Повною невдачею українських клубів завершився останній тур групових турнірів Ліги чемпіонів та Ліги Європи. Донецький “Шахтар” не зміг здолати французький “Ліон”, тож покинув головний турнір. А столичне “Динамо” та полтавська “Ворскла” зазнали поразок в матчах, які вже не мали жодного турнірного значення. Отже, навесні Україну представлятиме лише два клуби, обидва гратимуть в Лізі Європи. А враховуючи нинішній рівень гри цих команд, сподіватися на боротьбу за трофей вкрай важко.

Заключний матч групового раунду “Шахтар” проводив в Києві на НСК “Олімпійський”. Нагадаю, що в Харкові введено воєнний стан, у зв'язку з чим УЄФА вирішила перенести гру до столиці України. На щастя, вболівальники в Києві прийшли подивитися на футбол, і стадіон був заповнений, нехай і не повністю.

Початок матчу затримали на кілька хвилин через димові шашки, які кинули з трибун на бігові доріжки. Головний рефері Бьорн Куйперс почекав, поки дим розсмокчеться і свиснув, показавши, що можна починати. Поле, навіть у таку погоду (в Києві весь день падав сніг), виглядало пристойно. Незважаючи на атакуючий склад, “Ліон” з перших хвилин все ж діяв на контратаках. “Шахтар” намагався пресингувати французів вже на їхній половині поля. “Гірники” не давали й близько підходити до своїх воріт, тому “Ліон” бив здалеку, в таку погоду це було правильним рішенням. “Шахтар” за звичкою намагався розіграти м'яч до вірного, хоча в їхньому складі є футболісти, які вміють сильно і точно бити з далеких позицій.

Контроль м'яча нічого не давав “Шахтарю”, а ось французи спокійно проводили контратаки, і під час однієї з них Ауар вивів віч-на-віч з П'ятовим Траоре, але голкіпер зіграв ідеально та врятував свою команду. Варто було французам повірити в свої сили і піти в атаку, як “гірники” організували свій небезпечний момент, проте Коваленко не зміг прийняти м'яч. Втім, донеччани продовжили атакувати. Ісмаїлі отримав пас від Тайсона, в своєму стилі обіграв захисників та віддав акуратну передачу прямо в ноги Мораесу. Жуніору потрібно було з 10 метрів просто потрапити в кут, що він і зробив – 1:0.

“Шахтар” після забитого гола вирішив перевести дух і став грати від оборони. Моменти для контратак були, але не завжди вдавалось вдало вийти з захисту. А “Ліон” намагався бити з будь-яких позицій. Команди грали практично без центру поля, і матч виглядав на одному диханні. В кінці тайму “Ліон” двічі створив небезпечні моменти, але спочатку Менді пробив в сантиметрах від штанги, а потім П'ятов врятував після удару Фекіра.

Другий тайм розпочався з моменту, який створив “Шахтар”. Під час однієї з атак, “гірники”, здавалось, втратили м'яч, але дивно зіграв Денаєр, який дуже слабо віддав пас, в підсумку зробив передачу на Мораеса. Жуніор пробив по воротах, а Денаєр в падінні виставив руку і відбив м'яч. Рука не була притиснутою, проте Куйперс не наважився ставити пенальті, хоча підстави для цього у нього були.

“Ліон” відразу ж відповів своєю атакою, навіть забив гол, але Набіл Фекір під час передачі перебував у офсайді, як і ще 4 гравці французького клубу. Логічно, що рефері одразу ж показав, що гол не буде зарахований.

Поступово стало зрозуміло, що “гірники” вирішили втримати мінімальний рахунок. Навіть маючи можливість швидко перейти від оборони до атаки, донеччани не йшли вперед великими силами. Фактично, атакували тільки Тайсон, Коваленко і Мораес, а допомагав їм Ісмаїлі. І те, що це хибна тактика, стало зрозуміло вже в середині тайму. В черговий раз провалилася оборона, а з нею і опорна зона. Депа отримав м'яч, підняв голову, оцінив ситуацію та віддав пас на Фекіра, який пробив точно в кут і забив гол. На цей раз П’ятов не зміг врятувати – 1:1.

По такій грі було незрозуміло, за рахунок чого “Шахтар” зможе забити другий гол. Навіть контратаки “гірників” не були небезпечними. “Ліон” же не грав на нічию і рухався вперед, щоб забити другий гол і не ризикувати. Показова статистика: за 35 хвилин другого тайму “Шахтар” завдав лише один удар у бік воріт і жодного у ворота. Як можна забити гол, якщо навіть не бити по воротах?

У підсумку матч завершився з нічийним рахунком. Український клуб займає третє місце в групі, після “Манчестер Сіті” і “Ліона”, які вийшли в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Дива не сталося. Попереду Ліга Європи. Невідомо, що буде робити “Шахтар” під час зимової перерви, але без посилення складно розраховувати на якісь досягнення не тільки в Лізі чемпіонів, але й в Лізі Європи. Там буде не так вже просто проявити себе з такою грою в обороні.

Столичне “Динамо” видало черговий провальний матч. Цього разу вдома проти чеського клубу “Яблонець”. Добре, що кияни ще в попередньому турі забронювали собі першу сходинку в турнірній таблиці, однак це аж ніяк не виправдовує столичний клуб. Кияни провалили перший тайм – виглядали мляво та інертно, зате змінилися після перерви, що все одно не врятувало підопічних Хацкевича. І “біло-сині” йдуть у відпустку в поганому настрої, з прикрою поразкою після неоднозначного матчу, втім, весь цей рік був для столичної команди більш ніж неоднозначним.

Перші хвилини зустрічі дали надію. Кияни взяли м'яч під свій контроль і постаралися провести результативну атаку (вийшло кілька хороших комбінацій). Однак гості охолодили наступальний настрій господарів, їхній дебютний випад дивом не обернувся голом – Храмоста пробив і влучив у Сидорчука. Проте наступна атака принесла успіх.

Два корнера поспіль розіграв “Яблонець”, вийшло розхитати оборону “біло-синіх”, захисники заплуталися у власному штрафному майданчику, не бачили самі себе, тому дозволили пробити по воротах Долежалю. Особливо “чудово” в цьому моменті зіграв Кадар, який із завидною холоднокровністю спостерігав, як м'яч залітає в сітку воріт його команди.

Майже відразу після першого гола гості могли забивати знову. Помилились захисники “Динамо”, Бущан пішов на перехоплення Долежалю, зачепив його і форвард впав. Арбітр нерішуче зупинив гру і, здавалося, призначить пенальті. Обійшлося. Жовта картка за симуляцію, хоча повтор показав, що український голкіпер порушував правила. На жаль, цей епізод нічому не навчив киян.

“Яблонець” в першому таймі справив дуже хороше враження, сміливо атакував і часто перевершував господарів поля. Були ще удари чехів, які дивом парирував Бущан, або гостям трохи не вистачало влучності. Динамівці виглядали сонними, часто помилялись при передачах, і велика частина атак команди Хацкевича була абсолютно беззубою. Лише після перерви господарі згадали, що програвати дебютанту групового раунду Ліги Європи якось незручно.

Зобов'язаний був забивати Кендзьора на 58-й хвилині – трохи вище полетів м'яч. Потім Бєсєдін потрапив в штангу з близької відстані, добре в гру увійшов Цітаішвілі, який накрутив швидкості. Третій небезпечний момент знову був за участю українця з грузинським корінням. Удар Дуелунда заблокували, ще й травму отримав хавбек, тож його довелося замінити.

“Динамо” не зупинялось, йшло вперед, навіть кілька змістовних штурмів вийшло у команди Хацкевича. Вийшов із тіні Вербич – два удари зміг нанести словенець, потім Бурда пробивав головою після кутового – неточно. М'яч “відмовлявся” залітати в сітку, і це при тому, що “Яблонець” забув про контратаки.

Завдяки неймовірному везінню та майстерності голкіпера гостей, рахунок залишився незмінним. Стара хвороба неухильно переслідує киян, коли команда не може забити з п'яти метрів і не реалізує вихід один в один з голкіпером, міркувати про прийнятний результат зустрічі не доводиться.

А полтавська “Ворскла” зазнала ще однієї нищівної поразки. Доля гостьового матчу проти лісабонського “Спортингу” була вирішена ще в першій половині зустрічі. Від “Ворскли” очікувати щось неймовірне було важко. Наставник полтавчан в останньому матчі року вирішив подивитися на найближчий резерв. І досить прогнозовано полтавчани почали гру від своїх воріт, а головним завданням було не пропустити. Лісабонці, які теж грали резервним складом, лише кілька разів дозволяли гостям перейти центр поля. У грі “Ворскли” було дуже багато сумбуру, як в обороні, так і в атаці. Уникнути поразки в такій ситуації було майже неможливо.

Тож не дивно, що господарі, швидко пристосувавшись до суперника, почали масовану облогу воріт українського клубу. І якщо своїм першим моментом “Спортинг” не скористався (Луїш не реалізував вихід віч-на-віч), то потім голи посипалися. Гості так і не знайшли для себе відповіді, як боротися з комбінаційною грою суперника. Оборона полтавчан стабільно не встигала перекривати всі зони, тому три-чотири передачі від лісабонців розкривали чужий захист.

На 17-й хвилині – масована атака “Спортинга”, по ходу якої гравці “Ворскли” не встигали нікого накрити: м'яч після відскоку від Артура переправив за лінію воріт Монтеро. На 35-й хвилині – Фернандеш зробив з флангу передачу в центр штрафного майданчика, де без нагляду залишився Мігел Луїш, який подвоїв рахунок. А під кінець тайму Даллку вирішив замкнути ближню штангу після прострілу справа, вразивши власні ворота – 3:0.

Сюжет гри після перерви ніс в собі другорядний характер. Кожен результативний удар у другій 45-хвилинці можна було зараховувати до “голів престижу”, бо не був важливим для обох клубів. Розуміли це і футболісти, більше реалізовуючи окремі тренерські ідеї. Окремо варто сказати про гравця “Ворскли” Артура, який дуже рідкісними відрізками дійсно показує, що потенціал у нього є. Однак решту часу стабільно нагадує, що він, насамперед, бразилець. При першому голі він асистував супернику, при другому – просто пішов у зворотний бік від атаки, при третьому в буквальному сенсі завис в одній позі. За ці півроку гравець зробив солідну заявку на звання найбездарнішого трансферу в історії полтавського клубу.

А якщо вірити Transfer­markt, цього літа у полтавчан закінчуються контракти як мінімум з одинадцятьма гравцями, більшість з яких грають зараз ключову роль, а з таким резервом справи в клубу будуть вкрай поганими.