Щодня з’їдаючи жменю горішків, можна набратися богатирської сили, зміцнити імунітет, зняти головний біль та вилікувати хворе серце

Горіхи – дуже корисна та смачна їжа, яку полюбляють як діти, так і дорослі. І не дарма, адже вітаміни й поживні властивості у них зберігаються упродовж кількох сезонів. На переконання лікарів, узимку набагато корисніше щодня їсти горіхи, аніж яблука чи апельсини, які втрачають свій вітамінний баланс уже до середини зими.

Користь горіхів важко переоцінити. Вони знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, покращують кровообіг, підсилюють імунітет та рятують від головного болю. Як розповіла “Пошті” головний дієтолог Львівської області Зоряна Завада, за поживністю, кількістю вітамінів, вмістом білка і корисних елементів горіхам немає рівних. У своєму складі вони містять вітаміни С, В1, В2, РР, Е та чимало мінеральних речовин: йод, калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, залізо, цинк.

Проте не варто забувати, що горіхи – їжа не легка та дуже алергенна. Їх добове споживання для здорової людини повинно бути обмеженим – два-три горішки на день. Причому їх потрібно добре розжовувати або подрібнювати, можна розмочувати – так вони легше засвоюються. Якщо ж людина алергік, від споживання горіхів, незалежно від того, чи це земляний горіх, а чи він росте на дереві, краще відмовитися. За словами головного алерголога Львівщини Анізії Бандрівської, страшну алергічну реакцію може завдати білок, якого так багато у горіхові.

Волоські горіхи – для розуму

Ядра волоських горіхів містять до 75% жирів, до 20% білків, а також вуглеводи, дубильні речовини (солі заліза і кобальту), ефірні масла. За словами дієтолога, це хороше джерело фосфору, калію, магнію, білка і вітаміну Е. Маючи у своєму складі поліненасичені жири, зокрема жирні кислоти омега-3, вони знижують ризик серцевих захворювань. Проте в їжу вживають не лише тверді горіхи, але й зелені, м’які. “Найбільше вітаміну С зберігається у ще зеленому волоському, або, як ми звикли казати, грецькому горіхові, – пояснила Зоряна Завада. – Коли ж вони дозрівають, кількість вітаміну С у кілька разів зменшується”.

Волоські горіхи – хороша профілактика атеросклерозу. Вони незамінні при схильності до закрепів, ослабленої роботи шлунка. Добре вживати їх тим, у кого є проблеми зі щитоподібною залозою, а ще горіхи допомагають лікувати простатит і аденоми, нирки, печінку і шлунково-кишковий тракт. Характерний, трохи терпкий смак волоського горіха надає пікантності салатам, соусам і м’ясу.

Лісовий горіх – для м’язів

Через неповторне поєднання білка і вітаміну Е лісовий горіх (фундук) підживлює всі м’язові тканини. Людина стає здоровішою та відчуває приплив сил. За словами Зоряни Завади, такий горіх незамінний для школярів та студентів, адже покращує роботу головного мозку. Корисний цей вид горіхів і молодим матерям – педіатри усього світу рекомендують матусям їсти плоди ліщини через здатність підвищувати лактацію.

У поєднанні з медом лісові горіхи допомагають побороти недокрів’я та виснаження, вони корисні при гіпертонії, нирковокам’яній, сечокам’яній та варикозній хворобах. Корисно їх уживати для профілактики атеросклерозу і діабету.

Ліщина може вилікувати і багато шкірних захворювань. Плоди, змішані з яєчним жовтком, допомагають при опіках. Якщо втирати олію ліщини у волосся, то про випадіння й посічені кінчики можна забути.

Фісташки – для настрою

Фісташки – найменш калорійні з усіх горіхів. У 100 г цього продукту міститься лише 600 калорій. Часто їх називають горішками гарного настрою, але їхня добова норма не повинна перевищувати 10-15 ядер, і то краще їсти до полудня. При вживанні горіхів в помірних кількостях рівень шкідливого холестерину може знизитися приблизно в сім і більше разів. Цікаво, що лише 30 грамів горіхів з фісташкового дерева містять стільки ж клітковини, як ціла порція вівсяної каші.

Завдяки великій кількості вітамінів (А, Е, В1), цинку, кальцію, заліза, бета-каротину, лютеїну, фісташки здатні поліпшити зір, укріпити імунітет, вплинути на роботу мозку і серця, стати профілактикою при захворюваннях судин та кровоносної системи.

До речі, якщо в нашій країні фісташки подають з пивом, то гурмани всього світу поєднують їх із сиром та полуницею. 

Арахіс – для краси

Арахіс часто називають земляним або китайським горіхом. Щоправда, це не зовсім горіх, оскільки належить до сімейства бобових. За словами дієтолога, завдяки вмісту заліза, цинку, калію і фосфору кілька арахісових зерен на день можуть нормалізувати функції кровотворних органів.

У своєму складі арахіс містить коензим Q10, який має унікальну омолоджувальну властивість. Арахіс допомагає у профілактиці старіння і бореться з віковими змінами шкіри. Але надмірне захоплення цим горіхом-бобом може спричинити проблеми, бо арахіс – сильний алерген. “У кожної людини алергічні реакції дуже індивідуальні. Важко сказати, який вид горіха найбільш алергенний. Ще більш індивідуально потрібно визначати, скільки людині можна вживати горіхів, – пояснила алерголог Анізія Бандрівська. – Наприклад, кардіологи вважають, що шість-вісім горішків на день зменшують ризик гіпертонічних кризів у  гіпертоніків. В алергології такого немає – навіть півгоріха може викликати страшну алергію. Наприклад, часто спостерігається набрякання вуст, рота тощо”.

 Кедрові горішки – для шлунка 

А ось кедрові горішки підійдуть майже всім. У них зовсім немає клітковини, а цінують їх через білок, що легко засвоюється. Міститься у них і фосфор та гамма-ліноленова кислота, яка бореться з холестерином і сприяє обміну речовин. Вітаміни групи В, які є у горіхові, впливають на нервову систему, покращують склад крові. Вітамін А сприяє росту та розвитку. Вітамін Е поліпшує роботу м’язів та стан шкіри, волосся і нігтів, завдяки йому жири краще засвоюються в організмі. 

Через те, що кедрові горіхи швидко втрачають свіжість і стають кислими, купувати їх краще маленькими упаковками. Найкраще – чистити самим.

Королівський горіх – для гостроти зору

Мигдаль – найелітніший і найшанованіший у світі горіх. Хоча його називають “королівським”, насправді ж це – кісточковий плід, що виростає на деревах або чагарниках. За зовнішнім виглядом ядро плода нагадує персикову кісточку.

Мигдаль не лише смачний, а й корисний. Як зазначила дієтолог, у ньому є вітаміни Е, В, магній, фосфор, марганець, мідь, цинк та залізо. Особливо рекомендований мигдаль вагітним жінкам, дітям як проносне, як засіб, що підвищує апетит, при пневмоніях, запаленнях горла, в якості заспокійливого при серцевій недостатності, при метеоризмі й судомах, цукровому діабеті й мігрені, бронхіальній астмі та головних болях. У ядрах кісточок мигдалю міститься велика кількість масел – від 40 до 60%. Багаті кісточки і на білки – їхній вміст коливається від 20 до 30%. Глюкози й іншого цукру у мигдалі – до 5%.

Один з різновидів цього горіха – гіркий мигдаль – містить багато ефірних олій. Його допустима денна норма – два зернятка. Зате солодкий мигдаль, який підживлює пам’ять та зір, знижує рівень холестерину й укріплює серцевий м’яз, можна їсти досхочу. При захворюваннях шлунково-кишкового тракту і нирок мигдальні горіхи краще запивати гарячим молоком