Президент ФІФА Джанні Інфантіно поступово наступає на дуже хиткий ґрунт і займається зондуванням делікатної теми. Йдеться про горезвісне збільшення числа збірних-учасниць чемпіонатів світу. Ідею розширення кількості учасників до 48 команд не всі сприйняли із захопленням. Було дуже багато критиків цього кроку як серед звичайних глядачів і нейтральних любителів футболу, так і серед експертів, тренерів, фахівців.

Тут як завжди все впирається у дві крайності. З одного боку, хочеться зробити свято чемпіонату світу по-справжньому планетарним, залучаючи якомога більше людей, а з іншого – не хочеться знижувати планку змагань, робити з елітного турніру, за потрапляння на який змагаються такі збірні, як італійська і голландська, якийсь прохідний двір, знижуючи і статус самого чемпіонату, і напруження боротьби у відборі.

Решта аспектів і суперечок вже зникають з цього наріжного протистояння. Але Інфантіно здалося мало, що пристрасті вляглися після затвердження, що з ЧС-2026 учасників буде 48. Він вирішив, що можна було б розширити склад учасників уже з ЧС-2022. Мовляв, а що тут такого? Прекрасна ідея. Якщо всі домовилися про те, що розширення буде, то чому б не провернути його вже з наступного циклу. Він же поки що не стартував.

Але цією ідеєю Інфантіно ризикує накликати на свою голову гнів футбольної спільноти. Даремно він взагалі став нагадувати про таке неоднозначне явище, як чемпіонат світу в Катарі. До цього турніру ставляться підозріло, через нього розворушили всю ФІФА корупційними розбірками, багатьом досі ідея проведення турніру в Катарі здається неймовірною дикістю.

Негатив від місця проведення, від того шляху, яким катарці придбали це право є. ФІФА довелося відбити негатив і з приводу часу проведення чемпіонату. Окрилені своєю божевільною ідеєю проведення турніру на катарській землі, чиновники не дуже задумувалися про те, як грати в цій країні влітку. Тому довелося шляхом “шантажу, погроз і підкупу” вмовляти футбольні національні ліги на перерву взимку, щоб відбулося безпрецедентне – чемпіонат світу пройшов в листопаді і грудні.

28 днів вдалося вибити. Хоча зрозуміло, що це буде колосальна зміна графіків, календарів, футболістам доведеться отримати додаткове навантаження, неминучі травми, за які клуби тихо ненавидять ФІФА. А іноді і вголос. Переживши дві хвилі невдоволення, Інфантіно вирішив зануритися у ще одну, запропонувавши розширити число учасників вже на ЧС-2022. Тут же запал Джанні остудив глава об’єднання європейських футбольних ліг Ларс-Крістер Ольссон:

“Ми не будемо нічого змінювати. Ліги і без того пішли назустріч ФІФА, проявили гнучкість, давши згоду на чемпіонат світу взимку і затвердивши всі дати. Необхідно подумати про здоров’я футболістів”.

Це досить жорстка позиція. До того ж Ольссон входить до виконкому УЄФА, і навряд чи Європа підтримає ініціативу ФІФА, оскільки значну частину фінансових ресурсів одержує не від турнірів збірних, а від клубних змагань. Сваритися з клубами, особливо з топовими, УЄФА не хоче – ті і так періодично пориваються організувати турнір, який буде альтернативою Лізі чемпіонів.

Це страшний сон УЄФА, так що там намагатимуться не злити зайвий раз цілі ліги. Так що, ідея Інфантіно без підтримки з боку УЄФА, сприйнята також без особливого ентузіазму членами ФІФА, виглядає як непідготовлений ляп, який тільки дратує налаштовані проти нього сили або навіть тих, хто в нейтралітеті.

Заяву Інфантіно можна вважати політичною, в цьому він продовжує лінію Зеппа Блаттера, який багато загравав з не найуспішнішими футбольними країнами, щоб отримувати їхню підтримку. Їх же кількісно більше, ніж розвинених з футбольної точки зору держав, відповідно, їх підтримка буде більш масовою. Але ми пам’ятаємо, чим для Блаттера і його верхівки закінчилося це загравання.

Сенегал і Таїланд не врятували, коли прийшла швейцарська і американська прокуратура. Якщо відкинути недоречну політичну складову заяви Інфантіно, то залишається ще один важливий аспект – фінансовий. Грошові потоки, що гуляють рахунками ФІФА, з кожним роком стають приводом для здивувань і спантеличених кивків. Цифри зростають на очах, але апетит приходить під час їжі.

Більше збірних – це більший інтерес глядачів у всьому світі, велика залученість країн, більше контрактів на телетрансляції. Але ж цей корупційний клубок ще не до кінця розплутано: як розподілялися телеправа – прокуратура Швейцарії ще розбирається. Та й збільшення тривалості турніру – це додаткові можливості для спонсорського, маркетингового просування.

Це привід збільшити і без того солідні суми контрактів зі спонсорами та партнерами на пристойні величини. Словом, посил Інфантіно несе в собі великі політичні та фінансові мотиви. Однак Джанні не варто забувати про долю попередника і його соратників. Вони якраз погоріли на спробах зайнятися розподілом фінансових потоків і наданням політичного впливу.