Цього тижня естафетними перегонами стартував черговий етап Кубку світу з біатлону. Після невдалої естафети в Обергофі, де на останньому етапі молода Ірина Варвинець, опинившись у статусі локального лідера, просто не впоралася з психологічним напруженням, в іншому німецькому містечку, Рупольдингу, у складі українського жіночого квартету напрошувалися зміни. 

Тренери зупинили вибір на найбільш боєздатній на даний момент четвірці – Анастасія Меркушина, Наталія Бурдига, Ольга Абрамова, Валя Семеренко. Причому, на відміну від попередньої естафети, на цей раз вирішальний етап гонки довірили безумовному лідеру нашої команди. Такий розклад дозволяв сподіватися на успішний фінал, у разі якщо команда буде реально претендувати на призове місце на заключних метрах естафети.

Хто знає, настільки цей тренерський розрахунок виявився б правильним, якби вкотре не втрутилися в ситуацію погодні катаклізми. Напевно мастильники лиж багатьох збірних були відверто шоковані, коли буквально за кілька хвилин до старту зарядила злива, яку трохи пізніше змінив мокрий сніг. 

Відповідно, траса на очах почала псуватися, а змінити що-небудь для спортсменок, що йдуть на дистанцію першими, вже було неможливо. Ось багато хто з них і били у відчаї палицями, обурюючись на свої лижі, які фактично не їхали: на стрільбищі повний штиль, а добиратися туди доводилося з додатковою викладкою.

У число тих, кому погодка очевидно завдала удару, потрапили і представниці деяких квартетів-фаворитів. Зокрема, італійка Доротея Вірер вже на першому рубежі заробила два кола штрафу, а Марін Болльє з Франції, Марті Олсби з Норвегії та Яна Романова з Росії дивом “відскочили”, задіявши по три додаткові патрони.

Раз промахнулася і наша Анастасія Меркушина, хоча боротьбу вона продовжила з десятої позиції з трохи більш ніж 20-секундним відставанням від лідируючої чешки Єви Пушкарчікової, яка закрила всі мішені. Взагалі, склалося стійке переконання, що мастильники чеської збірної вгадали більше за інших, оскільки і вищевказана Пушкарчікова, і її подруги по команді на наступних етапах продемонстрували досить сильний хід.

Власне Єва, чітко відпрацювавши і на “стійці”, і спритністю ніг фактично забезпечила Чехії комфортний гандикап, який у результаті вилився в друге поспіль, після Обергофа, “золото”. А ось до числа невдах, як тоді здалося – надовго, приєдналася Німеччина, чий представник Франциска Пройсс не уникнула кола штрафу. Меркушина ж відстрілялася чисто і покинула стрільбище четвертою, відстаючи від Пушкарчікової на 28 сек. Однак до моменту передачі естафети перевага чешки досягла 51,7 сек. Анастасія в підсумку прибігла на стадіон шостою. 

До екватора гонки настрій українських уболівальників значно покращився, оскільки Наталія Бурдига свій відрізок провела дивовижно. Так, на двох рубежах вона допустила по одному промаху, проте на останньому колі наша біатлоністка зуміла настільки прискоритися, що обійшла і Ірину Кривко з Білорусії, і відірвалася на 8 сек. від норвежки Фанні Хурн. У підсумку Наталія передала естафету Ользі Абрамовій третьою.

На жаль, сама Абрамова ногами відпрацювала трохи гірше, ніж тиждень тому в Обергофі, та ще й на “стійці” полоскотала усім нерви, уникнувши штрафного кола тільки завдяки затримці перед вирішальним пострілом. Що цікаво, трохи раніше так само відстріляла чешка Йітка Ландова.

Але якщо на ній це відбилося тільки скороченням майже двохвилинного гандикапу від найближчої переслідувачки – німкені Ванесси Гінц (вона, як і раніше Франциска Гільдебранд, потужним ходом повернули збірну Німеччини в число претендентів) до півхвилини, то Абрамова свою частину дистанції завершила п’ятою. У підсумку Валя Семеренко вступила в боротьбу на 25 сек. пізніше білоруски Дар’ї Домрачевої, і на 5 сек. – пізніше норвежки Тіріл Екхофф.

Було очевидно, що якщо локальні лідери не помилятимуться при стрільбі, то призового місця збірній України не бачити. На жаль, так воно і сталося. Вероніка Віткова без найменших проблем довела загальну перевагу збірної Чехії до переможного тріумфу, Домрачева в такому ж ключі втекла від Лаури Дальмаєр і принесла Білорусії “срібло”, а представниця Німеччини, у свою чергу, ні на йоту не підпустила до себе норвежку і українку. Після “стійки” Екхофф і Семеренко покинули вогневий рубіж одна за одною, але на заключному колі Валя атакувати Тіріл навіть не спробувала. Втім, у даному випадку резону битися за четверте місце не було.

Таким чином, на жаль, жіноча українська команда продовжила свою безмедальну естафетну ходу в поточному сезоні. Так само, як і чоловіча команда.

Щоправда від чоловіків очікувати дива не варто було хоча би тому, що вони вийшли на старт естафети відверто другим складом. Олександр Жирний, Артем Тищенко, Володимир Семаков та Віталій Кільчицький провели гонку рівно, але без особливого блиску. На жаль, за швидкістю наші спортсмени не зуміли конкурувати з представниками першої вісімки, проте показали другий після Німеччини результат у стрільбі, задіявши лише п’ять додаткових патронів! 

Тим не менше, швидкість у цій гонці була важливішою і на фініші наші хлопці показали лише 11-й результат. А перемогу в цій напруженій естафеті вибороли норвежці, які лише на 4,6 секунди випередили німців.