Президент ФІФА Йозеф Блаттер оголосив про розробку нової концепції суддівства, насамперед, на чемпіонатах світу. На думку глави ФІФА, рефері повинні бути молодші й працювати професійно. “Ще до чемпіонату світу я заявляв, що суддівство – це найширша сфера для змін у ФІФА”, – відзначив Йозеф Блаттер.

Нова концепція суддівства буде представлена спортивній громадськості наприкінці  жовтня або на початку листопада цього року. “І за цим піде значне омолодження суддів”, – підкреслив 74-річний керівник ФІФА.

“Судити матчі чемпіонату світу, – розповів він, – не повинні ті, кому вже за 40 років. Крім того, я виступаю за створення групи професійних футбольних суддів, навіть незважаючи на те, що деякі дотримуються іншої думки”. Звичайно, що ця новина не є свіжою сама по собі. Швидше, це констатація факту і більш-менш чіткі дані про час, коли питання обговорюватимуть. Адже ще 8 липня генеральний секретар ФІФА Жером Вальк заявив, що після чемпіонату світу в ПАР правила суддівства зміняться. За його словами, уже до наступного чемпіонату в Бразилії на допомогу головному арбітру можуть з’явитися два асистенти. Також Вальк відзначив, що зміни необхідні через те, що швидкість гри у футбол останнім часом змінилася – у футбол тепер грають молодші та швидші спортсмени.

У минулому сезоні додаткові арбітри вже працювали на матчах Ліги Європи і скоро з’являться й на матчах Ліги чемпіонів. Усі ці майбутні нововведення спричинені помилками на останньому мундіалі. Особливо через суддівську помилку в матчі Англія – Німеччина, яка за словами Валька, мала негативні наслідки для всього ЧС-2010.

Нагадаємо, футбольний рефері Хорхе Ларріонда, що обслуговував двобій Англія – Німеччина на ЧС-2010, не зарахував взяття воріт Френком Лемпардом, аргументуючи це тим, що м’яч не перетнув лінію воріт. Коли ж Хорхе Ларріонда все-таки подивився відео­запис цього моменту, він, за словами очевидців, перебував у шоковому стані. “О Боже мій!” – вирвалося тоді в арбітра.

Саме тоді Йозеф Блаттер переглянув свої погляди на суддівство. “Ми говоримо про єдиний гол, який не побачив суддя – саме це стало причиною розмов про впровадження нових технологій. Подивимося, чи допоможе ця система, хтозна, раптом додаткова допомога арбітрові полегшить його роботу”, – зазначив Блаттера.

Але в новій концепції суддівства немає наразі найголовнішого, а саме – технічних новинок, як наприклад, електронних чіпів у футбольних м’ячах або системи відеоповторів. Саме відсутність останнього вже встигла викликати хвилю критики. Так, головний тренер “Баварії” Луї ван Гаал вважає, що на тлі вкрай слабкого суддівства на ЧС-2010 в ПАР дискусія йде не так активно, як необхідно. “Дивно, – відзначив наставник баварців, – під час ЧС Йозеф Блаттер стверджував, що тему необхідно обговорювати. Однак зараз її немає на порядку денному. І це – його стратегія”.

Уже давно помічено, що ФІФА робить ставку на людський фактор в суддівському питанні. І вважає, що помилки на полі – це частина гри.  Однак футбольна влада і вболівальники оцінюють роботу суддів за абсолютно різними критеріями. ФІФА майже не цікавлять помилки арбітрів у ігрових епізодах. Відсутність покарання футболістів за розіграш штрафного удару без свистка, затягування часу чи нецензурні та, найголовніше, расистські вигуки вважаються значно більшою провиною, аніж помилка у визначенні офсайду й узяття воріт.

Роботу арбітра ФІФА оцінює по тому, чи контро­лював він хід гри з першої й до останньої хвилини, чи не допустив бійки на полі, чи ретельно виконував приписи Міжнародної федерації футболу. Можна сказати, що ФІФА не хвилює поняття справедливості, у тому числі й спортивної, головне – підвищена громадська увага до футболу, а для цього він має бути яскравим шоу. Однак, національні футбольні союзи не завжди дотримуються лояльної політики ФІФА щодо діяльності суддів. Арбітрів усувають від роботи, штрафують і навіть… відправляють у табори за прорахунки як під час гри, так і поза грою.

Утім, треба визнати, що зазвичай до таких санкцій призводять видатні випадки. Наприклад, 5 липня 2008 року білоруський арбітр Сєргєй Шмолік під час матчу національної першості перестав бігати за футболістами й просто стояв у центрі поля, іноді демонстративно махаючи рукою вболівальникам. Після закінчення матчу Шмолік навіть не зміг самостійно залишити поле. У його крові знайшли 2,6 промілле алкоголю (важкий ступінь сп’яніння). Через місяць арбітра дискваліфікували довічно.

Набагато частіше незадоволені суддівством уболівальники підозрюють арбітра не в зловживанні напоями, а в нетрадиційній сексуальній орієнтації. Дивно, але саме цей факт став причиною звільнення турецького арбітра Халіла Ібрагіма Дінкдага. Протягом 13 років 33-річний арбітр судив матчі місцевої футбольної ліги, поки в травні минулого року йому не повідомили, що не продовжуватимуть його ліцензію.

“Якщо юрба не згодна з рішенням судді, вона кричить йому: “П... рас!” Так, я гомосексуаліст”, – зізнається Дінкдаг, не сумніваючись, що саме в цьому причина його проблем із працевлаштуванням. Справжня ж причина звільнення арбітра в тому, що він відмовився служити в армії, пославшись на свою сексуальну орієнтацію, яка в Туреччині вважається хворобою – а саме “психосексуальним порушенням”.

Утім, найпопулярніший футбольний коментатор Туреччини й колишній суддя Ерман Тороглу озвучив іншу версію усунення Дінкдага від суддівства: “Я вважаю, що рефері-гомосексуалісти будуть охочіше присуджувати пенальті атлетичним футболістам приємної зовнішності”, – заявив Тороглу.

Радикальну розв’язку “суддівської проблеми” запропонувала китайська футбольна влада. Навесні цього року в Піднебесній був створений спеціальний виправний табір для боротьби з корупцією серед футбольних чиновників і спортсменів: тільки за кілька останніх місяців у справі про корупцію в національному футболі були арештовані понад 20 китайців. Під час перебування в таборі футбольним рефері читатимуть лекції про “чесний футбол” і нагадуватимуть основи професійної етики. Після закінчення терміну усі вони мають скласти іспит і продемонструвати ступінь засвоєння “пройденого матеріалу”.