В Україні після зимової паузи відновилася футбольна першість

У середу матчем “Севастополь” – “Шахтар”, в якому “гірники” здобули надважку перемогу з рахунком 1:0, розпочалася весняна частина української футбольної Прем’єр-ліги. Саме останні 11 турів чемпіонату, що залишилося зіграти більшості команд, обіцяють стати цікавим дійством, де боротьба точитиметься майже за кожну позицію.

Дев’яносто п’ять відсотків

Саме на стільки можна оцінити шанси донецького “Шахтаря” на цьогорічне чемпіонство. Хай там як, але відіграти нинішнє – вже 15-очкове – відставання київському “Динамо” (в якого, щоправда, гра в запасі) буде дуже важко. Навіть незважаючи на те, що всі думки “гірників” пов’язані насамперед з Лігою чемпіонів. Проте варто пам’ятати, що кияни теж мають свій пріоритет у вигляді Ліги Європи. На боці “гірників” і статистика попередніх чемпіонатів. Якщо брати до уваги чемпіонати, в яких брали участь 16 команд (з 19 проведених першостей таких було 13), лише чотири рази команда, яка після 19 туру була лідером, не змогла приміряти чемпіонські нагороди. Але слід зазначити, що в сезоні 1992/93 рр., коли на нинішній позначці лідирував “Дніпро”, а чемпіоном стало “Динамо”, команди відокремлювало лише одне очко. У сезоні 1997/98 рр. “Шахтар” теж на очко випереджав киян, а в підсумку поступився п’ятьма. В сезоні 2002/03 рр. “Шахтар” не зміг втримати перше місце, маючи чотирьохочкову перевагу над “Динамо”.

А вже через три роки кияни віддали пальму першості донеччанам, коли після 19 туру мали три очки гандикапу. Тобто, прецеденти були, проте 12 очок (на початок весняної кампанії) ще ніколи не вдавалося відіграти, та й узагалі подібний розрив між лідером і переслідувачем після 19 турів в чемпіонатах, де брали участь 16 колективів, в українській першості був лише раз. В сезоні 1999/2000 рр., коли київське “Динамо” випереджало “Кривбас” на 14 очок.

За лігочемпіонівську путівку

А ось за другу позицію цілком може розгорнутися безкомпромісна боротьба. Принаймні нинішня ситуація в турнірній таблиці говорить про те, що “Динамо” варто думати не про спробу наздогнати “Шахтар”, а про те, як уберегти свою другу позицію. Кияни зараз лише на три очки випереджають “Металіст” і на п’ять – “Дніпро”. А у підопічних Юрія Сьоміна завдань зараз набагато більше, аніж у їхніх опонентів. Це і чемпіонат, де слід виправляти помилки Валєрія Газзаєва, це і Кубок України, як єдиний можливий трофей цього сезону, і звичайно, Ліга Європи, де хотілося б пройти якомога далі.  Звісно, в такій ситуації головний акцент буде робитися саме на Європу. Тож у “Металіста” і “Дніпра” з’являється шанс. Але…

Якщо говорити про “Металіст”, то перспективи харківського клубу у весняній частині чемпіонату України оцінити вкрай важко. Після того, як клуб з тріском вилетів з Ліги Європи, усім стало очевидно, що зимові придбання не зовсім те, що було потрібно команді. І найпроблемніша ділянка, а саме захист, залишається головним болем Мирона Маркевича. До того ж в останній момент один із “зоряних” новачків – Себастьян Бланко – зазнав травми, яка не дозволить йому виступати до кінця сезону, тож про повноцінну конкуренцію в команді вже можна не говорити.

Інші проблеми у “Дніпра”. Керівництво команди в міжсезоння було готове витратити неймовірну суму на придбання новачків. Але охочих, які погодилися б приїхати до Дніпропетровська, виявилося не так вже і багато. А ті, хто все ж таки вирішив змінити прописку, ще як слід не адаптувалися до українських реалії. В такій ситуації календар старту весняної частини для дніпрян виглядає просто жахіттям. Після домашнього матчу проти “Таврії” команді Хуанде Рамоса доведеться зустрітися на виїзді з “Металістом”, прийняти “Динамо” і поїхати в Донецьк у гості до “Металурга”. Ці матчі і покажуть, на що спроможний нинішній “Дніпро”.
Про “Карпати”
Від львівського клубу варто очікувати як мінімум місця в єврокубковій зоні, як максимум – спроби нав’язати боротьбу за бронзові нагороди (можна і про срібні помріяти звичайно, але це все ж таки більше фантастика, ніж реальність). І підстави для цього чималі. По-перше, несподівано велика активність львівського клубу на трансферному ринку. Два іспанці, словенець, македонець і румун (який знайшли в Саудівській Аравії) поповнили ряди “зелено-білих”, що викликало чималий подив як з боку спеціалістів, так і з боку вболівальників. Зимові збори показали, що новачки непогано влилися в новий колектив (звісно, окрім Борха Гомеза, якій з’явився у Львові в останній момент), і бонус у вигляді перемоги на “Copa de Sol” теж потішив багатьох. Тому вже наступні два матчі львівського клубу проти столичного “Арсеналу” в гостях і донецького “Шахтаря” вдома дадуть відповідь на питання, за що саме боротимуться “зелено-білі”: за зону єврокубків чи, можливо, за щось вагоміше. Слід зазначити, що весняну частину львівський клуб проводить достатньо впевнено, тож можна сподіватися на цілком позитивний результат.

Коли є що втрачати

Не менш напруженою очікується боротьба в підвалі турнірної таблиці. Тут відвертий аутсайдер один – запорізький “Металург”, який, звісно, мріє повторити минулорічний подвиг “Кривбасу”, проте, беручи до уваги трансферну політику клубу (команду покинули усі лідери), тут, радше, все вирішено ще до старту весняної частини. А ось друга “путівка” в першу лігу наразі вакантна, і отримати подібний “квиток” не хоче жоден з колективів, а кандидатів багато. Тому не дивно, що два головні кандидати у зимову паузу ледь не повністю змінили свої склади. Так, маріупольський “Іллічівець” поповнився 11 новачками, з яких 10 (!) орендовано в донецького “Шахтаря”. Прийшов у команду і Валерій Яремченко, якій останнім часом якраз і працював з дублем “гірників”. Багато новачків і у ПФК “Севастополь”, який із новим болгарським тренером Ангелом Чєрвєнковим теж намагатиметься зберегти прописку в еліті. А матч проти “Шахтаря” став свідченням того, що для кримчан ця боротьба може закінчитися цілком позитивно.

Щодо інших кандидатів на виліт, то у “Кривбаса”, “Зорі” та “Оболоні” є непоганий гандикап, зароблений в осінній частині чемпіонату. Хочеться відзначити цікаву трансферну політику “пивоварів”, які зібрали під свої знамена вже 11 футболістів, що в той чи інший час виступали за ФК “Львів” (останнім поповненням київського клубу стали брати Баранці, які не виправдали очікувань в “Карпат”.