“Від грудня чотирирічний син Арсен став часто хворіти – нежить, кашель постійно переростають у бронхіти. Ось уже вдруге маємо проблеми з вушками. Усі ліки, які виписує лікар, регулярно приймаємо. Однак результатів не помітно – дитина квола, відмовляється їсти. Лікарі почали пропонувати імуностимулювальні препарати, проте досі вагаюся. Скажіть, будь ласка, чи варто втручатися в імунну систему дитини та чи можна якось уберегтися від застудних захворювань?”

Ольга Гій, м. Львів

 

Любомира Кутневич, начальник відділу материнства і дитинства обласного управління охорони здоров’я:

– Найпростіший метод уберегтися від застуди – не контактувати з хворими та остерігатися масового скупчення людей. Окрім цього, тепло одягатися, систематично загартовувати організм, повноцінно харчуватися. Йдучи на вулицю, ніс можна змащувати оксоліновою маззю. А щойно з’явилися перші ознаки недуги, то одразу треба звертатися до лікарів. Щодо імуностимулювальних препаратів, то я, як і більшість імунологів, не радила б їх купувати. Фактично вони ні на що не впливають. Те, що дитина хворіє рідше чи частіше, залежить передусім від імунітету, отриманого при народженні чи набутого у перші роки життя, та від того, чим і як годували малюка – грудним молоком чи сумішшю. Звісно, існують препарати для профілактики застуд і підвищення імунітету, але їх має призначати лише лікар. Для більшості є певна схема, за якою їх потрібно вживати. Просто так піти і придбати їх в аптеці не варто.

 

“Мій дворічний син Артемко все тягне до рота. Як наслідок – у роті почали з’являтися виразки. І, що найгірше, через постійний біль дитина стала дратівлива, відмовляється не лише їсти, але й пити. Підкажіть, будь ласка, що робити, як вилікувати стоматит?”

Марта Каральська, м. Львів

 

Зоряна Кульчицька, лікар-стоматолог 3-ї комунальної стоматологічної поліклініки:

– Стоматит – це хвороба брудних рук. На неї дуже часто хворіють саме маленькі діти, які все тягнуть до рота. У ранньому віці слизова оболонка порожнини рота дуже ніжна і вразлива. Існує кілька способів лікування цієї хвороби. Якщо батьки своїй маленькій дитині не хочуть давати ліків, подолати хворобу допоможе сік із капусти або м’якоть листка алое. Ними потрібно по кілька разів на день змащувати рота дитині. Якщо стоматит локальний і язви не по цілому роті, а у двох-трьох місцях, допоможе марганцівка – змащування таким розчином підсушить шкіру, місця покриються своєрідною плівкою і не перетворяться на болючі ранки. Подолати стоматит можуть і лікарські препарати, як-от в аптеці можна придбати траумель С, вінілін (бальзам Шостаковського).

 

“Моя півторарічна донька погано спить, часто плаче, вночі підтягує ніжки до животика. Кілька місяців тому таке вже траплялося. Тоді педіатр констатувала, що у Діанки дисбактеріоз. Лікування тривало майже два тижні. І ось тепер знову… Прошу сказати, чи можна ще якось вилікувати дисбактеріоз, окрім вживання пігулок. Чи правда те, що добре дітям давати кисломолочні продукти?”

Ліна Гордієнко, м. Комарно, Городоцький район

Ярослава Томків, завідувач дитячого гастроентерологічного центру Львівської міської дитячої клінічної лікарні:

– Дисбактеріоз – це не хвороба, а реакція організму кишкової мікрофлори на перенесену інфекцію, отруєння, неправильне харчування, антибактеріальні препарати. Те, що в дитини висока температура, біль у шлунку, закрепи чи понос – ще не означає дисбактеріоз. Що швидше звернетеся по допомогу, то легшим буде видужання. Лише лікар після огляду виявить першопричину і визначить лікувати чи ні. Часто дисбактеріоз не потребує ніякого лікування, і організм може сам впоратися з проблемою. Важливо, аби батьки слідкували за харчуванням доньки чи сина. Капусту, квасолю, багато солодкої, жирної, гострої їжі дитячий організм не витримує і неминуче провокує хворобу кишечника. Тому дітям потрібно давати легкозасвоювану їжу, яка не викликає здуття. Хорошою профілактикою дисбактеріозу є кисломолочні продукти, особливо з вмістом біфідо- і лактобактерій. Їх можна придбати у кожній крамниці. Вибираючи такий продукт, слідкуйте, аби був перевірений виробник, малий термін зберігання та менше додатків.

 

“У доньки-шестикласниці ніколи не було проблем зі здоров’ям. Дівчинка активна та фізично розвинута. Але після обов’язкової проби Руф’є, яку має  пройти кожен учень, у дитини показник сягнув 14,5. Як пояснили лікарі, у неї погана фізична працездатність і їй категорично протипоказана фізкультура. Як наслідок – нам дали скерування до кардіолога і розподілили доньку в спеціальну групу. Прошу сказати, чи справді результати тесту об’єктивно визначають групу для занять учня на уроках фізкультури?”

Анна Коломойцева, смт Брюховичі

 

Леся Магоцька, заступник головного лікаря з охорони материнства і дитинства комунальної 2-ї міської поліклініки Львова:

– Проба Руф’є – простий непрямий метод визначення фізичної працездатності, але для достовірності повинен мати різні показники для різної вікової категорії дітей. Так одну пробу Руф’є не можна застосовувати і для шестирічної, і для шістнадцятирічної дитини. Фізичний розвиток дітей є різний і має відповідати віку. Оскільки показники проби для всіх однакові, часто школярі потрапляють не в основну групу для занять фізкультурою, а в підготовчу або й спеціальну групу. Якщо показники високі, учня має оглянути кардіолог, оскільки, на жаль, часто трапляються трагічні випадки саме на уроках фізкультури. У пробі Руф’є використовуються значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) y різні часові періоди відновлення після фізичних навантажень.