Гаррі Каспаров виграв перші дві партії у матчі проти Анатолія Карпова у Валенсії, присвяченому 25річчю їх славетного московського протистояння. Вчора ввечері відбулися ще дві партії з коротким контролем часу, а сьогодні суперники вісім разів зіграють у бліц.

У день відкриття матчу відбулася пресконференція Карпова й Каспарова, після чого обоє вирушили на прийом до Рити Барбері, завдяки якій це протистояння організували саме у Валенсії.

Валенсія в останні роки стала одним із центрів саме масових шахів в Іспанії, дарма що серед професіоналів більше шановані Лінарес або Більбао, де проходять великі турніри. Коли стало зрозуміло, що в Росії ніхто не зацікавився проведенням такого матчу, іспанці взяли організацію на себе, легко знайшовши спонсорів. Так, одним із них став мільярдер Сулейман ЕльФахім, власник футбольного клубу "Портсмут", що у дитинстві досить талановито грав у шахи, полюбивши цей вид спорту, як і тисячі інших людей у всіх куточках планети, саме на матчах між Карповим і Каспаровим. Тепер мрія ЕльФахіма збулася: у Валенсії він став одним з почесних гостей, узявши участь у сеансі одночасної гри. Як і ще 39 осіб - бізнесменів або місцевих знаменитостей. Лише місцевій шахістці Ірене Аркес удалося зіграти з Карповим внічию, тоді як Каспаров переміг усіх 20 суперників.

ФІДЕ й Російська федерація шахів ювілейну дату фактично проігнорували, про що й сказав на пресконференції Карпов. Він згадав, як на початку 90х років підтримав ФІДЕ, коли Каспаров затіяв розкол і організував Професійну шахову асоціацію (Карпов тоді повернув собі офіційний чемпіонський титул, від якого відмовився Гаррі).

Однак зараз Карпов розкритикував роботу ФІДЕ, опинившись на одному боці барикад з вічним бунтарем Каспаровим.

Хоча в тій же Москві цей шоу­матч навряд чи викликав би таке зацікавлення, як у Валенсії. Іспанці добре пам'ятають події 1987 року, коли у третьому матчі "двох К" у Севільї Каспаров чудом звів його внічию, "на замовлення" перемігши в 24й партії після того, як сам програв у попередній партії після некоректної жертви фігури. Мабуть, саме в Севільї стало зрозуміло, що епоха Карпова завершена й настає ера Каспарова. А сеньйора Барбері зробила все можливе, щоб дві легенди приїхали саме в її Валенсію й зібрали аншлаг у місцевому культурному центрі "Банкаха".

Довгі роки стосунки Карпова й Каспарова залишали бажати ліпшого, все почалося ще 25 років тому, коли їх стали протиставляти ще й у політичній площині: Каспаров був прогресивною фігурою, тоді як Карпов фактично ставлеником КДБ. Недаремно навіть в американському кінематографі прізвище Карпов використовувалося з негативної точки зору. Власне, і легендарний перший матч, що почався 25 років тому в московському Колонному залі Будинку спілок і був настільки популярний, що, на відміну від попередніх матчів за участі Спаського й Фішера або Карпова й Корчного, це було не протистояння двох політичних систем, а двох особистостей усередині однієї системи, що незабаром почне давати збої...

Дотепер скандальне припинення матчу через півроку після 48ми зіграних партій багато хто розглядає не інакше, як "змову КДБ" на користь більш лояльного до влади Карпова. Хоча в результаті зупинки матчу постраждали обоє, та й Каспаров ще не був такою опозиційною постаттю: йому був лише 21 рік, і він просто хотів стати чемпіоном світу зі шахів.

У Валенсії Карпов і Каспаров на загальній пресконференції говорили один одному компліменти, згадували минулі часи, справедливо вважаючи, що нинішні шахи вже не викликають такого зацікавлення у світі, як тоді.

Планують, що "два К" влаштують світове турне, благо, приклад Валенсії позитивно подіяв на країни, де також наприкінці 80х відбувалися матчі між Карповим і Каспаровим. Не виключено, що подібні матчі відбудуться в Лондоні Парижі, НьюЙорку і, можливо, у Москві. Тим паче, що в бажанні заробити гроші і Карпов, і Каспаров продемонстрували єдність. Навіть на каверзні питання відповідали коректно. Так, Каспаров подякував Карпову за те, що коли він був арештований, саме Анатолій Євгенович був одним із небагатьох, хто висловив йому підтримку. Карпов додав, що Каспаров, якби повернувся в активні шахи, залишився б одним із найсильніших у світі.

Щодо самого матчу, то в першій партії білими фігурами, відповідно до жеребкування, грав Анатолій Карпов. Суперники розіграли настільки популярний під час їхніх класичних матчів дебют - захист Грюнфельда, який останнім часом мало хто використовує. Однак шоу є шоу, і саме цього чекали багато вболівальників. Після перевіреного часом розіграшу лише на 20му ході Каспаров застосував новинку, пожертвувавши пішаком, і, як виявилося, Карпов був загнаний у глухий кут.

На кожну із чотирьох перших партій матчу суперникам дається по 25 хвилин з додаванням по 5 секунд на кожний хід. І, як це не дивно, Анатолій Євгенович у ці хвилини не вклався, настільки дивним для нього виявився задум Каспарова.

Карпов занадто довго шукав варіант, при якому міг з мінімальними втратами піти в ендшпіль, однак провернути комбінацію з жертвою йому вже не вдалося: він прострочив час.

Після невеликої перерви давні суперники знову сіли за дошку, щоб Каспаров почав грати, як він це робив у свої кращі роки. Пішаки й легкі фігури невблаганно насувалися на чорні позиції. У другій партії уже Карпов на 21му ході пожертвував пішаком, чого Каспаров не прийняв, а сам пожертвував конем і почав матову атаку. Цього разу Карпов протримався довше, аж до 28го ходу, коли в безнадійній позиції йому довелося зупинити годинники, інакше - банальний мат.