Для двох представників України в Лізі Європи п’ятий тур групового турніру став визначальним. Столичне “Динамо”, здолавши в гостях казахстанську “Астану”, гарантувало собі місце в плей-оф. А ось полтавська “Ворскла”, програвши в Києві лондонському “Арсеналу”, припинила свою боротьбу в турнірі.

Київське “Динамо” продовжує серію жахливих поєдинків. Команда ніяк не може знайти свою гру, і матч проти “Астани” яскраво продемострував це. Господарі просто знищили в дебюті поєдинку “динамівців”, поки ті звикали до штучного покриття. Передачі в кращому випадку в боротьбу тільки додатково впливали на психологічну стійкість “біло-синіх”.

По суті, саме кияни відповідали за видовищність, залишаючи супернику дуже багато вільних зон і допускаючи брак. Не зміг знову обійтися без помилок Бойко, хоч на цей раз вони виявилися не гольовими. А пощастило зберегти нуль пропущених до перерви завдяки діям гравців “Астани”, яких підводила реалізація. “Динамівці” навіть до чужого штрафного майже не підходили, за стартові двадцять хвилин запам’ятавшись лише ударом із середньої дистанції Циганкова на трибуни.

Але єдиний за 45 хвилин на дві команди удар у площину виявився гольовим, і, на диво, забили саме кияни. Розіграш із результативним пасом п’ятою від Циганкова дійсно виявився ефектним, як і гол Вербича. Бентежило тільки, що до цього кияни не створили нічого. Втім, це вже були проблеми “Астани”. Також як і дикий промах Муртазаєва метрів з чотирьох, який залишився один біля лівої штанги і просто не влучив по м’ячу.

Після перерви господарі так само виглядали настирливішими, увімкнувши у свій арсенал дальню артилерію, але цього разу Бойко впорався з погрозами. “Динамівці” відносно впевнено себе почували в руйнуванні, тому особливих зусиль для загострення не робили. Інша справа, що в обороні не завжди вдавалося грати безпомилково, проте тут вже допомагав суперник, який продовжував не влучати у ворота з вихідних позицій: один з найкращих моментів середини тайму був у Муртазаєва, але він знову невдало замкнув крос праворуч. А головний момент 45-хвилинки був у Рукавіни, який потужним пострілом з правого флангу “зарядив” у поперечину.

Київ оформляє вихід в євровесну, але навряд чи вболівальники команди отримали велике задоволення від побаченого, бо бувало страшнувато. Звичайно, можна списати все на синтетичне поле, але враховуючи тенденцію останніх матчів, все на неї не спишеш.

фото: ФК “Ворскла”

А полтавська “Ворскла”, так само без гри, програла лондонському “Арсеналу”. Англійський клуб грав молодіжним напіврезервним складом, водночас домінував і робив на полі все, що заманеться. Критикувати “Ворсклу” за безвольну поразку не доводиться, бо полтавчани зробили, що могли, хоча, можливо, могли більше. Невдача ця тренерська, бо не вдалося Василю Сачку налаштувати своїх підопічних на необхідний лад після рішення УЄФА перенести гру з Полтави в Київ, проявити характер, але знову ж таки шансів у бронзового призера УПЛ було небагато.

Початковий настрій полтавчан тішив. Десять дебютних хвилин господарі сміливо атакували, йшли вперед і створили два відносно небезпечні моменти – Коломоєць і Чеснаков із зручних позицій не змогли влучити у ціль. Навіть здалося, що “Арсенал” запанікував або розгубився, втім, все швидко стало на свої місця.

Наступальна комбінація гостей (перша в грі) завершилася голом. Нкетіа наче танк проривався по центру, обійшов двох захисників, пробити у нього не було можливості, Шуст кинувся в ноги, а переслідував нападника Артур. Все б обійшлося, але Артур поспіхом вибив м’яч, той опинився у Сміт-Роу, який пробив в один дотик. Ворота були незахищені, захисники даремно метушилися, і ніхто не міг стати на шляху м’яча.

За рахунку 0:1 гра стала більш спокійною, команди обмінювалися атаками, водночас не ризикували і йшли вперед з обережністю, залишаючи позаду достатні сили для відбиття можливої контратаки. Справжніх небезпечних моментів майже не було, якщо не брати до уваги навіс Пердути, коли Коломоєць ледве не дістав м’яч, а Мейтленд-Найлз на швидкості увірвався в штрафний майданчик Шуста, але пробити так і не зміг, далеко відпустивши м’яч.

А потім арбітр призначив пенальті у бік воріт “Ворскли”. Ремсі впав після силового зіткнення з пер дутою. На перший погляд – звичайна боротьба, суддя ж був іншої думки і вказав на точку. З одинадцяти метрів пробивав сам потерпілий, на хибному замаху Ремсі “прибрав” Шуста і відправив м’яч у правий кут.

Другий гол не те щоб зламав “біло-зелених”, але від настрою перших хвилин не залишилося й сліду. На НСК “Олімпійський” знову грала “сіра команда Василя Сачка”, яка вичікувала невідомо чого та боялася переходити центр поля, абсолютно нічого відзначити у “Ворскли” в атаці, а “Арсенал” провів ще одну зухвалу комбінацію і забив третій гол. Від центру поля пройшов Віллок, перед ним був Даллку, який так і не наважився відібрати м’яч, 20-річний “канонір” був цьому радий і завдав удар з-під захисника точно в дальній кут – 0:3.

Щось змінити в другому таймі українському клубу не вдалося, точніше англійці не дозволили. “Арсенал” не робив нічого надприродного, грав свою гру з безліччю передач і гострих несподіваних випадів. Підопічні Емері контролювали все у цій зустрічі, а якби була необхідність додати, то з легкістю це зробили б.

З моментів можна звернути увагу на удар Пердути – Чех без особливих проблем забрав м’яч, намагався пробивати здалеку і Даллку – дуже неточно. Набагато гостріші моменти були у лондонців, на куражі і з натхненням грали гості, не даючи Шусту розслабитися. Навіть був ще один забитий гол в ворота господарів, але арбітр його не зарахував чистий гол. Причина скасування взяття воріт так і залишилися невідомою.

А в останній чверті матч проходив по інерції. Впевнена гра гостей не залишила шансів номінальним господарям. Про зміну місця проведення матчу годі й згадувати – очевидно, що це не стало причиною невдачі “Ворскли”. Просто “Арсенал” був сильнішим, навіть в експериментальному складі, і заслужив цю вікторію.