Маркетингова служба клубу, напевно, дуже скоро явить футбольному світу напрацювання, пов’язані з новим титулом “гірників”. Адже зірочка за десяте чемпіонство має з’явитися на емблемі.

Проте перша реакція на дострокову перемогу в чемпіонаті від гравців і менеджерів клубу одна: десяте чемпіонство – найскладніше та найважче. Постійні перельоти, гра поза Донецьком, зміна “прописки” зі Львова на Харків, зміна головного тренера, поступове підведення під основу молодих українців, погане суддівство проти “Шахтаря” – здається, ці фактори перераховувалися не раз в коментарях із приводу перемоги “гірників”.

Але все ж головною проблемою для команди були не ці фактори (“гірники” вже третій сезон проводили поза Донецьком і в постійних перельотах, а зміна тренера навпаки мотивує). Напевно, найголовнішим було збереження мотивації у ключових виконавців, якими сьогодні є Тайсон, Бернард, Ісмаїлі, Марлос і Даріо Срна. У нинішньому чемпіонаті України виконавцям високого класу часто нічого робити, і на “Зірку” з “Волинню” ці хлопці дивляться в основному через призму майбутніх баталій у Лізі чемпіонів і Лізі Європи.

Програвши “Янг Бонзу” в серпні 2016-го бій за ЛЧ, головною метою команди стало саме чемпіонство в Україні. “Шахтарю” як ніколи раніше потрібні були гарантії участі в груповому раунді Ліги чемпіонів. І раніше зіркові латиноамериканці були орієнтовані в основному на єврокубки, а після обмеження можливості підписання нових талантів, утримати старих могла тільки Ліга чемпіонів (навіть не Ліга Європи).

Після перемоги в чемпіонаті та попадання в груповий етап найпрестижнішого євротурніру, менеджменту клубу набагато легше буде вести переговори, наприклад, з Тайсоном і Бернардом, контракти яких закінчуються відповідно взимку і влітку 2018-го. Або ж навпаки – не продовжувати, а вигідно продати гравців, скориставшись Лігою чемпіонів, як майданчиком для підготовки вигідного продажу.

Навесні єдиним приводом переживати за свій клуб у вболівальників “Шахтаря” була хіба що погана реалізація та валідольні перемоги і нічиї, вирвані в кінцівці матчів. Розгромного рахунку в поєдинках команди Фонсеки не було з жовтня до середини квітня, коли був знищений “Олімпік”. Критика на адресу Шахтаря стосувалася розслабленості команди, яка на одній нозі догравала чемпіонат, або спадів у окремих гравців – наприклад, Віктора Коваленка. Весну 2017-го хавбек збірної України собі в актив занести не зможе.

Зовні перемога “Шахтаря” в чемпіонаті виглядала занадто просто. Фактично тільки два суперники могли скласти “гірникам” конкуренцію – “Динамо” і “Зоря”. Інші команди мали шанс відібрати очки тільки випадково або навесні 2017-го, скориставшись розслабленістю команди Фонсеки. Наприклад, то й самий “Олімпік” і “Чорноморець”.

У вересні минулого року “Динамо” ще зуміло зачепитися за нічию, а ось два ключових матчі кияни програли. Фактично в цьому сезоні все стало ясно ще в грудні, після 4:3 на користь “Шахтаря” на засніженому НСК “Олімпійському”.

“Зоря”, як могла, чіплялася за результат у матчах із “Шахтарем”, але на щось більше, ніж просто хороші ігрові відрізки та чотири мінімальні поразки, команда Вернидуба, знекровлена “орендною колізією”, поки не готова. Особливо показовим був останній чемпіонський матч “Шахтаря” проти “Зорі”. “Гірники” диктували свої умови, добилися результату, а щоб підтвердити його, увімкнули “легкий форсаж”.

“Динамо” ж примудряються втрачати очки там, де Фонсека і його команда навіть не напружувалися. Домашні поразки від “Ворскли” та “Зорі”, нічиї в Одесі, Олександрії та Полтаві – так формувалося 12-очкове відставання киян від “гірників” на початок грудня. Апофеозом, звісно, стала поразка від “Зірки”, яка, втім, вже нічого не вирішувала з турнірної точки зору. “Динамо” само створило собі проблеми і привело “гірників” до десятого в їх історії чемпіонства. Захмарний настрій “Шахтаря” в матчах з середняками і аутсайдерами дозволив їм приходити до матчів проти киян фаворитом – і за набраними очками, і в психологічному плані.

Паолу Фонсека виграв цей титул, причому для португальця це перший трофей у кар’єрі. Але що з кадрів, що по тактиці гри “Шахтар” все ще більше нагадує команду його попередника – Мірчі Луческу. У Фонсеки було два шанси істотно змінити команду, але ні на початку сезону, ні після вильоту з Ліги Європи від “Сельти” Паулу поки не ризикнув піти своїм шляхом. У найближчі тижні він також навряд чи буде експериментувати, готуючись до фіналу Кубка України проти Динамо. Але вже влітку Фонсека повинен показати, з ким він буде входити в новий сезон, з якими новими ідеями, і хто може замінити сьогоднішніх лідерів “Шахтаря”.

Свою літню трансферну кампанію “Шахтар” почав завчасно, домовившись про перехід в команду захисника Чорноморця Давида Хочолави. Відразу після цього продовжив контракт із клубом Ярослав Ракицький, поклавши край чуткам про свій можливий відхід, тому влітку на позиції центрального захисника може виникнути явний перебір. З великою часткою ймовірності Паулу доведеться вибирати зайвого з пари Кучер – Кривцов. На користь першого говорить його досвід, нехай восени йому і стукне 35 років, проте контракт Олександра закінчується в кінці сезону, а ось Сергій свою угоду з “Шахтарем” недавно продовжив на тривалий термін. І поки очевидно, до якого вибору схилятиметься головний тренер “гірників”.

Найактуальніші питання влітку можуть виникнути в атакуючій лінії “Шахтаря”, і саме за цю лінію напевно найбільше переживатиме Паулу Фонсека, а з ним і вболівальники. Наприклад, контракт Тайсона закінчується вже взимку, тому через два місяці він може починати попередні переговори з іншими клубами, якщо їх ще не веде, а чемпіон України ризикує втратити провідного гравця без фінансової компенсації. Чи піде на цей крок “Шахтар” заради Ліги чемпіонів? Мабуть, ні, і схожа ситуація з Луїсом Адріано – тому підтвердження, а повернення з оренди Алана Патріка часто пов’язують із майбутнім відходом Тайсона. Швидше за все, влітку він дійсно покине “Шахтар” і поповнить скарбничку клубу як мінімум на 10 мільйонів євро, благо охочих отримати такого футболіста має бути більш ніж достатньо.

Підходять до критичної точки і ще два легіонери – Бернард і Факундо Феррейра. Їх контракти закінчуються через рік, і навряд чи “Шахтар” буде шукати можливість для їх продажу влітку, хоча продовжити з ними угоди буде непросто. Особливо з бразильцем, який кілька років заявляв про своє бажання змінити клуб, і лише в останні рік-півтора став повноцінним гравцем основи. Втім, не можна виключати, що нерви керівництва “гірників” не витримають і влітку, якщо за цими футболістам надійдуть солідні пропозиції. Хоча в “Шахтарі” прекрасно усвідомлюють, що знайти їм заміну перед стартом Ліги чемпіонів і в ситуації, що склалася нині буде вкрай важко.

Контракт Марлоса поки не дає приводу серйозно турбуватися, проте в плані мотивації бразильця важко підживлювати новими емоціями. Власне, крім Ліги чемпіонів і підживлювати нічим, адже це єдина можливість показати себе в Європі і, може, навіть отримати виклик у збірну Бразилії. Знову ж таки, його подальша доля залежить від пропозицій, а їх вистачало ще  минулого року, та й сам футболіст не приховує, що не проти змінити прописку.

Звичайно, “гірники” можуть розраховувати на велику кількість футболістів, які грають в оренді. Тільки у вищих дивізіонах виступає 12 гравців, що належать “Шахтарю”, і орендні угоди більшості з них закінчуються влітку, тому по ним доведеться приймати рішення. Правда, шанс проявити себе в першій команді можуть отримати на зборах хіба що Едуард Соболь, Микола Матвієнко, а в разі відходу когось із атакуючої групи – Іван Петряк, Філіп Будковський і Олександр Караваєв, але з великою часткою ймовірності ніхто з них не виявиться в заявці на сезон. На щастя, варіантів продовження кар’єри у цих футболістів має бути більш ніж достатньо, і для збірної України це дуже добре, хоча в даній ситуації “Шахтарю” пора визначитися, з ким уже можна розлучитися на постійній основі, а кого ще слід притримати на контракті.

Не менш очікувана, ніж ситуація з Тайсоном, і подальша доля Василя Кобіна, про існування якого в “Шахтарі” нагадують хіба що фотографії з тренувань. Можна тільки здогадуватися, чим керувалися в “Шахтарі”, коли взимку вирішили продовжити контракт із футболістом до кінця чемпіонату, адже нинішній сезон Кобін ризикує завершити, так ні разу й не вийшовши на поле в офіційному матчі. Можливо, Василь став свого роду клубним талісманом або душею роздягальні, інакше його перебування в донецькій команді зараз і не поясниш.

Трансферна політика “Шахтаря” в останні два роки стала дуже продуманою і стриманою, і все це завдяки кадровому запасу, який мав клуб, тому “гірники” займалися лише точковою селекцією, знімаючи вершки з внутрішнього чемпіонату. Наприклад, ще восени в “Шахтар” сватали Густаво Бланко-Лещука, Давида Хочолаву і Рафаеля Форстера, і двоє з них вже стали гравцями донецького клубу.

Майбутня робота “Шахтаря” на зміцнення складу буде прямо залежати від того, чи залишить хтось команду. У своєму нинішньому стані, з урахуванням повернення в лад Фреда, чемпіон України не потребує посилення, тому і прогнозувати якісь придбання поки важко. Проте нинішній склад сильний лише в умовах національної першості, для єврокубків його сила відверто слабка.