Чоловіча збірна України з баскетболу тріумфально завершила відбір на Євробаскет-2022. Підопічні Айнарса Багатскіса зуміли зробити, здавалось, неможливе, і не тільки перемогти в останніх матчах головних конкурентів, а й посісти перше місце в групі. Для нашої команди це лише другий випадок в історії, коли на чемпіонат Європи українці їдуть з першого місця у кваліфікації. Вперше це сталося у далекому 1997-ому – тоді синьо-жовті кольори захищали Євген Мурзін, Леонід Яйло, Олександр Лохманчук.

Своє головне завдання на відбірковий цикл чоловіча збірна України виконала ще в минулому листопаді – достроково гарантувала собі участь в чемпіонаті Європи, запланованому на 2022 рік. Тому турнірного значення поєдинки зі Словенією та Угорщиною, які підопічні Айнарса Багатскіса провели у домашньому «баблі» ФІБА, вже ніби не мали. А після домашньої поразки від Угорщини та фіаско в зустрічі зі Словенією в Любляні минулого року, команді Айнарса Багатскіса не тільки потрібно було перемогти Словенію і Угорщину, але і забезпечити потрібну різницю забитих і пропущених м’ячів, аби покращити своє турнірне становище. Окрім того, слід було сподіватися на те, що угорці або втратять очки в матчах з аутсайдером – збірною Австрії (цього так і не сталося), або збірна Словенії переможе тих самих угорців – тоді з’явиться шанс на перше місце. І так склалося, що всі фактори збіглися, хоча в це майже не вірилося.

Спершу Україна ледве перемогла Словенію з рахунком 70:65. На жаль, у цьому матчі відіграти 11 очок, програних у Любляні, українцям не вдалося, але шанси на перше місце лишалися. Угорці встигли програти словенцям – 72:84 та двічі обіграти австрійців – 83:81 (ОТ) і 81:58. Тож в останньому матчі турніру збірній України необхідно було перемагати Угорщину з різницею у 25 очок. І з цим завданням наші хлопці впоралися, бездоганно розгромивши суперника – 97:63. Саме ця перемога й дозволила очолити квартет.

Звичайно, не обійшлося й без удачі. Кваліфікація Євробаскету в її нинішньому вигляді – це лотерея. Без гравців НБА та Євроліги розриви між фаворитами і аутсайдерами стають мізерними, якщо не нівелюються взагалі (Болгарія залишила без континентальної першості Латвію, а Данія ледь не зробила той самий трюк з Литвою), а кожна команда стає гранично залежною від факторів, на які важко вплинути. Таких, як присутність конкретного баскетболіста, календар, травми виконавців вже під час турнірів. Коронавірус і формат «баблів» збільшили вплив цих факторів на результат у рази.

Україні не пощастило в листопаді, коли до Любляни через позитивні тести на Covid-19 не поїхали Богдан Близнюк і Павло Крутоус. Два не основні виконавці, але саме вони могли стримати Яку Блажіча – лідера Словенії.

Проте головними постраждалими в нашій відбірковій групі стали угорці. Вони пропустили листопадове вікно (команду просто не пустили в «бабл» через велику кількість позитивних тестів в складі делегації), а зараз, в лютому 2021-го, команді Стояна Івковича довелося грати чотири матчі за п'ять днів, щоб укластися в графік. Адже переносити та відкладати поєдинки збірних посеред клубного сезону абсолютно нікуди.

І склалося так, що ось цей самий четвертий поєдинок за п'ять днів припав саме на зустріч з Україною. Наші хлопці були менш втомленими, агресивнішими, сміливішими та більш мотивованими, водночас угорці, маючи можливість взяти групу перемогою з будь-якою різницею в рахунку, битися до фінальної сирени виявилися не готові.

У них просто не вистачило сил: лідери угорської збірної Давід Войвода та Акош Келлер з Україною зіграли ледь пів години на двох.

Вплинули, звичайно, і домашні стіни. У зустрічі зі Словенією збірна України сповна відчула, що таке домашнє суддівство на її користь. Це абсолютно нормальна практика – просто після юнацького Євробаскету-2013 наша країна приймала тільки окремі офіційні матчі на міжнародному рівні, але ніяк не мінітурніри.

Певною мірою важлива була й присутність глядачів. У Палаці спорту їх було небагато (чи понад 10% від загальної місткості арени), але для баскетболістів, які пів року грали в абсолютно порожніх залах, це стало дуже серйозною підтримкою.

Тож без удачі, звісно, не обійшлося, проте щастить, як відомо, сильнішим. Наостанок зазначимо, що, окрім України, на Євробаскет-2022 вийшли 23 команди: Німеччина, Грузія, Італія, Чехія (господарі турніру), Хорватія, Греція, Боснія і Герцеговина, Ізраїль, Іспанія, Словенія, Росія, Сербія, Фінляндія, Польща, Угорщина, Бельгія, Нідерланди, Туреччина, Болгарія, Франція, Великобританія, Естонія, Литва (через кваліфікацію).