ЄС запропонує своїм сусідам багато невеликих стимулів

Євроінтеграційні прагнення України за 20 років незалежності можна порівняти з намаганнями старого дідугана спокусити молоду, вродливу дівчину – спроби є, а результату катма. Україна на всіх рівнях декларує бажання вступити до ЄС, реформує законодавство, відкриває кордони, а ефект все одно нульовий.

Так, 27 березня у Брюсселі міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко назвав три пріоритети, які Україна бачить перед собою на шляху до європейського Союзу. Про це глава МЗС заявив на засіданні, присвяченому європейській політиці сусідства, під час Брюссельського форуму, відповідаючи на запитання міністра закордонних справ Словаччини Мікулаша Дзурінди.
“Перша річ, яка стосується європейського порядку дня для нас, – це завершення переговорів щодо угоди про асоціацію, зокрема зону вільної торгівлі”, – сказав український міністр. Він зауважив, що тут йдеться не тільки про питання зовнішньої політики, але й про внутрішні реформи, які, за його словами, “навіть не ініціювалися” за останні 20 років. “Це реформа бюджетного процесу, адміністративна, пенсійна, реформа оподаткування”, – сказав Грищенко. При цьому, за його словами, уряд має намір зробити так, щоб бізнес “не мав справ з такою кількістю дозволів і ліцензій”, як це є зараз.

Другим пріоритетом, на думку українського міністра, є лібералізація і скасування візового режиму для громадян України. Для цього, за його словами, також необхідні серйозні зміни всередині країни, зокрема й “вартісні” реформи. Ще одним пріоритетом, за словами міністра,  є введення сучасних технологій комунікації між урядом і громадянами. “Загальна ідея – обмежити для всіх необхідність спілкуватися безпосередньо з урядовими функціонерами, де це можливо”, – сказав він.

Там же у Брюсселі комісар ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле зробив іншу заяву для таких країн, як Україна. Він каже, що Європейський Союз розробляє нові стимули для східних сусідів.

За його словами, зараз Європейська комісія переглядає політику сусідства.

“Думаю, ми прагнемо зробити більш чітким розуміння, де ж “кінець гри” у політиці сусідства, і одночасно, з більшою диференціацією і використанням принципу “більше за більше”, створити більше стимулів, якщо хочете, більше “морквин”, – сказав комісар ЄС. – Це стосується не лише фінансової і технічної допомоги, а й допомоги в іншому сенсі”.

Складається враження, що Європа сама хоче визначитися із роллю України в євроінтеграційному процесі – чи це буде сусідство, чи вступ до ЄС.

Фюле зазначив, що наприкінці березня Єврокомісія вже підготувала комюніке про нову співпрацю з південними сусідами ЄС, яке “частково відповідає на ці запитання”.

26 березня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, виступаючи на засіданні, присвяченому Європейській політиці сусідства у межах Брюссельського форуму, заявив про необхідність створення системи малих стимулів для східних сусідів ЄС, якщо ЄС не може запропонувати їм “велику морквину”, – членство в Євросоюзі.

Тим часом нагадаємо цікаву думку, яку висловив старший радник Посольства Росії в Україні Віктор Кочуков під час “круглого столу” в Інституті ім. Горшеніна ще у лютому цього року. “Питання вступу України в ЄС у найближчі десять-двадцять років не стоїть. Є реалії, а є фантазії. Які ж реалії? Весь світ інтегрується”, – сказав він. Не додає оптимізму в євроінтеграційних планах українців і заява президента Європарламенту Єжи Бузека, який у лютому сказав, що Україна більше не є пріоритетом для ЄС.