У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України відбулось перше засідання експертної групи, що має доопрацювати законопроект “Про вищу освіту”. За кілька днів до того на сайті міністерства виклали відкориговану редакцію документа від 9 лютого. За інформацією прес-служби Міносвіти, протягом двох місяців експерти мають внести деякі правки до тексту, врахувавши “зауваження та пропозиції, що надійшли під час обговорення його основних положень”.

Статус вишів: із крайнощів у крайнощі

Поки що, видається, що ані студентські протести, ані критичні зауваження кількох ректорів не минули марно – дві найбільш суперечливі норми (визначення статусу вишів на основі кількості студентів та можливість змінювати плату за навчання посеред року) забрали з документа.

Нагадаємо, в поперед­ньому проекті Закону “Про вищу освіту” (який досі перебуває у парламентському комітеті) прописали, що класичний університет створюється за умови, якщо в ньому за денною формою навчається не менше як 10 тисяч студентів за вісьмома галузями освіти. Тепер у міністерстві пропонують цю норму викласти в такій редакції: “Класичний університет створюється за умови, якщо в ньому здійснюється підготовка кадрів не менш як за вісьмома галузями освіти і присуджуються у спеціалізованих вчених радах наукові ступені доктора філософії і доктора наук не менш як з дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей”.

Аналогічні зміни стосуються й визначення профільного університету (тут підготовка має вестися за чотирма спеціальностями, а із восьми мають присуджувати наукові ступені) та академії (два напрями та дві спеціальності відповідно). Щодо коледжів та професійних коледжів, то тут з якихось причин вирішили залишити згадку про кількість спудеїв. Необхідною умовою для створення коледжу, в разі затвердження законопроекту, буде 1000, для професійного коледжу – 500 студентів.

Плату під час навчання не змінюватимуть

Раніше Міносвіти також пропонувало легітимізувати можливість коригування розміру плати за навчання протягом року. Мотивували ініціативу можливою інфляцією. Нині цей намір полишили, однак норму, прописану в чинному законі, все-таки змінили.

По-перше, сьогодні прописано, що розмір плати встановлюється із урахуванням рівня інфляції. По-друге, визначена сума не може змінюватись упродовж усього терміну навчання. На цих моментах вирішили не акцентувати, написавши, що сума оплати за навчання прописується в угоді між студентом та університетом.

До слова, на початку тиж­­ня міністр Табачник заявив, що цьогоріч недержавні виші зменшать ціни на навчання. Причина – жорстка конкуренція, адже, за даними урядовця, “сьогодні в Україні 700 000 ліцензованих місць у ВНЗ і лише 191 тисяча випускників. До випускників цього року додадуться ті, хто не вступив у попередні роки. Максимум буде 240-250 тис. абітурієнтів. Недержавним навчальним закладам шлях тільки один – вони змушені будуть пропонувати більш вигідні, сприятливі умови”, – розповів міністр.

Однак, схоже, що й міністерство має намір створювати більш сприятливі умови університетам. Одна із цікавинок нового проекту закону – суттєве розширення прав вишів, що мають статус національних. Прикметно, що норму, згідно з якою такий статус може бути надано лише вишу четвертого рівня акредитації, забрали.

Якщо пропоновані зміни приймуть, то національні університети матимуть можливість пріоритетно отримувати держзамовлення на підготовку кадрів; першочергово отримувати фінансування на придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм; матимуть змогу самотужки перерозподіляти ліцензований обсяг прийому у межах однієї галузі; здійснювати підготовку кадрів з вищою освітою за експериментальними навчальними планами і програмами. Виникає питання, чи це міністерство розщедрилось, чи таким чином воно має намір формувати пул лояльних ректорів.

Є й низка інших малозрозумілих ініціатив. Сьогодні, як відомо, друга вища освіта має бути платною. Однак у ст. 4 законопроекту передбачена можливість здобуття безкоштовної освіти і “не вперше”. У яких випадках застосовуватимуть цю норму, не зазначено, це невдовзі має встановити уряд. Прописали в новому проекті й новелу міністра Табачника щодо вступу: тепер під час прийому на навчання враховуватиметься не лише результати зовнішнього незалежного опитування, а й середній бал шкільного атестата.

Однак ті питання, які сьогодні врегульовані винятково декларативними положеннями, вирішили не чіпати. До прикладу, в законопроекті кілька разів згадується, що держава створює “умови для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, забезпечує гарантії рівних можливостей щодо вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та відповідно до суспільних потреб”.

Проте ані механізмів, ані конкретики щодо цього немає. Подібна ситуація і з університетською автономією. Навіть бажання точно прив’язати статус університетів до показників позір­ної результативності (чи то кількість студентів, чи то кількість напрямків, за якими видають дипломи) суперечить ідеї самостійності вишів.