Після розчарування від невдалих виступів нашої команди на Олімпіаді-2018, прогнози для українців на цей сезон були вкрай песимістичні. Однак вже перші перегони довели безпідставність такого ставлення до команди.

Перший етап, який стартував в словенській Поклюці, традиційно розтягнутий на півтора тижні. Відкривали його ще в минулі вихідні дві змішані естафети, в яких українські спортсмени рідко демонструють високі результати. Класична змішана естафета підтвердила цей факт.

Особливо слабко виступила жіноча частина команди – Віта Семеренко та Олена Підгрушна – привела команду до екватора на дев’ятій позиції з відставанням 1:45 від лідерів. З влучністю у дівчат було все гаразд (Віта використала два додаткових патрони, а Олена відстріляла чисто), а ось швидкість була дуже слабка.

У чоловіків Сергій Семенов теж мав 100% результат на вогневих рубежах, в якийсь момент підняв нашу команду на сьому позицію з непоганою перспективою потрапити в квіткову церемонію. Однак три додаткових патрони, використаних Артемом Примою, звели нанівець усі зусилля його партнера по команді. У підсумку українська четвірка фінішувала лише дев’ятою.

А ось в одиночному міксті, коли тренерський штаб заявив молодих Анастасію Меркушину та Артема Тищенка, у багатьох це викликало подив. Мовляв, невже наші наставники вирішили свідомо пожертвувати цією гонкою? Однак, як виявилось у дійсності, Юрай Санітра та Андрій Прокунін цілком вгадали зі складом, і підсумковий результат вийшов дещо сенсаційним.

Взагалі, багато команд відрядили своїх “перших номерів” на головну змішану естафету, тому надії на успішний виступ Меркушиної і Тищенка були обґрунтованими. Хоча, звичайно ж, конкуренцію їм в будь-якому випадку потрібно було витримати серйозну.

У підсумку швидка і точна стрільба у виконанні Меркушиної стала запорукою вдалого виступу дуету. Та й взагалі в діях спортсменки відчувалася завидна впевненість у власних силах, чого, до речі, не спостерігалось у багатьох інших учасників старту. І не дивно, що саме українка після першого етапу стала лідером перегонів.

Під стать їй працював і Тищенко. Дещо повільніше, але надійно на вогневих рубежах, і вельми непоганий хід затвердили на думці, що українському дуету реально отримати медаль. Тим паче, швидкісними якостями основні конкуренти відверто не виділялись. Тож коли Меркушина завершила свій другий відрізок не менш ідеальною стрільбою і старанною роботою ногами, потенційні медалі стали ближчими.

Артем Тищенко та Анастасія Меркушина

Все залежало від Тищенка. Той помітно додав у швидкості (як потім з’ясувалося, вчасно зреагували українські сервісмени, які дещо підкоригували змазку лиж). І після нуля на “лежанні” йшов в трійці лідерів разом з норвежцем Біркеланном і австрійцем Едером. Кульмінаційна “стійка” не викликала труднощів у норвежця з австрійцем, тоді як Артем припустився прикрого промаху на останньому пострілі. Довелося екстрено досилати додатковий патрон. На щастя, переслідувачі теж припустилися помилок, і Тищенко спокійно добіг до фінішу, замикаючи трійку лідерів.

Так, скарбничка української команди поповнилась першою в сезоні нагородою Кубка світу. Цікаво, що початок українським медалям був покладений трішечки раніше. Перший подіум сезону для української команди принесла Надія Бєлкіна у другій з спринтерських гонок першого етапу Кубка IBU, який проходив в шведському Ідре. Наша спортсменка ідеально впоралася зі стрільбою, ставши однією з чотирьох стовідсоткових снайперів спринту. І хоча за чистим ходом на початку сезону їй поки складно змагатися з лідерами, завдяки характеру Надя втримала місце на п’єдесталі пошани.

Після такого вдалого початку, продовження довелося чекати не довго. У четвер відбулась індивідуальна гонка у чоловіків та жінок.

Чоловічі змагання мали відбутись ще в середу, однак через туман були відкладені на наступний день. Відмінну гонку провів володар Малого кришталевого глобуса в цій дисципліні Сергій Семенов. Лише на першому колі дистанції Сергій може заявляти собі претензії – за словами самого спортсмена, можливо позначилися недоліки в розминці перед гонкою. Але що стосується вогневих рубежів, то тут наш біатлоніст був бездоганним. Двадцять мішеней слухняно закрилися після пострілів українця, і підсумковий результат Семенова дозволив йому вже в першій особистій гонці сезону взяти участь у квітковій церемонії нагородження на шостій позиції.

Хороший старт вдався і другому лідеру нашої команди – Артему Примі. Дві хвилини штрафу, зароблені на рубежах у стрільбі лежачи, не дозволили боротися за призи, але й місце на порозі двадцятки кращих –  непоганий результат для командного заліку в Кубку націй.

Ще один привід для оптимізму – результат Артема Тищенка. Всього в гонці було сім ідеальних снайперів, і з них двоє – українці: Артем підтримав почин Сергія Семенова, також закривши всі мішені! Швидкості нашому молодому спортсменові поки не вистачає, до того ж бігти йому довелося вже по розбитій трасі. Проте перші кубкові очки сезону – в активі Тищенко за 31-е місце.

Щодо переможців, то Мартен Фуркад вже в першій гонці створив невеликий заділ в боротьбі за восьмий поспіль Великий кришталевий глобус. Тотальної переваги на цей раз не було. Стартувавши в останній групі, Мартен отримав не кращу за якістю трасу, але мав всю інформацію по проходженню дистанції основними конкурентами. У підсумку, поступившись у швидкості, Фуркад зосередився на точності стрільби, точно вразив всі мішені, і першу гонку сезону закінчив перемогою, на чотири секунди випередивши німця Йоханнеса Кюна.

Для 27-річного німецького біатлоніста, до слова, це – перший подіум Кубка світу в кар’єрі. До цього кращим результатом Кюна було п’яте місце в січні цього року, завойоване в мас-старті Антхольца. Третім призером індивідуальної гонки став австрієць Сімон Едер, який також відзначився стовідсотковою стрільбою.

А перша жіноча гонка сезону принесла і першу перемогу для України. Юлія Джима провела чи не найкращу гонку в своїй кар’єрі, і, нарешті, завоювала першу перемогу в особистих гонках.

Якщо в чоловічій індивідуальній гонці виступили всі найсильніші біатлоністи, які будуть змагатися в сезоні, то жіночий стартовий лист виявився ослаблений відсутністю Лаури Далмаєр і Тіріл Екгофф, які пропускають стартовий етап Кубка світу через хворобу.

Після появи стартових листів гонки, багато дискусій тривало навколо розподілу спортсменок за стартовими групами. І, треба сказати, ті тренери, які відправили своїх найсильніших підопічних в пізні номери, мали рацію: ковзання на замерзаючій трасі сповна компенсувало розбитість покриття після проходження дистанції спортсменками.

До числа прозорливих можна віднести і українських наставників – Юлію Джиму, другий номер заліку індивідуальних гонок минулого сезону і Олену Підгрушну, яка добре проявила себе в передсезонних стартах, тренери делегували в останню стартову групу, і в підсумку спортсменки показали кращу швидкість серед усіх українок.

Але якщо капітан команди допустила помилку на першій стрільбі лежачи, заробивши хвилину штрафу, то Юлія Джима всі чотири рубежі провела бездоганно. Виходячи на останнє коло дистанції, Юля, знаючи результати всіх суперниць, випереджала найближчу з конкуренток, Моніку Гойніш, на 15 секунд. І перша половина заключного кола змусила добряче понервувати вболівальників – перевага Джими скоротилася до двох секунд.

Але потім тренери почали самовіддано підганяти українку на дистанції, а сама Юля, зціпивши зуби, повертала ініціативу над польською суперницею. І фініш зафіксував перевагу нашої біатлоністки в 6 секунд.

А підопічна українського тренера Надії Бєлової – Моніка Гойніш – фінішувала другою і також оновила своє найвище досягнення в змаганнях найсильніших біатлоністок. Третє місце – і теж з особистим рекордом – у нової зірки чеського біатлону Маркети Давидової.

Не можна не відзначити рівні результати в двадцятці кращих ще трьох українок. Олена Підгрушна, зібравши волю в кулак після промаху на стартовому рубежі, далі відпрацювала без помилок і фінішувала 15-ю. Відразу слідом за капітаном, і поступившись всього 0,4 секунди, розташувалась Анастасія Меркушина. Для Насті гонка могла скластися краще: три чистих рубежі зі старту і промах на заключній стійці не дозволив зачепитися за нагороду. Нарешті Юлія Журавок стала однією з усього п’яти спортсменок з абсолютною точністю в гонці, склавши компанію в цьому почесному списку Юлії Джимі, і вдруге в кар’єрі потрапила в топ-20 гонки Кубка світу.

Серед наших дівчат лише Віті Семеренко не вдалось набрати в цій гонці залікові пункти: після не дуже успішного виступу в змішаній естафеті, Віта невдало провела і індивідуальну гонку фінішувавши лише 41-ю з двома промахами.