реліквії з Єрусалима – частини віднайденого Хреста, цвях з тих, що були вбиті в тіло Спасителя, дві колючки тернового вінка, титло (напис, що був прибитий до Хреста), хрест доброго розбійника і той палець апостола Томи, який він вкладав у рани Христа після воскресіння. Коли підходиш до цих святинь, почуття переповнюють настільки, що важко пригадати слова молитви, підібрати саме ту, яка могла б бути відповідною, могла б передати, те, що твориться у душі. Тож звертаюся до Христа своїми словами, а потім у смиренні просто стою у тиші, намагаючись якнайповніше пережити ці хвилини, запам’ятати відчуття, щоб знову у думках перенестися сюди, коли життя поставить перед черговим вибором.
Львів – Рим – Львів
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
