"Пошта" з'ясовувала у фахівців, наскільки здоров'я школяра залежить від їжі та яким має бути правильне харчування 

Лікарі б’ють на сполох – через неправильне харчування почастішали випадки недитячих хвороб у школярів. Передусім мова про гастрити та інші недуги органів травлення. Часто батьки стають заручниками свого чада, яке диктує, що і коли буде їсти, а згодом їх син чи донька опиняється на лікарняному ліжку. 

Причини швидкої втоми, погіршення самопочуття, а відтак поганої успішності школярів батьки звикли шукати де завгодно – у вроджених здібностях дітей, характері чи навіть лінощах. Натомість головним винуватцем проблем є власне харчування учня – його режим і те, що їсть дитина. 

Не секрет, що шкільні навантаження виснажують організм сина чи доньки, тому, аби учень ріс здоровим та гарно вчився, потрібно правильно їсти, відмовлятися від швидкого харчування, а батькам не шкодувати часу на приготування здорової свіжої їжі. Натомість через нерегулярне та неякісне харчування у школярів знижується апетит, болить живіт після їди, а також допікає нудота та є проблеми з травленням.  

Правильний режим харчування

Здоров’я школярів на 50% залежить від довкілля, зокрема організації харчування як вдома, так і в школі, 10% – від лікувальної мережі,  20% – від генетичного стану організму, решту – від другорядних чинників. Про це “Пошті” зазначає завідувач відділення гігієни харчування дітей та підлітків Львівської обласної санепідемстанції Галина Савченко.

Передусім важливим є збалансований режим харчування. “Ідеально, якщо це буде чотириразове харчування, особливо для школярів початкових класів. Отож, перший сніданок дитина має їсти вдома перед тим, як піти до школи, другий сніданок та обід – у школі, якщо ні – то мати зі собою. Підвечірок (або перекус) та вечерю треба їсти вдома”, – розповідає “Пошті” головний дієтолог Львівської області Зоряна Завада.

За її словами, дитині, яка постійно рухається та витрачає багато енергії, щодня необхідні білки, вуглеводи, жири, вітаміни та мікроелементи. Так,  м’ясо, риба, хліб та бобові забезпечують ріст м’язової системи, формують скелет, відповідають за увагу, сконцентрованість дитини. “Під словом “м’ясо” я маю на увазі не куплені кури-бройлери, а телятину або яловичину”, – додає дієтолог.

Сніданок – обов’язковий!

Поживний сніданок для дитини є обов’язковим, без нього страждає кишково-шлунковий тракт, та й розумово дитина не зможе повноцінно працювати. А ось чим вона снідатиме, залежить від смакових уподобань. Це може бути молочна страва, канапка, овочі чи омлет.

“Часто батьки кажуть, що діти відмовляються сніати. Аби цього уникнути, створіть дитині приємну атмосферу: щойно прокинеться, не кричіть на неї, краще включіть гарну музику, щоб вона піднялася, порухалася, зробила гімнастику. Дайте випити півсклянки води, а далі у спокійному тоні переконайте з’їсти хоча б трішки”, – радить дієтолог. Порція на сніданок має бути невеликою: для дітей 14-15 років – приблизно

300 г, для менших – 200-250 г.

Щоденне меню дитини-школяра повинно містити гарячий суп, незалежно від того, вдома чи у школі. Якщо це шкільний обід, і в меню є суп чи борщ, гарнір, овочі (овочевий салат), не обов’язково, щоб школяр з’їдав увесь обід. Краще нехай з’їсть рідку страву та овочі. З напоїв слід перевагу слід віддавати воді, неміцному чаю, компоту або какао. Найкраще їжа засвоюється після вживання води. 

Які харчі дати дитині в школу

За даними Міністерства охорони здоров’я, 75% дітей не їдять повноцінно навіть тричі на день, 35% – вживають фрукти раз на тиждень або не вживають узагалі.

Удома сухі сніданки, майонез, кетчуп, гірчиця, копченості легкодоступні для дітей. Деякі батьки самі їх пропонують, щоб лише дитина з’їла, або взагалі не слідкують за їх харчуванням. “Тепер школярі, а особливо старшокласники, відмовляються брати до школи канапки, фрукти, воду, бо їм соромно, – зазначає  педіатр Віра Капрусь. – А все це сприяє виникненню шлунково-кишкових проблем, підвищує холестерин”.

До школи учневі найкраще давати фрукти (яблуко, груша, банан), овочі (огірок, помідор), канапки, але не з ковбасою, а з твердим сиром, печиво. 

“Харчі не варто пакувати у кульки, краще у фольгу або ж у пластикові контейнери для харчових продуктів, в якому бутер­брод не втратить форми і не забруднить зошити”, – каже дієтолог. 

 “Недитячі” хвороби школярів

За даними медиків, майже 2 млн дітей в Україні страждають на хвороби травної системи. З них до 75% припадає на патологію верхніх відділів травної системи. Цікаво, що найбільш вразливими до зниження апетиту є учні перших класів. Так, на погіршення апетиту на початку навчання скаржилися 29,5% учнів, тоді як на четвертий місяць – уже 51,5%.

“Колись про функціональні захворювання шлунка, гастрити, калькульозний холецистит, тобто каміння в жовчному міхурі, навіть не чули. Тепер такі випадки почастішали. Зокрема, зараз на обліку є вже двоє дітей із діагнозом “калькульозний холецистит”. Це нечувано!” – каже педіатр. Крім того, щороку в Україні фіксують 18-20 тис. випадків підліткового ожиріння. 

Смаколики, які користі не приносять 

Газовані кольорові напої, цукерки, жуйки, чипси, глазуровані сирки – це неповний перелік продуктів, які не приносять користі організму. Вони доступні дітям, якщо не на прилавках їдалень, то в кіосках. За словами дієтолога Зоряни Завади, “швидка” їжа насичує організм, але користі не приносить.