За фактом, після 18-го туру командам залишилося зіграти вісім турів. Якщо ж врахувати відсутність запорізького “Металурга” – то лише по сім матчів. Тож уже нині для деяких команд кожна зустріч стає вирішальною. І не дивно, що дехто з лідерів не витримує такого напруження. Як ще пояснити їх гру у звітному 18-ому турі? Так, у центральному матчі “Дніпро” сенсаційно декласувало донецький “Шахтар”, а столичне “Динамо”, хоч і перемогло львівські “Карпати”, зробило це з великою втратою сил. 

Саме матч “Карпати” – “Динамо” відкривав тур. Повернення “Карпат” на “Арену Львів” викликало зацікавлення в місті. Незважаючи на будній день, зовсім не футбольну погоду і те, що чимало емоцій було витрачено на матч “Шахтар” – “Андерлехт”, який відбувся лише за день до битви львів’ян і киян, уболівальники наполовину заповнили трибуни стадіону. В нинішніх важких умовах це достойний показник для національної першості. Гості дуже активно почали гру і вже в її дебюті втратили кілька хороших можливостей відкрити рахунок. Так, Ярмоленко з кута воротарського пробив неточно, Буяльський не реалізував вихід один на один, не зумівши переграти воротаря, а удар у виконанні Гармаша з лінії штрафного прийняла на себе штанга. “Карпати” відповіли двома напівмоментами. Спочатку після подачі кутового Андрій Гітченко виграв верхову боротьбу у штрафному майданчику, але не зумів належним чином пробити по воротах Олександра Шовковського. Згодом шанс був у Павла Ксьонза, але його удар заблокували.

Загалом гра Шовковського в першому таймі була не з найкращих. Голкіпер проводив 412-ий матч в УПЛ, що є повторенням рекорду Олега Шелаєва за кількістю зіграних матчів. Можливо, це якось негативно вплинуло на дії кіпера, адже згодом він не впорався з простим ударом Амбросія Чачуа, що призвело до взяття воріт “Динамо”. 

Пропустивши, кияни миттєво пішли в атаку і створили два дуже хороші моменти. Спочатку простріл Ярмоленка в падінні перервав Роман Мисак, а потім голкіпер упорався з ударом впритул від Віталія Буяльського. Далі було добивання Дениса Гармаша – тут на допомогу “Карпатам” прийшла штанга.

Ближче до кінця тайму гра вирівнялась, і львів’яни далі створювали загрозу біля воріт суперника. На останній хвилині тайму Кадимян заробив небезпечний штрафний поруч із кутовим прапорцем. Однак навіть з такої позиції Артур Карноза завдав прямого удару, з яким не без проблем впорався воротар.

Другу половину активніше розпочало “Динамо”. Видається, в перерві тренер киян Сергій Ребров зробив “розбір польотів”, і вже на 55-ій хвилині кияни зрівняли рахунок. Атака лівим флангом за участі Буяльського та Гармаша завершилася передачею у штрафний майданчик на Теодорчика. Поляк в оточенні захисників проштовхнув м’яч у ворота. Минуло ще кілька хвилин, і кияни вийшли вперед. Цього разу затяжна атака правим флангом завершилася потужним ударом Ярмоленка. М’яч після удару Андрія опинився в куті воріт Мисака.

Після пропущених голів “леви” почали діяти агресивніше. Тренерський штаб вирішив освіжити гру і почергово кинув у бій Габріеля, Кравця і Кожанова. До ударів по воротах Шовковського справа не дійшла, хоч “карпатівці” володіли ініціативою протягом більшої половини тайму. Матч завершився з рахунком 1:2 на користь гостей. 

Щодо інших матчів, то “Олександрія” чомусь вважалася в букмекерів фаворитом матчу з “Олімпіком”. Але початок гри продемонстрував помилковість цього. Донецька команда ще до 15-ої хвилини створила щонайменше три небезпечні моменти біля чужих воріт і цілком могла вийти вперед. Але реалізувати хоча б одну з можливостей для взяття воріт гостям не вдалося, а в середині першого тайму “Олімпік” залишився в меншості після того, як Петров зробив фол останньої надії. Що цікаво, навіть вдесятьох донеччани виглядали небезпечніше за свого суперника. У підсумку – нульова нічия, якою більше може залишитися задоволеною команда, що дві третини гри провела в більшості.

Також у меншості догравав матч проти “Зорі” одеський “Чорноморець”. Точніше, він провів усю гру в меншості, оскільки вже на п’ятій хвилині Азацький у підкаті збив з ніг у своєму штрафному майданчику Будковського та був вилучений з поля. Інтрига, щоправда, збереглася, оскільки сам потерпілий призначений одинадцятиметровий удар не використав, пробивши у штангу. Всю першу половину гри луганці провели в атаках, але забиті м’ячі були відкладені на другий тайм. Рахунок на 53-ій хвилині відкрив Караваєв, який відкрився під діагональ з центру поля і зовнішньою стороною стопи пробив у дальній нижній кут. Подвоїли перевагу луганці прямим ударом з кутового – так званий сухий лист в активі Тотовицького. На 72-ій хвилині розгромним рахунок зробив Будковський, причому не обійшлося без помилки Безрука. А крапку в матчі поставив на 83-ій хвилині Любенович, який майстерно пробив у “дев’ятку” зі штрафного. 4:0 – “Зоря” все впевненіше почувається у трійці лідерів.

Перемогу в Луцьку здобула “Волинь”, яка рішенням ФІФА вже втратила 18 очок у турнірній таблиці. Лучани приймали дніпродзержинську “Сталь”. У першому таймі гості виглядали краще і були до забитих м’ячів ближче, ніж суперники. Якби рахунок за підсумками перших 45 хвилин був 0:2, то це було б цілком логічним наслідком того, що відбувалося на полі. Але в завершальній стадії атак “Сталі” відчайдушно не вистачало влучності. Після перерви гра змінилася мало. Гостьова команда частіше володіла м’ячем, більше атакувала і була гострішою, але... забили господарі: на 54-ій хвилині Хомченко виконував подачу з лівого флангу, проте м’яч вдало для “Волині” звалився з ноги і відправився точно “за комір” голкіперу. Цей гол став єдиним у матчі.

Несподіваним можна вважати результат матчу в Ужгороді, де кардинально оновлена “Говерла” з мінімальною перевагою в рахунку виграла у харківського “Металіста”. Враховуючи всі проблеми господарів поля, фаворитом матчу вважався харківський колектив, який у першій половині сезону зіграв слабше, ніж того хотів, і після відновлення чемпіонату начебто твердо налаштований це виправити. Але в Ужгороді у “Металіста” не вдалося майже нічого. Гості діяли пасивно, атакували мало і, крім звичних дальніх ударів у виконанні Полянського, нічого суперникові запропонувати не могли. А ось “Говерла” навпаки: на 34-ій хвилині Гончар з-під трьох захисників “Металіста” відправив м’яч у ворота після того, як Ільющенков зробив сейв. Переломити хід матчу гості не змогли, а на 52-ій хвилині отримали у свої ворота одинадцятиметровий удар, який, щоправда, Сергійчук не реалізував. 1:0 – мінімальна перемога “Говерли”.

А в центральному матчі, який завершував тур, “Дніпро” ударно провів стартові хвилини з “Шахтарем”. Забитий дніпропетровською командою м’яч став логічним наслідком цього тиску: на 10-ій хвилині Зозуля зачепився за м’яч, віддав передачу на Руїса, той вдало зіграв з Матеусом і точним ударом вивів “Дніпро” вперед. Поступово “Шахтар” прийшов до тями і відсунув гру ближче до чужих воріт. Відігратися “гірникам” допоміг розіграш стандартного положення в середині першого тайму: Срна виконав подачу, а Малишев виграв позиційну боротьбу й ударом головою відновив на табло нічийний рахунок. Щоправда, господарі до перерви знову вийшли вперед: Зозуля асистував Шахову, і той продемонстрував Феррейрі, який кількома хвилинами раніше не реалізував вихід віч-на-віч, як потрібно забивати. А на 50-ій хвилині гри шанси “Шахтаря” на порятунок стали зовсім примарними: Матеус прострілив з флангу, а Зозуля зіграв на випередження і зробив рахунок 3:1. У час, що залишився до фінального свистка, гольовий момент упустив Матеус, який не переграв П’ятова, а в компенсований час рахунок усе ж став розгромним: Срна сфолив у власному штрафному майданчику, і Безус впевнено реалізував пенальті. Щоправда, було дивно, що в цій ситуації одинадцятиметровий дали виконувати саме Бе­зусу. Адже на полі кількома хвилинами раніше з’явився Сергій Назаренко – ветеран українського футболу через п’ять років знову вийшов у футболці “Дніпра”. Матеус символічно віддав Назаренку капітанську пов’язку, а вболівальники влаштували овації багаторічному улюбленцеві. Довірити пробити пенальті ветерану в цій ситуації було б логічніше.