Світлана Кміть, дружина губернатора Львівської області

Їй легко зі своїм чоловіком. Впевнено та щиро говорить, що він добра людина, люблячий батько та хороший сім'янин. Себе ж вважає цілком щасливою жінкою, а власну сім'ю - міцною та комфортною. "Пошта" поспілкувалася з першою леді Львівщини - Світланою Кміть, дружиною голови Львівської облдержадміністрації Миколи Кмітя. За плечима цієї тендітної та розумної жінки 20 років подружнього життя ("порцелянове" весілля пара відсвяткувала цього тижня - 3-го вересня - "Пошта"). У їхній сім'ї двоє дітей - 19-річна донька Дана та 14-річний син Назар.

Через зайнятість чоловіка бракує спілкування

- Бути дружиною губернатора - складно, легко чи цікаво?

- Є все, що ви назвали. Так, цікаво... Водночас важко його чекати, особливо дітям. Адже зараз мало часу проводимо разом. Через його зайнятість бракує спілкування. На щастя,  поміж роботою він знаходить хвилинку, аби зателефонувати чи написати sms-повідомлення,  що приїде додому пізніше.

- ...А дружиною Миколи Кмітя?

- Щодо сімейних питань - більшість із них вирішую я, бо в нього на це немає часу. Проте згодом, звичайно ж, йому повідомляю. Микола дуже хвилюється за дітей і в будь-якій ситуації їм допомагає.

- Ви себе відчуваєте першою леді Львівщини?

- Особливо нічого не змінилося. Можливо, когось змінило, але мене - ні.

- Хто у вашому домі господар?

- Чоловік заробляє гроші, а я - витрачаю. Сімейне господарство веду я. Разом ми дуже рідко ходимо чи їздимо купувати щось для дому. Коли ж у крамниці бачу, що чоловік з дружиною сваряться, це мене дуже дратує! У нас такого не буває. 

- Пані Світлано, а вашій сім'ї притаманні сварки?

- Дуже рідко. Загалом у нас, порівняно з іншими родинами, немає такого, що не розмовляємо.

- ... а хто швидше йде на поступки - ви чи чоловік?

- Залежить від ситуації... Думаю, що чоловік швидше.

- Чи були випадки, що ви плакали, бо чоловік щось не так сказав чи зробив?

- Щоб я плакала? Ні. Бувало, що забринить сльоза на очах, але не більше.

- А у вашій сім'ї доходило до биття посуду чи до того, що  чоловік гримав кулаком по столі?

- Ні, такого не було. Але був випадок, що він продав мою машину, а я ще на ній їздила. Це для мене була критична ситуація: як я буду без автомобіля? Тоді гримнула дверима... Але такий настрій був недовго, бо зрозуміла, що вже нічого не зміню.

Сучасна жінка має працювати та вдосконалюватися

- Який період подружнього життя був найлегшим?

- Напевно, після одруження (Кміті побралися, ще навчаючись в інституті "Львівська політехніка",- "Пошта"), коли відпочивали. Це були молоді безтурботні роки. Вже навіть, коли діти народилися, їздили відпочивати з друзями. Дітей залишали батькам, а самі - на річку. Нашій сім'ї подобається активний відпочинок. Особливо з друзями.

- ... а найважчий?

- Складно було під час розподілу на роботу після інституту. Чоловіка взяли працювати на "Ватру". Але згодом він звідти пішов, бо більше проїздив грошей, аніж заробляв. Це був складний період... Доньці тоді було 3 роки.

- Чи знає ваша сім'я, що таке матеріальні труднощі?

- Коли нас не взяли на роботу, батьки чоловіка цілком утримували нас. Його мама відмовляла собі в певних речах, але сину, невістці, онуці давала все, що було необхідно.

- Згідно з податковими деклараціями, ваш чоловік - мільйонер. Відповідно ви  - дружина мільйонера...

- Мільйонер - це не означає, що у тебе в руках мільйон. У нього є певні активи, і якщо їх продати, тоді це буде певна сума грошей... Ми багато допомагаємо - і моїй родині, і його... 

- Якось вже так повелося в Україні, що часто дружини керівників не працюють. У вас є свій аптечний бізнес. На вашу думку, жінка має чимось займатися чи, навпаки, має бути домогосподаркою та ходити по салонах краси?

- Упродовж останнього часу чомусь мене часто запитують: чому я працюю та навіщо це мені? Я б не змогла сидіти вдома, мені потрібне спілкування. На роботі ж у мене дуже гарний та дружний жіночий колектив. Вважаю, що сучасна жінка, які б чоловік не обіймав посади, має працювати. Жінка має вдосконалювати та розвивати себе.

Про рецепт міцності родини

- Пані Світлано, на яких "китах" тримається ваша родина?

- На сімейних традиціях, любові, підтримці. Звісно, на повазі. Я поважаю всі принципи та вибір чоловіка. Також на доброті. Загалом він дуже добра людина. А ще - на розумінні один одного та взаємній довірі.

- Ваша сім'я міцна?

- Так, міцна! І такою вона була у нас завжди.

- У чому рецепт цієї міцності?

- Я довіряю своєму чоловіку. Впевнена у ньому сьогодні, думаю, так буде й завтра.

- Ви самі для себе виховали чоловіка чи він таким був?

- Я б навіть сказала, що ми один одного виховали... У нас немає такого контролю, як у інших родинах. На кшталт: "Ти де?", "Ти з ким?", "А чого ти там?". Я впевнена у його чесності, правдивості та вірності.

- Чи були за 20 років подружнього життя прояви ревнощів?

- Звісно, були (сміється, - "Пошта"). Думаю, що це завжди більше притаманне жінкам. І я тут не виняток. На це чоловік завжди казав: "Ну про що ти, я ж тебе люблю!".

- Як часто чоловік дарує вам квіти?

- Він більше полюбляє купувати подарунки не на свята, а просто так. Це можуть бути якісь сувеніри, косметика, прикраси.

- Побутує стереотип, що дружини високопосадовців, даруйте, нічого вдома не роблять.  Хто вам готує їсти та прибирає у будинку?

- Є жінка, яка приходить і прибирає. І це все, що вона робить. Готую їсти я, сама приймаю гостей.

- Які страви чоловік полюбляє найбільше?

- Маю потужну школу, адже моя свекруха - шеф-кухар. Це вона мене навчила багато чому. Скажімо, швидко ліпити вареники. Загалом чоловік любить українську кухню - борщ, капусняк, вареники, налисники, сирники.

Чоловік не проти третьої дитини

- Ви виховали двох діточок. А чи не хотіли б народити ще... третю дитину?

- (Сміється, - "Пошта"). Чоловік не проти третьої дитини... А щодо мене...  Мене хвилює те, що буду одна з тією дитиною, адже чоловік такий зайнятий роботою.

- Коли донька та син були маленькими, чоловік допомагав вам?

- Звісно! Тоді у нього було більше часу. Сина завжди купав тільки батько. Водив їх у дитсадок та школу. Щоправда, був випадок, коли тато одного разу забув дитину в дитсадку... Казки їм на ніч розповідав. Микола був і є люблячим батьком!

Сім'я - це щоденна праця

- Поспілкувавшись з вами, доходжу висновку: у вас правильна та ідеальна родина...

- Друзі так кажуть... Принаймні я себе комфортно почуваю!

- Чи такий у вас чоловік, якого хотіли мати ще до заміжжя?

- Коли він був директором великої компанії, я розуміла, що колись він обійматиме ще вищу посаду. Але про те, що піде на державну роботу, - ніколи не думала.

- Це було сюрпризом для вас?

- Так, дуже великим. Для нього також. Адже він ніколи не балотувався і не прагнув цього. Але політику він чітко розуміє.

- За що б ви хотіли сказати спасибі своєму чоловіку?

- За його любов, доброту, правильні рішення, підтримку!

- ... а за що б його покритикували?

- ... за легку недбалість. Скажімо, щось поставив, але згодом забув, де. Можливо, це через надмірну зайнятість...

- Згідно зі статистикою, сьогодні багато новостворених українських родин розпадаються. На вашу думку, чому так відбувається і що б ви порадили молодим сім'ям?

- Потрібно любити один одного, не звертати уваги на якісь дрібниці, допомагати та під­тримувати, давати навзаєм слушні поради, а особливо - не звинувачувати та не дорікати.

- На вашу думку, сім'я - це щоденна праця?

- Звісно, що так!

- Ви себе вважаєте щасливою жінкою?

- Так!

ДО ТЕМИ

Вона твердо переконана, що сімейне щастя та міцність родини не у грошах. "У цьому будинку (двоповерховий будинок у Моршині на дві родини, але з різними входами: в одному крилі мешкає родина Кмітів, а в іншому - сім'я армійського товариша Всеволода Біласа - "Пош­та") живемо лише 6 років, а раніше мешкали в різних квартирах і в різних умовах. Тоді винаймали помешкання. Ми пережили усі побутові негаразди й прийшли до кращого... Було, що й текло та крапало зі стелі, але це не заважало нам нормально жити й любити один одного", - каже Світлана Кміть.