Сила та енергія у каші

Корисні поради гастроентерологів, як очистити організм від шлаків та зберегти молодість, з’їдаючи тарілку каші 

Корисні поради гастроентерологів, як очистити організм від шлаків та зберегти молодість, з’їдаючи тарілку каші 

 У час Великого посту багато вірян намагаються утриматися від споживання м’яса, яєць, молока, вони певні, що це допоможе очиститися не лише фізично, але що найважливіше – духовно. Проте харчуватися все ж потрібно і бажано так, щоб було смачно, корисно і без шкоди для здоров’я. 

На думку медиків, найкращим варіантом у часі посту стануть каші. Солодкі чи підсолені, з молоком чи з грибами, з овочами, фруктами чи сухофруктами – усе залежить від ваших смаків та кулінарних фантазій.

Чому так корисно їсти кашу

Каші  – це хороший засіб очищення організму від токсинів. Уже за три дні споживання каші відбувається очищення від шлаків, особливо шлунка та кишечника. Завдяки кашам підвищується життєвий тонус, покращується травлення, а шкіра зберігає молодість і красу.

ДО ТЕМИ

 

Моя перша каша

Як зазначила “Пошті” головний дитячий гастроентеролог Львівської області Наталія Ячмінська, каші у дитячий раціон варто вводити з шестимісячного віку. “Залежно від того, здорова дитина чи є проблеми з органами травлення, лікар повинен визначити, яка каша підійде для прикорму, – сказала вона. – Якщо дитина має закрепи, не підійде каша з рису, її можна замінити на гречану чи вівсяну. Якщо в дитини, навпаки, спостерігаються проблеми з травленням чи є схильність до проносів – приготувати можна саме рисову кашу”.

За словами дитячого гастроентеролога, щоб правильно приготувати кашу, крупу спочатку потрібно добре промити, просушити, тоді перемолоти на блендері і лише після цього використовувати для приготування. “Крупи можна варити і на воді, і на молоці, і комбіновано, залежно від віку та переносимості”, – додала Наталія Ячмінська.

Чи корисні каші швидкого приготування?

Каші з пакетиків зроблені з так званих “пластівців” – розчавленого і пропареного зерна, очищеного від оболонки. Вони фактично не містять клітковини та вітамінів. Майже завжди виробники у крупу, яка стала несмачною після обробки, додають цукор, сухе молоко, фарбники, згущувачі та ароматизатори.

Вівсянка з пакетика утричі калорійніша, аніж зварена зі звичайного “Геркулесу” – у 100 г такого сніданку міститься приблизно 350 не дуже корисних кілокалорій. 

Їх готують із крупи різноманітних зернових культур. Як зазначила “Пошті” головний гастроентеролог Львова Ольга Бідюк, усі зернові об’єднує одне – вони багаті на клітковину, вітаміни, особливо групи В, цінні рослинним білком, вуглеводами і при цьому досить низькокалорійні.

Вранішня каша надовго зберігає почуття ситості, не завантажує травний тракт, привчає організм до режиму харчування, допомагає прокинутися і не перекушувати перед обідом.

Крупи використовують не лише для приготування каші, але й супів, котлет, пудингів, пирогів, запіканок, дитячого харчування тощо. Щоб підвищити біологічну цінність каші, можна додати до неї фрукти, овочі і ягоди.

 Різні крупи – різна користь

Гречана. Найбільшу поживну цінність має гречана крупа, яка багата на добре засвоювані рослинні білки, жири, крохмаль, вітаміни групи В і вітамін РР, калій, фосфор, магній і особливо залізо. Містить пектин, що сприяє травленню, й лецитин, необхідний печінці та підшлунковій залозі. За словами гастроентеролога Ольги Бідюк, гречка – хороший засіб для втамування голоду – легко засвоюється, має мінімум калорій.

Дроблена гречана крупа (проділ) засвоюється краще, ніж  ядриця, але за вмістом основних харчових речовин їй поступається. Особливо корисна гречка при атеросклерозі, гіпертонії та хворобах судин, оскільки може розріджувати кров. 

 

Вівсяна. На другому місці за харчовою цінністю стоять крупи, які виробляються з вівса: вівсяна крупа (ціла і дроблена), вівсяні пластівці “Геркулес” і толокно. Ці продукти багаті на рослинний білок, мають незамінні амінокислоти, жири, мінеральні речовини (калій, фосфор, магній, кальцій, залізо, мідь, марганець, цинк), вітаміни групи В і вітамін Е. Пластівці “Геркулес” і толокно обробляють особливим способом (їх пропарюють, висушують, подрібнюють), тому засвоюються вони значно краще, ніж крупа з цілих зерен, а отже, більше підходять малюкам.

Завдяки магнію вівсянка – це гарний засіб для підтримання душевної рівноваги, нормалізації тиску крові, зміцнення кісток, вона корисна при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, передусім гастриті і виразці шлунка. 

“Дуже корисний слиз із вівсянки, який утворюється при варінні – він вимиває зі шлунка всі мікроби й токсини. Кашу спочатку потрібно довго варити у воді, до утворення слизу, якщо людині смакує молоко, перед закінченням варіння долити його до смаку, – каже Ольга Бідюк. – Ще смачнішою кашу зроблять фрукти. Найкраще підійдуть чорниці та банани, а ось смородину додавати не бажано – через вміст кислоти вона може загострити кишкову хворобу”.

 

Манна. Єдина крупа, яка перетравлюється у нижньому відділі кишечника і лише там всмоктується у його стінки. Вона наповнює організм силою, є гарним засобом для лікування багатьох хвороб шлунка. Містить залізо і калій, що сприяє кровотворенню. У той же час вона виводить з організму кальцій. Має відносно мало клітковини, багата на рослинний білок і крохмал. Правда, вміст вітамінів і мінеральних речовин у ній значно нижчий, ніж у гречаній і вівсяній крупах. 

ДОВІДКА

Чи знаєте ви, що...

* Корисні каші, зварені з трьох-чотирьох видів круп із додаванням зелені. Такі каші містять багато незамінних амінокислот, вітаміни груп В, F і D, мікроелементи: калій, магній, фтор, марганець тощо. 

* Будь-яка каша чудово поєднується з молоком, вершками, нежирним домашнім сиром, бринзою, олією, грибами, квашеною капустою, зеленню, прянощами й горіхами, крім арахісу. 

* Додатком до каші можуть бути курага, родзинки, інжир, топінамбур, сухофрукти, яблука, мед, помідори, баклажани, оливки. При цьому вона не втрачає своїх абсорбційних властивостей.

* Довготривала теплова обробка розчиняє магній у воді, тому страва може втратити корисні і смакові властивості.

* Найкраще варити каші без солі й молока, а додавати їх пізніше. Звичайну сіль краще замінити на морську, змішану з насінням льону. Каші, які важко перетравлюються, можна замочити на дві-три години або ж на цілу ніч і варити у тій же воді вранці. 

Як зазначила “Пошті” дитячий гастроентеролог Львівської області Наталія Ячмінська, хоча манна каша не надто вітамінізована, вона здатна підтримувати дитячий організм у тонусі і від неї діти добре набирають вагу. При цьому лікар застерігає: нею не захоплюватися через виникнення анемії. 

 

Рисова. Рис багатий на мікроелементи, протеїни, клітковину та вітамін В. Дуже легко засвоюється організмом і вважається одним із найбільш низькокалорійних продуктів. Як зазначила Ольга Бідюк, рис виводить жирові шлаки, корисний при діареї, позитивно впливає на травну та нервову системи. Через низький вміст клітковини рис легко перетравлюється і засвоюється, тому його можна давати малюкам, у яких є проблеми із травленням.

Найкраще вживати дикий, коричневий, нешліфований рис. 

 

Пшенична. До її складу входять срібло, цинк, стронцій і цирконій, а також вітамін В. Пшенична каша наповнює організм енергією. Дуже корисні зерна пророслої пшениці, вони очищають кишківник, допомагають при закрепах. Тарілка цієї каші на сніданок, за словами Ольги Бідюк,  додасть сили на весь день, але нею не варто захоплюватися, адже ця каша досить важка для шлунка.

 

Пшоняна. Наповнює організм енергією, а також виводить зайві мінеральні солі з організму. Пшоно багате на вітамін А, джерело вітаміну РР, солей магнію та мікроелементів. У пшоні більше фосфору, калію і особливо заліза, ніж у манній і рисовій крупах.

Коли купуєте пшоно, зверніть увагу на його колір. За словами продавця продуктового магазину Світлани Зуб, він повинен бути жовтий, а якщо біло-жовтий – це означає, що воно старе.

Пшоняна каша допо­ма­гає нормалізувати кров’я­ний тиск. З гарбузом особливо корисна людям з надмірною вагою, адже пшоно не перетворюється в жир, а навпаки, зв’язуючи жирові відкладення, виводить їх з організму. Цю кашу рекомендують для гіпертоніків. Однак вона важко перетравлюється при пониженій та нульовій кислотності шлунка, може спричинити печію. 

 

Ячмінна та перлова. Із зерна ячменю виробляють відому перлову кашу і дещо призабуту ячну крупу.

Ячмінна каша містить калій, кальцій, фосфор, залізо, мідь, марганець, цинк, молібден, кобальт, стронцій, хром, йод, бром. А ось у перловій є багато вітаміну В, трохи менше калію, фосфору, заліза.

Дорослим каші допомагають нормалізувати обмін речовин, покращують стан шкіри. А ось дітям, за словами гастроентерологів, краще їх не давати, адже ці каші важко перетравлюються.

 

Кукурудзяна. У цій ка­ші дуже багато мікроелементів, крохмалю, кремнію, який позитивно впливає на стан зубів. Мало фосфору, кальцію, але досить заліза і вітаміну РР. Містить велику кількість рослинних білків і легкозасвоюваних вуглеводів. Є й глутаміномінова кислота, що необхідна для нормальної роботи мозку, нервових клітин, а також каротин проти бродіння в кишечнику.

Цю крупу потрібно довго варити, так вона засвоюється легко. Через високу калорійність її не рекомендують людям з надмірною вагою, діабетикам. Лікарі радять вживати її при серцево-судинних захворюваннях.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4298 / 1.66MB / SQL:{query_count}