У київському Палаці спорту відбувся вечір боксу, організований промоутерськими компаніями Sparta Boxing Promotion і K2 Promotions Ukraine.

Головним поєдинком вечора був бій 30-річного володаря титулу WBO Oriental у легкій вазі Дениса Беринчика (8-0, 5 КО) проти 33-річного колумбійця Хосе Луїсома Прієто (26-4, 17 КО).

Напевно, найголовнішим в цьому протистоянні був не сам бій, а ефектний вихід українця на ринг: уродженець Краснодону під козацький марш виїхав на коні. Денис був одягнений у червоні шаровари, а в руках тримав прапор України. Уболівальникам дуже сподобався такий вихід і вони влаштували боксеру справжні овації.

Безпосередньо в рингу українець був помітно швидшим за суперника, добре переміщався, влучно бив із різних позицій. В результаті Прієто ніяких шансів не мав і капітулював у шостому раунді.

В принципі, такий результат зустрічі був очікуваний, адже Прієто три з половиною роки не бився проти бійців, у яких більше перемог, ніж поразок, а востаннє виходив на ринг близько року тому.

В рамках цього ж вечора інший український боксер напівлегкої ваги Олег Малиновський (23-0, 7 КО) не мав проблем у бою проти колумбійця Воллінгтона Оробіо (19-4, 16 КО).

Малиновський бадьоро почав бій, атакував серіями, прагнучи завершити зустріч нокаутом. Колумбієць ж непогано оборонявся і багато апелював до арбітра.

У підсумку вирішальним фактором у бою стало розсічення лівої брови Оробіо, після якого той перестав нормально бачити. Суддя прийняв рішення зупинити бій після п’ятого раунду.

У поєдинку за вакантний титул інтернаціонального чемпіона за версією WBO в першій середній вазі зійшлися українець Станіслав Скороход (17-1, 14 КО) і росіянин Арам Амірхонян (10-0-1, 3 КО).

Поєдинок склався для Стаса дуже трагічно. Трагічним для Скорохода став п’ятий раунд, коли правий боковий Амірхоняна залишив на лівому оці Стаса невелику гематому, яка у підсумку закрила його ліве око. Арам скористався травмою Скорохода і почав бити саме в травмоване око. Скороход не бачив більшість ударів, боровся до кінця, але після завершення бою на картах двох суддів Стас Скороход програв і титул чемпіона отримав Амірхонян.

Програв свій бій і екс-чемпіон світу Віктор Постол, який у Шотландії бився з місцевим проспектом Джошем Тейлором.

Парадоксально, але напередодні поєдинку 34-річний Віктор Постол був темною конячкою. Всього два роки тому українець справедливо вважався другим за силою боксером дивізіону, поступаючись лише одному з нинішніх лідерів Теренсу Кроуфорду. В цілому, такі розклади підтвердив їхній очний бій, коли американець не зіткнувся із серйозним опором з боку українця і здобув впевнену перемогу, об’єднавши титули. Нічого поганого в тій поразці не було, і здавалося, що Віктору не знадобиться багато часу, щоб нагадати про себе в чемпіонському статусі.

Проте команда Постола не впоралася зі своєю роботою і замість швидкого повернення на ринг Віктор пропав із радарів боксерської громадськості на цілих 14 місяців, яких вистачило, щоб про нього почали забувати як про реальну силу в першій напівсередній вазі.

Повернення з невідомим узбеком Джамшідбеком Наджміддіновим не могло виправити ситуацію за замовчуванням. Більше того, воно її посилило. Те, як Віктор відбоксував, ледь не опинившись у нокауті, фактично поставило хрест на сприйнятті Постола, як топа, а чергова пауза у виступах цей хрест серйозно зміцнила.

Ось і вийшло, що упущений командою Постола момент для хороших кар’єрних кроків призвів до того, що Віктор явно не від хорошого життя був змушений їхати в гості до топ-проспекта на острів, де не варто очікувати гостинного ставлення, про що може розказати чимала кількість українських боксерів.

Однак бій із Джошем Тейлором показав, що Віктор ще здатний виступати на вищому рівні, а провальний поєдинок з узбеком – прикре непорозуміння, причиною якого став чи то тривалий простій, то чи брак мотивації для прохідного бою, чи то сукупність усіх цих факторів.

Чудова робота джебом, постійний рух і контратаки на кожен випад опонента приносили плоди, і можливо, якби Віктор зумів працювати в тому ж руслі ще і в чемпіонських раундах, підсумок був би іншим і можна було б говорити про суддівське свавілля. Як не дивно, але суддівські записки були насичені “традиційною британською гостинністю”, і було зрозуміло – вивезти перемогу за очками Постолу ніхто б не дав.

Однак саме в чемпіонських раундах Постол побував у нокдауні й, по суті, програв поєдинок. За фактом, Віктор зазнав другої поразки в кар’єрі, але це абсолютно нічого не означає. По суті, Віктор Постол довів, що він ще здатний конкурувати на найвищому рівні і в нього є потенціал повернутися на чемпіонську вершину. Постол все ще в грі, але тепер головне не повторювати помилок минулого і максимально грамотно розігрувати свої карти.