Збірна Нідерландів не була у фіналі ЧС від 1978 року. Збірна Уругваю не потрапляла в четвірку найкращих із 1970-го. Тому вівторковий півфінал став для команд історичним моментом. У підсумку голландці прогнозовано зробили крок вперед, а південноамериканці тепер зіграють у матчі за третє місце. Але цікаво, що вперше в історії світового футболу європейська команда здобуде чемпіонський титул поза межами Старого світу, оскільки у фіналі гарантовано зіграють дві європейські збірні.

Перед матчем у півфіналістів були проблеми зі складами. Голландці втратили двох гравців основи – Ван дер Віля й Де Йонга. Але замінити їх не склало великої проблеми у керманича голландців Ван Марвейка. Проте в його візаві, Оскара Табареса, головного болю було чимало. В захисті не могли зіграти Фусіле й Лугано, в нападі – Луїс Суарес.

Перший тайм минув майже без моментів, але попри це, на перерву команди пішли за рахунку 1:1. Два капітани Ван Бронхорст та Форлан показали своє вміння забивати з далекої відстані. Уругваєць пробив красиво, і воротар м’яча відбити не зумів. Проте звинувачувати Стекеленбурга не хочеться. Достатньо навести один цікавий факт стосовно “Джабулані”. Експерти NASA з аеронавтики й дослідження космічного простору нещадно розкритикували офіційний м’яч. У результаті проведених ними досліджень з’ясувалося, що при швидкості більше як 70 км/год. траєкторія “Джабулані” стає непередбаченою. Тому не дивно, що кіпер Нідерландів на м’яч не зреагував. Але якщо удар Форлана можна називати шедевром, то гол Ван Бронхорста – полотно славетних голландських художників ціною в десятки мільйонів євро. Такі удари навіть Суарес не візьме, Муслера лише кінчиками пальців намагався дістати до м’яча. Краси епізоду додало також зіткнення зі штангою воріт за кілька сантиметрів від поперечини. Мабуть, найбільш приголомшливий далекий постріл чемпіонату.

Як би не було, рахунок на початку другого тайму був 1:1 і командам фактично довелося починати з нуля. Ван Марвейк зреагував першим і випустив плеймейкера Ван дер Ваарта. Табарес вирішив, що краща оборона – атака. І на початку другої половини уругвайці діяли набагато впевненіше на чужій половині поля. Здалося, що голландці не витримають і, як свого часу бразильці, просто посиплються. Але вони вистояли і провели дві разючі атаки. Спершу Снейдер з лінії штрафного майданчику пробив по воротах. М’яч зачепив двох захисників і від штанги опинився в куті воріт Муслери.  Цей м’яч вийшов дещо суперечливим. Ван Персі, який опинився на шляху м’яча, але не зачепив його, перебував в невеличкому офсайді. Формально офсайд був пасивним, проте саме гравець “Арсеналу” закривав поле зору уругвайському голкіперу, тому повною мірою брав участь в епізоді. Напевно, це одна з небагатьох суддівських помилок узбецького рефері Равшана Ірматова, якого на цій першості хвалили усі. Перехвалили.

А голландці не зупинилися й швидко забили третій, контрольний гол. К’юйт красиво віддав передачу у штрафний майданчик, а там Роббен головою переправив м’яч у ворота. Знову красиво й без шансів для воротаря. І знову з торканням штанги.

Здавалося, що все вирішено. Ще кілька моментів втратили голландці, які контратаками розривали супротивників. Але двічі Роббен і Снейдер не скористалися реальними шансами забити четвертий гол. На другій доданій хвилині готові святкування  “помаранчеві” пропустили разючий укол ворога. Зненацька розіграли штрафний уругвайці. Максі Перейра здорово вистрілив під рукою Стекеленбурга точнісінько в мету – 2:3. Феноменальними за напругою видалися останні хвилини. Героїчно Уругвай відстоював право на надію, до того ж арбітр додав до вже доданого часу ще кілька хвилин. На межі провалу захищалися всією командою європейці, в останній момент рятувалися, але все-таки встояли й бурхливо відсвяткували прагматичне потрапляння у фінал.