Останні кілька днів українська футбольна спільнота гуде, як вулик. Напередодні Конгресу ФФУ медіапростір підірвала новина про глобальну операцію, проведену Нацполіцією, мета якої – боротьба з договірними матчами.

У справі замішані 35 клубів і 328 персон! Виявлені п’ять угруповань, що займалися організацією матчів із фіксованим результатом. Задокументовані понад 50 злочинних епізодів. Під підозрою всі – гравці, тренери, арбітри, чиновники, що мають стосунок до спорту.

Операція з викриття корупціонерів від футболу тривала понад рік. Як випливає з продемонстрованого громадськості відео, оперативники проводили таємну зйомку, прослуховували телефонні розмови і ставили “жучки”. Зокрема, задокументований факт переказу 50 тисяч гривень на картковий рахунок арбітра Федерації футболу України від адміністратора футбольного клубу “Миколаїв” за перемогу над харківським “Геліосом”.

Один із епізодів цікавого кіно від слідчих присвячений тому, як президент футбольного клубу “Суми” передає арбітрові ФФУ 3900 доларів під столиком кафе за перемогу над “Волинню”. Перед цим наводиться фрагмент переговорів: “Якщо “Волинь” дасть більше, ми теж дамо більше. Але я думаю, що більше вони не дадуть. Більше нас ніхто не дає”.

Зі слів заступника керівника Національної поліції Ігоря Купранця, в поле зору правоохоронців опинилися п’ять угруповань змовників. У матеріалах справи фігурують понад 300 осіб. Суми хабарів – від 2000 до 4000 доларів за одну гру. На поєдинках між клубами нижчих ліг підозрювані нібито заробляли від 10 тисяч до 100 тисяч доларів завдяки розгорнутим безпосередньо під час матчу тоталізаторам.

Фігурантам футбольного скандалу вручені підозри, проте майже ніхто з них не затриманий. Єдиний, кого заарештували, арбітр Першої ліги Олександр Солов’ян. Таким чином у поліції вирішили, що справа хоч і гучна, але кидати до в’язниці “спортивних” людей поки що рано.

Найвідоміше ім’я в списку потенційних підозрюваних – 48-річний екс-тренер “Говерли”, “Карпат” і “Металіста” Олександр Севідов. Його можуть притягти до відповідальності, якщо доведуть договірний характер матчу між “Маріуполем” (тоді ще “Іллічівцем”, який тренував Севідов у 2016-ому) і “Гірником-Спорт” у матчі Першої ліги. Щоправда, цікаво, що самого “Маріуполя” в списку клубів, яких підозрюють в організації договірних матчів, чомусь немає. Але саме на гру “Іллічівець” – “Гірник-Спорт” на тоталізаторах в загальній сумі було поставлено більш ніж 275 тисяч доларів – рекорд для України. А незабаром Севідов був звільнений із “Маріуполя” за дивних обставин. І почали ширитися чутки про договорні матчі. Поки сам тренер не коментує ситуацію, хоча й визнає: поліція до нього приходила.

У списках підозрюваних є ще один тренер – нинішній наставник ФК “Миколаїв” Руслан Забранський. На матчі його команди також брали аномальні для нашого футболу ставки – десятки тисяч доларів.

Підозрюються в ставках на матчі зі своєю участю й українські арбітри. Поки що відомі чотири можливі фігуранти договірних матчів: Євген Арановський, його брат Віктор Арановський, Олександр Павлюк і Олександр Сахно, які регулярно працювали на матчах УПЛ. Тут теж не все просто. Як повідомляє офіційний сайт ФФУ, Євген Арановський потрапив у список випадково, а питання в слідства виключно до його брата – Віктора Арановського. І тільки через помилку з адресою працівники правоохоронних органів прийшли до місця проживання Євгена Арановського, тому і з’явилася інформація про його причетність до нинішнього скандалу.

Як би там не було, скандал триватиме довго, усі подробиці будуть відомі нескоро. Наразі можна лише займатися припущеннями. У останні роки в Україні проблема договірних матчів постала дуже гостро через важку економічну ситуацію. Схеми різні. Знаючі люди виходять безпосередньо на футболістів, тренерів і арбітрів. Їм пропонують “злити” матч за гроші.

Наприклад, футболістові потрібно всього лиш недбало зіграти в своєму штрафному, “привезти” пенальті чи грубо зіграти й отримати видалення, щоби команді суперника було легше. Ще простіше воротареві – тут варто просто не “взяти” м’яча, що летить у ворота.

А ось тренерам пропонують не поставити на гру найсильніший склад або зняти з гри футболіста в потрібний час. Тренер, до речі, також цілком може виступити посередником між організатором “договорняку” і футболістами та переконати команду зіграти на потрібний результат. Наприклад, пропустити три-чотири м’ячі і не забити.

Мабуть, найдорожче у цьому ланцюжку цінують роботу арбітра. Адже футбольний суддя навіть у чесних матчах може вирішити результат поєдинку. А якщо він ще й “заряджений” на гру, то цілком може призначити пенальті, якого не було, не побачити чистий гол, зафіксувати положення поза грою там, де його не було… Тут варіантів багато.

Раніше в Україні вже були випадки, коли самі українські клуби намагалися боротися з договірними матчами. Так, у 2015 році луганська “Зоря” відрахувала з команди 11 гравців молодіжного складу за те, що вони грали на букмекерські контори і спеціально програвали матчі.

Ще раніше, 19 квітня 2008 року, відбувся скандальний матч “Металіст” – “Карпати”, який харків’яни виграли з рахунком 4:0. Пізніше виявилося, що гравці львівського клубу спеціально програли. Після тривалих розглядів за участі УЄФА “Карпатам” заборонили реєструвати нових гравців і зняли 9 очок в чемпіонаті України, а “Металіст” залишився без Ліги чемпіонів.

Зараз же команду, яка виявиться причетною до нечесної гри, можуть позбавити ліцензії (вона, по суті, перестане існувати як професійний клуб) або ж понизити в класі – до Другої ліги.

Мінімальне покарання – штраф (до 255 тисяч гривень). А ось тренерам, гравцям і арбітрам загрожує відсторонення від футболу до трьох років, навіть обмеження свободи (колонія-поселення) чи тюремне ув’язнення на такий самий термін.

Отож, уся футбольна спільнота нетерпляче чекає результатів нинішнього розслідування Нацполіції. Однак поки все це виглядає радше як піар-кампанія. Адже очільник МВС Арсен Аваков у своєму пості у Facebook не приховував, що гучна справа приурочена до фіналу Ліги чемпіонів (тобто якби не фінал, чекали б інший привід для затримання?). Це ще один шанс показати усій Європі, що в Україні триває безкомпромісна боротьба з корупцією (Європа взагалі і УЄФА зокрема зараз особливо пильно стежать за тим, що відбувається в нас), а потім відрапортувати про виконану роботу на Конгресі ФФУ і, як кажуть, “плюсик до карми є”.  Показати себе громадськості у потрібний момент, а потім все спустити на гальмах.