Київське “Динамо” у гостях мінімально програв перший матч кваліфікації Ліги чемпіонів бельгійському “Брюґґе”. Долю матчу вирішив пенальті на 37-й хвилині гри, який був призначений унаслідок фолу Олександра Караваєва на Матса Рітца. Форвард “Брюґґе” Ганс Ванаку розвів м’яч і Дениса Бойко по протилежних кутах і приніс перемогу своїй команді.
“Динамо” відверто розчарувало. Ліга чемпіонів – це не ФК “Львів” і “Карпати” громити. Втім, побоювання щодо цього матчу були, щойно стало відомо, що саме бельгійський клуб буде суперником. Очевидно, що з “Брюґґе” буде складніше, ніж у трьох перших іграх внутрішньоукраїнського сезону разом узятих. І бельгійці не підвели, наочно показавши, що Хацкевич як тренер явно не підходить столичному клубу. Білорусу продемонстрували слабкі місця команди, які за тиждень до наступного двобою “не залатати” – це захист і опорна зона. Те, що найбільше “Динамо” слід переживати за дії в обороні та у центрі поля, було, в принципі, очевидно ще до початку сезону, але підписали чомусь Караваєва, який з величезним задоволенням біжить вперед, а біля своїх воріт відпрацьовує, як доведеться. Є ще Кадір Мохаммед, але це поки темна конячка, ну а Жерсона купували явно не для гри в захист.
Олександр Хацкевич виставив на матч саме той склад, який “награвався” ним, починаючи з гри за Суперкубок. Поєдинок із “Львовом” в межах останнього туру УПЛ був явно “прохідним”, тому що ані Де Пени, ані Шепелєва з Шабановим на полі не виявилося, проте вийшли всі ті, хто відпочивав – Миколенко, Вербич, Гармаш. Шепелєв на передматчевому тренуванні отримав травму і не потрапив навіть у заявку.
З одного боку, все зрозуміло і послідовно, з другого боку, можна було поміркувати: Вербич чи Де Пена, чи готові вже вийти Циганков з Солем з перших хвилин (останні двоє разом із Де Пеною виявилися в запасі, де також був і новачок Жерсон Родрігес). Втім, знаючи Хацкевича як тренера насамперед обережного, не дивно, що він вважав кращим залишити пару козирів у рукаві на випадок, якщо гра піде не так, як він запланував. Що характерно, все дійсно пішло не так. Але не одразу.
У складі “Брюґґе” потрібно відзначити, по-перше, нашого Соболя, який посів місце на лівому краю оборони. По-друге, виписаного з “Ліверпуля” голкіпера Симона Міньоле, який відразу ж посів місце у воротах бельгійців. Бельгійці проявили дива паперової еквілібристики, за пару днів провернули і трансфер, і дозаявку гравця на єврокубки.

У перші хвилини гри здалося, що “Динамо” приїхало серйозно боротися за успіх на “Ян Брейделі”. І акцент київських атак припав на правий фланг, де Караваєв і Кендзьора тероризували Соболя. На першій хвилині вже міг бути поставлений пенальті на користь української команди. Захисник “Брюґґе” зіграв у своєму штрафному рукою (точніше м’яч влучив йому в руку), але іспанський арбітр Хав’єр Естрада вирішив не призначати 11-метровий. І правильно зробив.
Згодом Гармаш із Караваєвим розіграли простеньку комбінацію з передачею Гармаша п’ятою під удар партнеру, але той пробив вище. Тільки після цього господарі поля зрозуміли, що суперник нахабніє, що слід його поставити на місце. Пройшла небезпечна атака “Брюґґе” правим флангом, м’яч пострибав штрафним майданчиком Бойка і відскочив до Бонавентуре, який низом послав круглого у ціль. Денис потягнув удар, а на добиванні нікого не виявилося. Через хвилину Окереке обіграв Кадара, п’ятою прокинувши повз нього м’яч, і пробив вище воріт із гострого кута.
Усі ці моменти вклалися в перші вісім хвилин. Не дивно, що після такого початку команди взяли невелику паузу, і гра перейшла загалом у центр поля. Пішли перші фоли...
Перервав цю паузу Бесєдін. Він отримав м’яч після вкидання з ауту, поставив корпус захисникові, проскочив повз другого і несподівано – склалось враження, що й для себе – опинився віч-на-віч із Міньоле на лівому краю штрафного майданчика. Момент був гольовий, але Бесєдін знову показав себе частиною магазину дерев’яних іграшок. Він трохи не влучив “в крок” із м’ячем, і в кінцевому підсумку пробив точно в голкіпера, заробивши лише кутовий.
На іншому боці поля продовжували “чудити” захисники киян. На 27-й хвилині Тау відгукнувся на довгий закид із глибини, випередив Кадара і скинув м’яч уздовж воріт Бойка. Тобто він хотів пробити в дальній кут воріт, але вийшов простріл. Атака на цьому не закінчилась, і хтось ще з бельгійців наніс несильний удар головою в руки голкіперу.
“Брюґґе” почало атакувати всім фронтом, не зациклюючись на якомусь одному напрямку. І Миколенко, і Кендзьора, і центральні захисники працювали приблизно однаково, а починаючи хвилини з 27-ї, їм стали активно допомагати і Сидорчук із Гармашем. Контргра “Динамо” відразу зникла, кияни зосередилися лише на протидії супернику, намагаючись зберегти спокій і збити запал “Брюґґе”. Господарі ж продовжували гнути свою лінію, холоднокровно вдавивши відчайдушно захищаючого суперника вже безпосередньо в його штрафний майданчик. На 36-й хвилині прес “Брюґґе” дав свої плоди. Рітц із м’ячем пройшов у карну зону, де Караваєв “дістав” його ударом по ногах. Пенальті, який чітко реалізував Ванаку.
Після цього “Динамо” перетворилося на колектив фізкультурників, даруйте на слові. Пресинг зник, як і підстраховка, а відсоток браку вразив би будь-якого радянського робітника. Знову випав із гри Вербіч, Бесєдін сидів на голодному пайку, Караваєв працював переважно на захист (не надто вдало, враховуючи пенальті), а найкращий у матчах із двома львівськими командами Буяльський був зосереджений виключно на руйнуванні. “Брюґґе”, не найсильніший клуб світу, подолав спроби киян встановити контроль над м’ячем всього лиш невеликим збільшенням темпу. Цього вистачило, щоб “динамівці” відразу ж перестали бути колективом.

Після перерви Хацкевич зробив відразу дві заміни: Циганков вийшов замість Караваєва, а дебютант Жерсон – замість Бесєдіна. “Новачки” відразу втрапили в халепу, бо “Брюґґе” почав другий тайм із очевидним наміром забити ще один гол. Господарі починали пресингувати киян вже ледве не в штрафному майданчику, змушуючи помилятися в простих ситуаціях. На щастя, для гостей, до ударів по воротах Бойка справа не дійшла.
До 60-й хвилині “динамівці” нарешті прийшли в себе, точніше, це “Брюґґе” трохи зменшив темп. У гостей відбулись кілька перспективних атак, але стало зрозуміло, що за швидкістю роботи з м’ячем, а головне, за швидкістю думки кияни явно поступаються супернику. Особливо це було видно з моменту зі Гармашем і Вербічем, які на лінії штрафного майданчика дуже довго думали, що робити, зрештою так нічого і не придумали. Через хвилину Жерсон почав бездумно крутитися з м’ячем практично на тій самій позиції, і його удар був заблокований. Хацкевич не стерпів такого знущання, тож замінив Вербіча на Де Пену. Карлоса, здається, потрібно було випускати з перших хвилин, аж надто розгубленим виглядає Вербіч у останніх матчах...
Отже, уся лінія атаки гостей була свіжою. І відразу після цього “Динамо” створило другий свій стовідсотковий гольовий момент (після шансу Бесєдіна). М’яч стрибав у штрафному майданчику бельгійців, і зрештою пристрибав до Жерсона, який намагався відправити його у ворота. Під удар підставився захисник – круглий продовжував летіти в рамку, але на самій стрічці захисник “Брюґґе” таки вибив його в поле.
Заміни позитивно вплинули на гру киян. Атаки гостей стали щораз частішим явищем, але господарі з ними впорались. Проте до 73-ї хвилини “Динамо”, можна сказати, відчувало себе господарем на полі “Ян Брейделя”, і якби не деяка поспішність в завершальній стадії атак, може, щось із атак підопічних Хацкевича і вийшло б.
Час спливав, а “динамівці”, граючи переважно на чужій половині поля, нічого не могли придумати біля воріт Міньоле. Зате ледь не придумали біля своїх – Буяльський чогось кинув головою м’яч назад, його перехопив Шрійверс і пробив поруч зі штангою. Це був один із вкрай рідкісних наприкінці матчу випадів господарів, які хвилини з 75-ї почали відверто “вбивати” гру і тягнути час. На 89-й хвилині вони могли поплатитися: Де Пена перехопив невдалу передачу господарів і помчав до воріт. Дійшовши до лінії штрафної, він не став віддавати нікому з партнерів, а пробив сам. Вийшло вище воріт. Іспанський арбітр, який провів матч дуже непогано, додав всього одну хвилину. Не дивно, що нічого за цей час не відбулося.
Отже, у Хацкевича є тиждень для роботи над помилками. Але з таким підходом зробити це буде дуже важко. Позаду щось поміняти просто не вийде, бо гідної зміни банально немає, всі кращі й так на полі. А попереду сили можна перегрупувати, наприклад, випустити Жерсона і Де Пену з перших хвилин, вони непогано проявили себе. Але залишається питання: що робити з помилками в обороні? А вони будуть. І після першого матчу залишилося мало надій на прохід “Динамо” до наступного раунду кваліфікації Ліги чемпіонів.